Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 19:18, реферат
Цитоплазма, що представляє собою основну масу протопласта (за вирахуванням ядра, мітохондрії і пластид), має складну будову, деталі якого до цих пір ще не з'ясовані. Вона складається з великої кількості високомолекулярних речовин - біополімерів. Частина останніх формує особливі структурні утворення - мембрани, які надають цитоплазмі значну структурність. Цитоплазма проявляє властивості порівняно в'язкої рідини, але водночас і деякі властивості твердого тіла (еластичність). Подібне поєднання властивостей можливо завдяки тому, що молекули біополімерів здатні утворювати тимчасові асоціації різних розмірів. Руйнування цих асоціацій сприяє прояву рідинних властивостей, їх відновлення - прояву властивостей твердого тіла.
РибоÑоми на вÑдмÑнÑ
вÑд плаÑÑид Ñ Ð¼ÑÑоÑ
ондÑÑй
пÑедÑÑавлÑÑÑÑ ÑобоÑ
не мÑкÑоÑкопÑÑнÑ, а
ÑÑбмÑкÑоÑкопÑÑн
РибоÑоми ÑкладаÑÑÑÑÑ Ð· бÑлкÑв (55%), ÑоÑÑолÑпÑдÑв (4%) Ñ ÑибонÑклеÑÐ½Ð¾Ð²Ð¾Ñ ÐºÐ¸ÑлоÑи (40% вÑд ÑÑÑ Ð¾Ñ ÑеÑовини). Ðони мÑÑÑÑÑÑ 65% ÑÑÑÑÑ ÑибонÑклеÑÐ½Ð¾Ð²Ð¾Ñ ÐºÐ¸ÑлоÑи клÑÑин.
РибоÑоми ÑÑвоÑÑÑÑÑÑÑ Ð² ÑдÑÑ, вÑÑнÑÑе, в ÑдеÑÑе, 'де вÑдбÑваÑÑÑÑÑ ÑÑ ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· окÑÐµÐ¼Ð¸Ñ Ð´ÑÑбнÑÑÐ¸Ñ ÑаÑÑинок. РибоÑоми мÑÑÑÑÑÑÑÑ Ð² ÑиÑÐ¾Ð¿Ð»Ð°Ð·Ð¼Ñ Ñ Ñ Ð»Ð¾ÑоплаÑÑÐ°Ñ . ÐÑÐ¾Ð±Ð»Ð¸Ð²Ñ Ð´Ð¾Ð±Ñе вони помÑÑÐ½Ñ Ð² клÑÑÐ¸Ð½Ð°Ñ , ÑнÑенÑивно ÑинÑезÑÑÑÑ Ð±Ñлок, Ñак Ñк оÑновна ÑÑ ÑÑнкÑÑÑ - ÑинÑез бÑлка.
ÐÑзоÑоми. ÐÑÑÐ³Ð»Ñ Ð±ÑлÑбаÑки, ÑÐºÑ Ð·Ð´ÑйÑнÑÑÑÑ Ð²Ð½ÑÑÑÑÑÐ½Ñ Ð¿ÐµÑеÑÑавлÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑеÑовин. ÐÑÑÑÑÑÑ ÑÑд ÑеÑменÑÑв, вÑдокÑÐµÐ¼Ð»ÐµÐ½Ñ Ð¼ÐµÐ¼Ð±ÑÐ°Ð½Ð¾Ñ Ð²Ñд ÑиÑоплазми.
ÐеÑокÑиÑоми. ÐÑÑÐ±Ð½Ñ Ð±ÑлÑбаÑки. У Ð½Ð¸Ñ Ð²ÑдбÑваÑÑÑÑÑ ÑоÑÐ¾Ð´Ð¸Ñ Ð°Ð½Ð½Ñ.
ÐÑкÑоÑÑÑбоÑки. РозÑаÑовÑÑÑÑÑÑ Ð² зовнÑÑнÑÐ¾Ð¼Ñ ÑаÑÑ ÑиÑоплазми. СкладаÑÑÑÑÑ Ð· бÑлка ÑÑбÑлÑнÑ. ÐÑ Ð¾Ð´ÑÑÑ Ð´Ð¾ ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ñ Ð²ÐµÑеÑена пÑи дÑÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ»ÑÑин (мÑÑозÑ).
СÐÐÐÐÐÐÐ ÐÐФÐÐ ÐÐЦÐЯ ТРРÐÐУÐЮÐÐÐÐЯ У Ð ÐСÐÐÐ
ÐÑновна влаÑÑивÑÑÑÑ ÑÑвоÑÑваÑи один Ñ Ñой же вид пÑи ÑозвиÑÐºÑ ÑоÑлини з вÑдÑвоÑÑÑÑÐ¾Ñ ÐºÐ»ÑÑини, ÑобÑо влаÑÑивÑÑÑÑ ÑпадковоÑÑÑ, Ñкладено в ÑдÑÑ Ñ Ð¿Ð¾Ð²'Ñзане з ÐÐÐ.
