Хімічні шкідливі фактори: джерела, класифікація

- шкірнонаривної дії (наприклад, іприти) - місцеві запалення та некротичні зміни у поєднанні із загальнотоксичними резорбтивними явищами.

За  вибірковою дією отруйні речовини можна  поділити на:

- серцеві - кардіотоксична дія: ліки, рослинні отрути, солі барію, калію,

кобальту, кадмію;

- нервові - порушення функцій нервової системи (чадний газ, аміак, вуглеводні, фосфорорганічні сполуки, алкогольні вироби, наркотичні засоби, снотворні ліки та ін.);

- печінкові - хлоровані вуглеводні, альдегіди, феноли, фосфор, селен та ін.;

- ниркові - сполуки важких металів, етиленгліколі, щавлева кислота та інші;

- кров'яні - похідні аніліну, анілін, нітрити;

- легеневі - оксиди азоту, озон, фосген.

За  тривалістю дії отруйні речовини можна поділити на три групи:

- летальні, що призводять або можуть призвести до смерті (у 5 % випадків): термін дії до 10 діб;

- тимчасові, що призводять до нудоти, блювоти, набрякання легенів, болі у грудях: термін дії від 2 до 5 діб;

- короткочасові - тривалість декілька годин. Призводять до подразнення у носі, ротовій порожнині, головного болю, задухи, загальної слабості, зниження температури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Токсична дія шкідливих речовин на організм людини

Організм людини є єдиною складною системою взаємопов'язаних органів, зміна в яких впливає на організм у цілому. Інтенсивний обмін речовин всередині організму, а також постійний обмін його із зовнішнім середовищем - необхідна умова підтримання життя. В обміні речовин між навколишнім середовищем та організмом беруть участь органи дихання і травлення, через які в організм потрапляють кисень і поживні речовини, та органи виділення, що виводять із організму людини шлаки.

Потрапляючи в організм, шкідливі речовини переносяться кров'ю  до всіх органів та тканин. Тому порушення  процесів обміну в будь-якому органі призводить, як правило, до порушення інших функцій організму.Зміна складу певних речовин, що беруть участь у нормальних процесах обміну здорової людини, не може не впливати на обмін речовин у будь-якому органі, тому і на нормальне функціонування організму в цілому. Залежно від ділянки в ланцюгу обміну речовин, в якому під дією тієї чи іншої токсичної сполуки відбувається порушення нормальних процесів, ступінь її токсичності буває більшим або меншим. Найбільш токсичними є ті хімічні сполуки, які впливають на найважливіші ферментні системи організму.

Основу всіх процесів життєдіяльності  будь-якого організму складають  тисячі хімічних реакцій, що відбуваються з великими швидкостями. Висока швидкість  процесів розщеплення пов'язана  з тим, що всі вони мають каталітичний характер, а роль каталізаторів відіграють ферменти. Жоден процес в організмі людини не відбувається без участі ферментів (наприклад, у засвоєнні білків беруть участь протенози, жирів - ліпази, вуглеводнів - кінази та фіфатази і т. д.). Для всіх ферментів характерною є висока специфічність дії, тобто кожен фермент може каталізувати лише певний процес. Незначна зміна в будові або в умовах дії ферменту призводить до втрати каталітичної активності. Таким чином, токсичність тих чи інших сполук проявляється в хімічній взаємодії між ними та ферментами, що призводить до гальмування або припинення цілого ряду життєво важливих функцій організму. Велика кількість захворювань, а також отруєнь виникає із проникненням токсичних речовин в організм людини, головним чином, через органи дихання. Цей шлях дуже небезпечний, тому що шкідливі речовини безпосередньо потрапляють у кров і розносяться по всьому організму. Для досягнення максимального ефекту отруйні речовини використовуються у вигляді газів, парів, аерозолів. Аерозолі викликають загальнотоксичну дію у результаті проникнення пилових часточок (до 5 мкм) у глибокі дихальні шляхи, в альвеоли, частково або повністю розчиняються в лімфі і, надходячи у кров, викликають інтоксикацію. Дрібнодисперсні пилові часточки дуже важко уловлювати.

Отруйні речовини потрапляють  у шлунково-кишковий тракт завдяки  невиконанню правил особистої гігієни, наприклад, харчування або куріння  на робочому місці без попереднього миття рук. Ці речовини відразу можуть потрапити у кров із ротової порожнини. До таких речовин, наприклад, відносяться  жиророзчинні сполуки, феноли, ціаніди.Кисле  середовище шлунку і слаболужне середовище кишечника можуть призводити до підсилення тотожності деяких сполук (н-8, PbSO4 переходить у більш розчинну сполуку PbCl4). Потрапляючи у шлунок, такі отруйні речовини як, наприклад, ртуть, мідь, церій, уран, можуть викликати подразнення його слизистої оболонки.

Шкідливі речовини можуть потрапляти в організм людини через  шкіру як при дії рідини при  контакті з руками, так і у випадках високих концентрацій токсичних  парів і газів у повітрі на робочих місцях. Розчиняючись у шкіряному жирі та потових залозах, речовини можуть потрапляти у кров. До них належать легкорозчинні у воді і жирах вуглеводні, ароматичні аміни, бензол, анілін тощо. Ураження шкіри, безумовно, прискорює проникнення отруйних речовин в організм.

 

 

 

5.Висновки

Отже,для попередження професійних  захворювань від дії шкідливих  речовин проводять заходи:

- видалення чи заміни  шкідливих речовин;

- комплексну автоматизацію  і механізацію виробничих процесів, що усуває контакт людини зі  шкідливими речовинами;

- удосконалення технологічного  процесу, що запобігає витоку  чи розбризкуванню в атмосферу  виробничих приміщень.

Крім того, корисними будуть наступні заходи:

- повна герметизація насосів,  трубопроводів, резервуарів та  іншого устаткування;

- застосування пристрою  припливно-витяжної вентиляції в  місцях утворення газів, пари  і пилу;

- ретельне систематичне  збирання різних нафтопродуктів  і спец-рідин, як у приміщеннях,  так і на відкритому повітрі  в зоні роздавальних естакад,  колонок та інш.;

- удосконалення й утримання  в належному стані санітарно-побутових  приміщень;

- забезпечення робітників  справним спецодягом, респіраторами,  протигазами, шоломами і спеціальними  інструментами;

- дотримання встановлених  особливих режимів роботи й  відпочинку, наприклад, для робочих,  що очищають резервуари і ємкості;

- проведення санітарно-технічної  пропаганди і навчання безпечним  прийомам праці за різних умов  праці.

Також важливим засобом нормалізації мікроклімату виробничих приміщень  є вентиляція, за допомогою якої створюються належні санітарно-гігієнічні й метеорологічні умови.

Вентиляція - організований  і регульований повітрообмін, метою  якого є:

- видалення з повітря  виробничих приміщень газів, пилу, що становлять небезпеку отруєння, вибуху чи пожежі;

- створення нормальних  метеорологічних умов у виробничому  середовищі - температури, вологості,  швидкості руху повітря. Види  вентиляції: природна і штучна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

1. Білявський Г.О., Падун М.М, Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1993.
2. 3. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посібник / За ред. В.С. Джигирея. – Львів, 1999.
3. 2. Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов / Под общей ред. С.В. Белова. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая шк., 1999.
4. 4. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посібник. – 2-ге видання. – Л.: Банк. Коледж; К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999.
5. 5. Вредные химические вещества. Радиоактивные вещества / Под ред. Л.А. Ильина, В.А. Филова. – М.: Химия, 1990.