Методичні рекомендації щодо перевірки диспетчерських служб на об’єктах

     зона  відповідальності – це визначена територія, на якій здійснюється радіаційне та хімічне спостереження відповідно до встановлених завдань та регламенту;

     пост  радіаційного та хімічного спостереження (ПРХС) – позаштатне спеціалізоване формування (від 2 до 4 осіб), яке здійснює періодичне або постійне радіаційне та хімічне спостереження відповідно до встановлених завдань та регламенту;

     диспетчерська служба – передбачений штатним розписом підприємства, організації або установи в разі потреби (виробничої, службової тощо) підрозділ, який здійснює цілодобове чергування силами одній або декількох осіб (далі – черговий об`єкта);

     радіаційне та хімічне спостереження – комплекс заходів щодо збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан радіаційної та хімічної обстановки для прийняття рішень про своєчасне реагування на негативні зміни стану довкілля у разі виникнення надзвичайної ситуації або інших подій з радіоактивними і хімічними речовинами;

     розрахунково-аналітична група (РАГ) – позаштатне спеціалізоване формування, яке здійснює збирання, оброблення, передавання і збереження інформації про стан радіаційної та хімічної обстановки. 

Організація спостережень 

     Радіаційне  та хімічне спостереження здійснюється з метою своєчасного отримання  органами управління єдиної державної  системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру та їх структурними підрозділами інформації про забруднення довкілля небезпечними хімічними і радіоактивними речовинами, аналізу та розроблення практичних рекомендацій щодо прийняття рішень про реагування на впровадження заходів захисту населення.

     Обсяг заходів щодо здійснення радіаційного та хімічного спостереження  залежить від режимів функціонування єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

     У режимі повсякденної діяльності –  ведення диспетчерськими службами у межах зони відповідальності постійного приладового контролю (за допомогою стаціонарних приладів) за станом довкілля щодо індикації перевищень фонової потужності експозиційної (поглиненої) дози (за радіаційною обстановкою) та періодичний візуальний контроль за станом довкілля щодо випадків появи аномальних явищ на ґрунті, в інших об`єктах довкілля у вигляді нехарактерного пофарбування, запаху, диму, туману тощо (без точного визначення типу отруйних або небезпечних хімічних речовин) (за хімічною обстановкою). Радіаційне та хімічне спостереження у цьому випадку здійснюється 4 рази на добу (5.00, 11.00, 17.00, 23.00).

     У режимі підвищеної готовності – посилення  роботи, із залученням додаткових сил  та засобів, пов`язаної з веденням спостережень за радіаційною та хімічною обстановкою в зонах відповідальності та в інших небезпечних зонах залежно від обстановки, прогнозування наслідків надзвичайної ситуації. Терміни, кількість та місця спостережень визначаються безпосередньо за фактом події та залежно від обстановки.

У режимі діяльності за надзвичайних ситуацій – здійснення постійного спостереження  за радіаційною та хімічною обстановкою  в зонах надзвичайних ситуацій. Терміни, кількість та місця спостережень визначаються безпосередньо за фактом події та залежно від обстановки.

     Радіаційне  та хімічне спостереження за відповідним  режимом діяльності здійснюється:

     - диспетчерськими службами;

     - постами радіаційного та хімічного  спостереження.

     Радіаційне  та хімічне спостереження має  забезпечувати:

     - найбільш максимальне охоплення території, де здійснюється діяльність населення;

     - оперативний збір та узагальнення даних про радіаційну та хімічну обстановку;

     - своєчасне оброблення отриманих даних (здійснення відповідних розрахунків про можливі масштаби небезпеки тощо);

     - кваліфікований аналіз та оцінку обстановки для прийняття рішень про реагування щодо впровадження заходів захисту населення. 

Організація спостережень на об`єктах, які мають диспетчерські 

служби  цілодобового чергування 

     Радіаційне  та хімічне спостереження на об`єкті, який має диспетчерську службу з режимом цілодобового чергування, здійснюється відповідно до пункту 0.

Для здійснення радіаційного та хімічного спостереження  на об`єкті складається схема території у межах зони відповідальності.

     За  безпосереднє виконання заходів  щодо радіаційного та хімічного спостереження  в зоні відповідальності відповідає черговий об`єкта.

     У ході приймання-передавання  зміни черговий об`єкта, який заступає на чергування, повинен ознайомитись з обстановкою в зоні відповідальності, записами в журналі радіаційного та хімічного спостереження, а також візуально оглянути цілісність приладів та практично перевірити їх роботу. Кожен прилад повинен мати у своєму комплекті інструкцію з використання та технічний паспорт.

