Аспекти стратегічного контексту підприємства

 

Аспекти стратегічного  контексту підприємства

Підприємство є певним соціальним інститутом, що обирає і  займається певною господарською діяльністю (певним бізнесом)  в умовах конкуренції. Бізнес, в даному випадку, нами розглядається як конкретний напрям чи вид економічної (господарської)  діяльності підприємства щодо виробництва конкретних продуктів певного типу (товарів, послуг, інформації, знань), що характеризують його приналежність до певної галузі з виходом на конкретний ринок,  і який виступає джерелом прибутку.  Причому підприємство може бути як одно-, так і мультибізнесовою структурою, тобто здатне виробляти конкретні продукти визначених типів як окремо,  так і в певному співвідношенні. 

Отже, підприємство є соціально-економічною та матеріально-речовою системою і стратегічний аспект його діяльності,  насамперед,  стосується вибору бізнесу (а точніше – напрямів бізнесу і їх конфігурації),  яким підприємство буде займатися.

Підприємство також є відкритою системою,  вбудованою в зовнішнє ринкове конкурентне середовище звідки воно отримує ресурси і куди віддає створений ним продукт.  І визначають та дають розвиток підприємству як відкритої системи зовнішні та внутрішні фактори. 

Зовнішні – це фактори розвитку підприємства,  джерела яких закладені в його зовнішньому оточенні. Власне зовнішні фактори, а саме реакція на них підприємства, надають стратегічність його розвитку, тобто визначають вибір бізнесу,  яким підприємство буде займатися і тип його конкурентної поведінки.  Внутрішні – це фактори розвитку,  джерела яких знаходяться в самому підприємстві. Від них залежить стратегічний потенціал (можливості)  розвитку підприємства.

Наступним найважливішим аспектом у стратегічному контексті підприємства є питання забезпечення конкурентної переваги підприємства в обраних сферах бізнесу.  Тому при формуванні стратегії підприємства слід приділяти особливу (головну)  увагу питанню: «Яким чином підприємство може досягти чи завоювати конкурентну перевагу?» і,  відтак,  вибору ефективних,  адекватних бізнесу підприємства стратегій,  які базуються на стійкій конкурентній перевазі.

Існують численні шляхи,  способи і засоби забезпечення конкурентної переваги підприємства в його бізнесі:

 досягнення низьких витрат порівняно з конкурентами;

 володіння найкращим продуктом на ринку;

 розвиток високоякісного обслуговування покупця;

 запатентована технологія;

 більш короткі терміни розробки й випробування нової продукції;

 більш зручне географічне розміщення бізнесу;

 найбільш привабливі для покупця риси продукції і стиль обслуговування;

 забезпечення покупців продуктами з кращими споживчими

властивостями за ті ж гроші (поєднання високої якості, сервісу і прийнятної

ціни);

 добре відома марка і репутація тощо.

Слід зауважити, що конкурентна стратегія має більш вузький розмах,  ніж стратегія бізнесу.  Бізнес-стратегія містить не тільки пропозиції щодо конкуренції,  але також охоплює функціональні сфери стратегії,  стосується різних змінних умов галузі, а не тільки пов'язаних з конкуренцією і повинна формувати повний діапазон стратегічних рекомендацій,  які відповідають бізнесу підприємства.  А конкурентна стратегія має справу винятково з планом дій щодо забезпечення успішної конкуренції і максимального задоволення покупців.

Отже,  очевидно, що в стратегічному контексті управління діяльністю підприємства стосується:

 по-перше,  адаптації підприємства до змінних умов зовнішнього конкурентного середовища ринків та галузей його діяльності (бізнесу)  в довгостроковій перспективі шляхом використання власних переваг та зовнішніх можливостей і усунення зовнішніх загроз та власних недоліків;

 по-друге, прийняття продуманих рішень і здійснення цілеспрямованих дій щодо життєво важливих (концептуальних)  питань його функціонування та розвитку,  пов'язаних з вибором напрямів бізнесу,  їх конфігурації,  типу конкурентної поведінки тощо, на основі комплексних довгострокових планів. 

Відтак,  стратегічний контекст підприємства визначається його можливостями сприймати зміни в середовищі та ефективно реагувати на них в ході реалізації довгострокових глобальних цілей за допомогою

альтернативних стратегічних рішень щодо того як розвивати бізнес в цілому і окремі його напрямки,  як протидіяти конкурентам,  яке місце зайняти на ринку тощо.

При розробці і реалізації цих альтернативних стратегічних рішень доцільно дотримуватися певного стандартного алгоритму,  що охоплює наступні процедури,  які і відображують основні питання формування (вироблення) стратегії підприємства: 

 формулювання (чи перевірка) місії підприємства; 

 формування стратегічних цілей і завдань;

 аналіз зовнішнього оточення і оцінка його впливу на функціонування підприємства (передбачає оцінку існуючих та перспективних напрямів господарської діяльності (бізнесів),  так званих СЗГ,  визначених в ході аналізу зовнішнього оточення підприємства);

 аналіз внутрішньої структури підприємства,  оцінка його потенціалу,  сильних і слабих сторін діяльності;

 вибір стратегії для СЗГ підприємства (так званих бізнес-стратегій),  в ході співставлення оцінок обраних СЗГ (в яких функціонує і має намір діяти підприємство) і оцінок потенціалу підприємства щодо цих СЗГ, і подальше уточнення цілей;

 розробка забезпечуючих ресурсних і функціональних стратегій;

 формування загальної стратегії як певного набору узгоджених бізнес-стратегій і забезпечуючих стратегій підприємства;

 складання стратегічного плану в якому оформляється весь «стратегічний набір» підприємства для реалізації;складання щорічного бюджету підприємства і забезпечення функціонування його самостійних підрозділів. 

Отже в кінцевому підсумку стратегічні аспекти діяльності підприємства розкриваються його «стратегічним набором», що являє собою комплекси концептуальних стратегічних стандартних рішень,  вказівок і  процедур. Вони є адекватною реакцією підприємства на зовнішнє оточення і спрямовані на забезпечення ефективної адаптації підприємства до можливих змін цього оточення,  а відтак на досягнення і підтримування ним в перспективі конкурентної переваги в обраних галузях і на ринках, в обраних стратегічних зонах господарювання  (бізнесу) – СЗГ або СЗБ,  що є конкретними формами існування зовнішнього оточення підприємства.

Обґрунтований «стратегічний набір»  має заповнити так звану «стратегічну прогалину»  в діяльності підприємства. «Стратегічна прогалина» –   це інтервал між можливостями, зумовленими наявними тенденціями розвитку підприємства в зовнішньому оточенні,  та бажаними орієнтирами.  Тобто, багатоплановий,  неоднозначний і не детермінований характер діяльності підприємства зумовлює необхідність прийняття для нього системи альтернативних стратегічних рішень чи системи альтернативних стратегічних вказівок, яка являє собою «стратегічний набір» підприємства.