Запозичена лексика в діловій українській мові

Нові слова  проникають в українську мову (усну та

писемну) в результаті зв’язків українського народу з іншими народами

безпосередньо або опосередковано, через якусь третю мову. Використання

іншомовних  слів у сучасному житті абсолютно  закономірно і пов’язано з

прогресом. Але  не всяке запозичення іншомовних слів зрозуміло, особливо

для масового сприйняття. Не ясними інколи бувають слова політичні,

економічні, вузькопрофесійні, які належать до активного використання.

 

В останні роки у сучасному мовленні найбільш поширеними є запозичення: 

політичні: президент, прем’єр, прем’єр-міністр, спікер, губернатор,

чиновник, радник, депутат, євродепутат, олігарх, парламент, департамент,

офіс, регіон, балотуватися, інаугурація, імпічмент, рейтинг, референдум,

електорат, плюралісти, коаліція, піар, імідж;

правові: легітимний, федеральний, екстрадиція, сепаратист;

економічні: бізнес, бренд, дефолт, дилер, інвестиція, інфляція,

ліцензія, ваучер, приватизація, фірма, холдинг, емісія, маржинальний;

релігійні: хамас, таліби, ваххабіти;

технічні: інтернет;

психологічні: менталітет, пси-фактор, тінейджер та інші.

 

Запозичення контактують  з самими різними областями людської діяльності.

Деякі нові запозичення не засвоєні ще в повній мірі мовною свідомістю і

не занесені у словники української мови, але  вже використовуються у

мові. Тому треба  звертатися і до словників мов-донорів. Вихідне слово

може бути багатозначним, тому слід розуміти про яку сферу людської

діяльності, який функціональний стиль і т.п. йде  мова.

Виникло багато різних професій, які мають назви  іншомовного походження.

Наприклад: мерчендайзер, супервайзер, логістик, маркетолог,

маркетолок-координатор, менеджер, оператор ПК, секретар-референт,

ркетолок-координатор, менеджер, оператор ПК, секретар-референт,

WEB-дизайнер, ріелтор,  офіс-менеджер, бренд-менеджер,

дизайнер-візуалізатор, хостес та інші.

Таким чином, ми бачимо, що в останні роки зроблені запозичення з різних

сфер людської діяльності, і це було обумовлено змінами

суспільно-політичних умов, актуалізація певних реалій, для  яких в

українській мові або не було адекватних позначень, або  існуючі

позначення  за тими або іншими причинами не влаштовували носіїв мови.

Зміни суспільно-політичного, державного й економічного устрою України,

зміна переважної форми власності, науково-технічний  прогрес,  - всі ці

події й процеси  продовжуються і, незалежно від  свого позитивного чи

негативного значення, для українського суспільства, продовжують бути

причиною запозичення  нових слів.

 

 Сьогодні  можна назвати такі найбільш  актуальні причини іншомовних

запозичень  і виникнення нових слів:

 

вони виникають  як найменування нової реалії, нового предмета, нового

поняття, що з’явилося  у суспільстві (бренд, піар, хостес, супервайзер);

 

нові слова, що означають явища, які й раніше були присутні в житті

суспільства, але  вони не мали відповідного позначення (мафія, рекет);

 

нове слово  є більш удобним позначенням  того, що раніше називалося за

допомогою словосполучення (рейтинг – положення фірми, політичного діяча,

імідж -  свій образ, який утворює політик, актор, тележурналіст);

 

нові слова  виникають у результаті необхідності підкреслити часткову

зміну соціальної ролі предмета у змінному соціумі (офіс – контора,

службове приміщення);

 

запозичення нових слів обумовлено впливом іншомовної культури,

диктеється модою на іншомовні  слова (піар, шопінг, уікенд, хеппі-енд,

офшор, бутік).

 

Мова надзвичайно чутлива  до різних соціальних змін. Це своєрідний

барометр, що визначає стан погоди в державі. Тому важливо точне і

коректне використання іншомовних слів, а також і правильне введення

таких слів у текст. Використання запозичень повинно бути виправдане.

 

Запозичення нових слів активний процес, і ніяке дослідження в  цій

області не може закрити  цю тему, поки існують різні мовні  культури і

відбувається спілкування  між ними.