      У разі спрацювання стаціонарних приладів індикації фонової потужності експозиційної (поглиненої) дози вище 0,05 мР/год, появи аномальних явищ (кольорової хмари або підозрілих крапель на ґрунті, рослинах, поверхнях будівель) у межах зони відповідальності або одержання інформації про можливе радіаційне або хімічне забруднення черговий об`єкта за допомогою переносних приладів радіаційної (для визначення точних значень потужності експозиційної /поглиненої/ дози) або хімічної (для визначення типу небезпечних хімічних речовин) розвідки у межах зони відповідальності уточнює обстановку, здійснює відбір проб і протягом 15 хвилин з моменту виявлення небезпеки інформує керівництво об`єкта та оперативного чергового територіального підрозділу МНС (далі – оперативний черговий) за визначеним номером телефону, уточнює метеорологічні дані через оперативного чергового, які використовує для підготовки інформації, і протягом 2 годин надсилає до оперативного чергового письмове повідомлення.

     Отримані  за результатами власних вимірів  дані про стан радіаційної та хімічної обстановки черговий об`єкта заносить у журнал радіаційного та хімічного  спостереження .

     У разі виявлення радіаційного забруднення  найбільш і найменш забруднені місця  позначаються на місцевості як реперні точки, де надалі здійснюються контрольні виміри потужності експозиційної дози і відбираються проби забрудненого ґрунту.

     У разі необхідності керівництво об`єкта вводить на об`єкті відповідний режим  діяльності.

     У разі аварії з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин на хімічно небезпечному об`єкті черговий цього об`єкта виконує свої функції згідно з інструкцією чергового диспетчера ХНО про порядок дій у разі виникнення аварії з НХР, розробленої на виконання Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об`єктах і транспорті, затвердженої спільним наказом МНС, Мінагрополітики, Мінекономіки та Мінекоресурсів  від 27.03.2001                          № 73/82/64/122, який зареєстровано в Мін`юсті 10.04.2001 за № 326/5517. 

Організація оповіщення 

     Оповіщення  керівників  та  інших  працівників  потенційно небезпечного  підприємства,  а  також  керівників  та  працівників підприємств,  установ,  організацій і населення, які знаходяться в зоні локальної системи оповіщення, здійснює черговий диспетчер або особа,   яка   виконує   його  обов'язки.  Оповіщення  працівників підприємств, установ, організацій та населення, які знаходяться за межами  локальної системи оповіщення,  покладається на оперативних чергових відповідних територіальних органів ЦО  та  НС,  для  чого можуть  залучатися  сили  та  засоби  відповідних  органів МВС.  У населених пунктах, де немає цілодобового чергування територіальних органів  ЦО  та НС,  їх функції з оповіщення можуть покладатися на чергових відповідних органів МВС. З метою своєчасного оповіщення і перевірки    достовірності   прийнятого   повідомлення   (команди) встановлюється прямий телефонний зв'язок  потенційно  небезпечного цеху  з черговим  диспетчером і керівником підприємства,  а також чергового   диспетчера   з   оперативним   черговим   відповідного територіального органу ЦО та НС,  органу МВС за рахунок потенційно небезпечного підприємства.

     Готовність системи оповіщення  забезпечується шляхом:

     організації цілодобового   чергування   в   центральному і територіальних  органах  ЦО  та  НС (якщо  такого чергування немає, можуть задіюватися відповідні чергові служби органів МВС);

     налагодження прямого  телефонного   зв'язку   чергових   служб  потенційно   небезпечних  підприємств,  зона  ураження  яких  може поширюватися   на   заселені   території   або   території   інших підприємств,  установ,  організацій,  сейсмічних станцій,  гребель водосховищ (диспетчерів чи начальників змін гідроелектростанцій) з черговими службами відповідних територіальних органів ЦО та НС;

     завчасної підготовки   персоналу   чергових  служб  до  дій  у надзвичайних ситуаціях;

     впровадження автоматизованих систем  оповіщення з використанням сучасних  технологій;

     якісного експлуатаційно-технічного  обслуговування апаратури і технічних  засобів оповіщення та системи  зв'язку ЦО. 

Організація збирання та обробки  інформації 

     З метою збирання та обробки великого обсягу інформації, яка надходить  від диспетчерських служб і ПРХС у період посилення роботи у режимах  підвищеної готовності та діяльності за надзвичайних ситуаціях, за рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій для роботи в центрах управління в надзвичайних ситуаціях Автономної Республіки Крим, областей, сільських районів областей, міст і міських районів у порядку, визначеному у пункті 17 Положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, створюються РАГ.

     Для роботи у складі РАГ залучаються  спеціалісти, які мають  відповідну кваліфікацію (викладачі математики, хімії, креслярі, оператори електронно-обчислювальних машин, зв`язківці тощо).

     РАГ забезпечуються за рахунок місцевих органів виконавчої влади, за рішенням яких вони створені, відповідними методиками оцінки можливої обстановки, засобами зв`язку, обчислювальною технікою, картами, формами звітних документів, канцелярським приладдям тощо.

     За  РАГ сільських районів, міст і  міських районів завчасно закріплюються  відповідні ПРХС і диспетчерські  служби. Зазначені РАГ здійснюють збирання, узагальнення та обробку отриманої інформації з метою своєчасного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання та реагування на них відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади відповідно до підпорядкування, передачі її у РАГ Автономної Республіки Крим, області у встановленому законодавством порядку.