Основні властивості цитоплазми

 

Рибосоми на відміну від пластид і мітохондрій представляють собою не мікроскопічні, а субмікроскопічні органоїди розміром від 200-10 ^-8 -280-10 ^-8 см.

 

Рибосоми складаються з білків (55%), фосфоліпідів (4%) і рибонуклеїнової кислоти (40% від сухої речовини). Вони містять 65% усієї рибонуклеїнової кислоти клітин.

 

Рибосоми утворюються в ядрі, вірніше, в ядерце, 'де відбувається їх складання з окремих дрібніших частинок. Рибосоми містяться в цитоплазмі і хлоропластах. Особливу добре вони помітні в клітинах, інтенсивно синтезують білок, так як основна їх функція - синтез білка.

 

Лізосоми. Круглі бульбашки, які здійснюють внутрішнє перетравлювання речовин. Містять ряд ферментів, відокремлені мембраною від цитоплазми.

 

Пероксисоми. Дрібні бульбашки. У них відбувається фотодихання.

 

Мікротрубочки. Розташовуються в зовнішньому шарі цитоплазми. Складаються з білка тубуліну. Входять до складу веретена при діленні клітин (мітозі).

 

СПАДКОВА ІНФОРМАЦІЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ У РОСЛИН

 

Основна властивість утворювати один і той же вид при розвитку рослини з відтворюючої клітини, тобто властивість спадковості, укладено в ядрі і пов'язане з ДНК.

 

Велике значення в регуляції функцій організму відіграє цитоплазматична зв'язок між клітинами. Вони з'єднані цитоплазматичними нитками - плазмодесми, об'єднуючими клітини як би в єдине ціле. Вперше плазмодесми були виявлені проф. Горожанкін.

 

Дуже важливу роль відіграє гормональна регуляція фізіологічних функцій. У рослинах утворюються такі гормони: ауксини, гібереліни, цитокініни, Абсцизова кислота і етилен. Про значення кожного з цих гормонів йтиметься нижче.

 

Світлова регулювання здійснюється довжиною дня, тривалість якого впливає на розвиток рослин. Рослини поділяються на рослини короткого дня, що зацвітають лише при вкороченні довжини дня восени, рослини довгого дня, що зацвітають лише при довжині дня більше 12 годин, і нейтральні рослини, зацвітають як на короткому, так і на довгому дні. Нарешті, регулювання світлом може здійснюватися за допомогою спеціальної речовини - фітохрома. Фітохром має дві форми: активну і неактивну. Активна форма гальмує зростання, неактивна форма дає симптоми етіоляціі. За своєю природою фітохром близький до пигментам синьо-зелених і червоних водоростей фікоціану і фікоеритрину. Освітлення червоним світлом із довжиною хвилі 660 нм переводить фітохром в активну форму, а більш довгохвильовий червоне світло призводить фітохром вже у неактивний стан.

 

Такі в дуже коротких рисах основи регуляції окремих функцій рослин.

 

Як ми вже знаємо, білкові речовини, що складають основу живих організмів, побудовані з амінокислот. В організмах є понад 20 амінокислот. Ці 20 амінокислот можуть складатися різним чином і утворювати різноманітні білки, які виконують ту чи іншу функцію в організмі. Число комбінацій складання амінокислот майже безмежно, і це визначає специфічність окремих білків. План побудови білка з амінокислот закладено, або, як кажуть, "закодований", в молекулі ДНК, що знаходиться в ядрі.

 

Нуклеїнові кислоти ДНК і РНК складаються із трьох структурних елементів: азотистих основ, цукру і фосфорної кислоти. З'єднуючись, ці речовини утворюють нуклеотиди. Нуклеїнові кислоти є продукти полімеризації (ущільнення) великого числа нуклеотидів.

 

Полімерами називають речовини, молекули яких складаються з однакових, періодично повторюваних груп атомів. Наприклад, поліетилен має будову: (-СНД-СНД) _{л-СНД-СНД-ДНК} - складний полімер з молекулярною масою від 4 до 10 млн. Вона складається з двох полінуклеотидних ланцюгів, утворених великим числом з'єднаних між собою нуклеотидів. До складу ДНК входить цукор дезоксирибоза (С5Н10О4). ДНК дуже чутлива до дії кислот і при гідролізі в молекулярному розчині соляної кислоти при 60 ° С через кілька хвилин розпадається на нуклеотиди.

 

 

Схема молекули ДНК

 

-рибозу (С5Н10О5). РНК распадается на нуклеотиды под влиянием щелочей. РНК на відміну від ДНК складається з одного ланцюга полінуклеотидів і замість дезоксирибози містить d-рибозу (С5Н10О5). РНК розпадається на нуклеотиди під впливом лугів. т ДНК сведения о порядке сложения аминокислот в различные белки. У ядрі при безпосередній участі ДНК утворюється РНК, яка містить отримані o т ДНК відомості про порядок складання амінокислот у різні білки. Ця РНК носить назву інформаційної чи посередника. На кожну нитку інформаційної РНК сідає по кілька рибосом. Цей ланцюжок рибосом називається полисомой. У полісомах відбувається синтез білка за участю міститься в рибосомах рибосомальної РНК. Окремі рибосоми рухаються по нитці РНК, зчитують закладену в ній інформацію (відомості), отриману в ядрі від ДНК і укладають амінокислоти в поліпептидні ланцюги. Амінокислоти, що утворилися в процесі обміну речовин, під водяться до полісомах особливої, теж утворилася спочатку в ядрі РНК-переносником або транспортної РНК названої так тому, що вона переносить активування відповідними ферментами амінокислоти на рибосоми. Таких різних РНК-переносників мається приблизно 20 за кількістю амінокислот, з яких будуються білки.

 

Таким чином, у синтезі білка в рослинах беруть участь різні РНК: рибосомальная РНК, інформаційна РНК передає порядок укладання амінокислот у поліпептидних ланцюга, і транспортна РНК, яка доставляє активовані відповідними ферментами амінокислоти до полісі мам. Така схема синтезу білків у рослині.

 

Кожна клітина організму містить повний набір інформації про будову всіх білків, які вона може синтезувати. Тому з маленького шматочка листа багатьох рослин, наприклад бегонії, може розвинутися цілу рослину мул навіть із однієї клітини (в культурі тканин, див. нижче) може розвинутися цілий організм. Із іншого боку, тільки з ядра або тільки з цитоплазми новий організм не утворюється, тому що увесь процес утворення білків відбувається тільки в цілісній клітці, що складається з ядра і цитоплазми.

 

 

Схема біосинтезу білка в клітині

 

http://ua-referat.com