Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Мая 2012 в 13:39, реферат
З точки зору римських юристів, «підприємництвом» вважалося заняття, справа, діяльність, особливо комерційна, а підприємцем - орендар, людина, що веде громадське будівництво. У середні століття поняття «підприємець» вживалося в кількох сенсах. Перш за все до них відносили осіб, що займалися зовнішньою торгівлею. Приклад такого підприємництва дає Марко Поло, який стояв біля витоків розвитку торгівлі між Європою та Китаєм. Починаючи торговий шлях, торговець (підприємець) підписував контракт з купцем (банком) на продаж товарів. Підприємцями вважалися і організатори парадів, балаганів і уявлень, а також керівники великих виробничих чи будівельних проектів. На думку Берта Хозеліца, «типовим підприємцем у середні століття було духовна особа, яка здійснювала великий обсяг архітектурних робіт, зведення замків, будівництво фортифікаційних споруд, громадських будівель, монастирів, кафедральних соборів».
1. Історія виникнення і розвитку підприємництва.
2. Економічна сутність кризи розвитку підприємства.
3. Основні причини (фактори) виникнення кризових явищ. Наслідки кризових явищ на підприємстві.
Висновки
Список використаних джерел
4) маркетингу — неефективність товарної, цінової, збутової та комунікаційної політики, незадовільне вивчення та прогнозування попиту;
5)
інвестиційного менеджменту —
неефективність відбору та
Розгортання кризи є результатом спільної й водночас негативної дії обох видів факторів, як внутрішніх, так і зовнішніх, частина впливу яких може бути різною. Як свідчать зарубіжні дослідження, у розвинутих країнах зі стійкою економічною та політичною системою до банкрутства на 1/3 призводять зовнішні фактори і на 2/3 - внутрішні [6, с. 28].
Слід зазначити, що значущість впливу окремих внутрішніх та зовнішніх факторів у часі не є постійною, вона суттєво змінюється залежно від ЖЦП. Фактори кризи діють не ізольовано, а системно, що посилює негативні наслідки дії окремо взятого фактора. Однак жоден з факторів розвитку кризи, а також їх сумісний вплив не мають фатального характеру, його прояву можна та потрібно протидіяти.
У розумінні кризи велике значення мають не тільки причини, але й можливі наслідки кризи: імовірне оновлення організації або її руйнування, оздоровлення або виникнення нової кризи (рис. 2) [7, с. 19].
Рис. .2. Можливі наслідки кризи
Висновки
Виникнення
кризового стану підприємства є
свідченням поступового розбалансування
та повної" втрати дієздатності внутрішнього
механізму саморегуляції
Розв'язання накопичених суперечностей можливе лише на підґрунті кардинального перегляду усіх фундаментальних засад ведення бізнесу, координації стратегічного бачення місії та змісту діяльності підприємства, що зумовить перехід системи до нового стану рівноваги, яка є необхідною передумовою для її подальшого розвитку. Подолання кризи не може здійснюватись автоматично, воно має бути організовано органом управління підприємством. Це обумовлює потребу в розвитку самостійної галузі наукових знань — антикризового управління.
Антикризове управління — це спеціальне, постійно організоване управління, націлене на найбільш оперативне виявлення ознак кризового стану та створення відповідних передумов для його своєчасного подолання з метою забезпечення відновлення життєздатності окремого підприємства, недопущення виникнення ситуації його банкрутства.
Метою
та головним завданням антикризового
управління є передбачення, своєчасне
розпізнавання та успішне вирішення
всіх проблем, пов'язаних з об'єктивним
циклічним розвитком економіки та
суб'єктивними факторами на макро- та мікрорівнях
[12, с. 205].
Информация о работе Основи виникнення і розвитку підприємництва