Ðелике
знаÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ÑегÑлÑÑÑÑ
ÑÑнкÑÑй оÑганÑÐ·Ð¼Ñ Ð²ÑдÑгÑаÑ
ÑиÑоплазмаÑиÑна зв'Ñзок
мÑж клÑÑинами. Ðони з'ÑднанÑ
ÑиÑоплазмаÑиÑни
ÐÑже Ð²Ð°Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ñ ÑÐ¾Ð»Ñ Ð²ÑдÑгÑÐ°Ñ Ð³Ð¾ÑмоналÑна ÑегÑлÑÑÑÑ ÑÑзÑологÑÑÐ½Ð¸Ñ ÑÑнкÑÑй. У ÑоÑÐ»Ð¸Ð½Ð°Ñ ÑÑвоÑÑÑÑÑÑÑ ÑÐ°ÐºÑ Ð³Ð¾Ñмони: аÑкÑини, гÑбеÑелÑни, ÑиÑокÑнÑни, ÐбÑÑизова киÑлоÑа Ñ ÐµÑилен. ÐÑо знаÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ з ÑÐ¸Ñ Ð³Ð¾ÑмонÑв йÑимеÑÑÑÑ Ð½Ð¸Ð¶Ñе.
СвÑÑлова ÑегÑлÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð´ÑйÑнÑÑÑÑÑÑ Ð´Ð¾Ð²Ð¶Ð¸Ð½Ð¾Ñ Ð´Ð½Ñ, ÑÑивалÑÑÑÑ Ñкого Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° ÑозвиÑок ÑоÑлин. РоÑлини подÑлÑÑÑÑÑÑ Ð½Ð° ÑоÑлини коÑоÑкого днÑ, Ñо заÑвÑÑаÑÑÑ Ð»Ð¸Ñе пÑи вкоÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð²Ð¶Ð¸Ð½Ð¸ Ð´Ð½Ñ Ð²Ð¾Ñени, ÑоÑлини довгого днÑ, Ñо заÑвÑÑаÑÑÑ Ð»Ð¸Ñе пÑи Ð´Ð¾Ð²Ð¶Ð¸Ð½Ñ Ð´Ð½Ñ Ð±ÑлÑÑе 12 годин, Ñ Ð½ÐµÐ¹ÑÑалÑÐ½Ñ ÑоÑлини, заÑвÑÑаÑÑÑ Ñк на коÑоÑкомÑ, Ñак Ñ Ð½Ð° Ð´Ð¾Ð²Ð³Ð¾Ð¼Ñ Ð´Ð½Ñ. ÐаÑеÑÑÑ, ÑегÑлÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑвÑÑлом може здÑйÑнÑваÑиÑÑ Ð·Ð° Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ ÑпеÑÑалÑÐ½Ð¾Ñ ÑеÑовини - ÑÑÑÐ¾Ñ Ñома. ФÑÑÐ¾Ñ Ñом Ð¼Ð°Ñ Ð´Ð²Ñ ÑоÑми: акÑÐ¸Ð²Ð½Ñ Ñ Ð½ÐµÐ°ÐºÑивнÑ. ÐкÑивна ÑоÑма галÑмÑÑ Ð·ÑоÑÑаннÑ, неакÑивна ÑоÑма Ð´Ð°Ñ ÑимпÑоми еÑÑолÑÑÑÑ. Ðа ÑвоÑÑ Ð¿ÑиÑÐ¾Ð´Ð¾Ñ ÑÑÑÐ¾Ñ Ñом близÑкий до пигменÑам ÑинÑо-Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½Ð¸Ñ Ñ ÑеÑÐ²Ð¾Ð½Ð¸Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¾ÑоÑÑей ÑÑкоÑÑÐ°Ð½Ñ Ñ ÑÑкоеÑиÑÑинÑ. ÐÑвÑÑÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑеÑвоним ÑвÑÑлом Ñз Ð´Ð¾Ð²Ð¶Ð¸Ð½Ð¾Ñ Ñ Ð²Ð¸Ð»Ñ 660 нм пеÑеводиÑÑ ÑÑÑÐ¾Ñ Ñом в акÑÐ¸Ð²Ð½Ñ ÑоÑмÑ, а бÑлÑÑ Ð´Ð¾Ð²Ð³Ð¾Ñ Ð²Ð¸Ð»Ñовий ÑеÑвоне ÑвÑÑло пÑизводиÑÑ ÑÑÑÐ¾Ñ Ñом вже Ñ Ð½ÐµÐ°ÐºÑивний ÑÑан.
Ð¢Ð°ÐºÑ Ð² дÑже коÑоÑÐºÐ¸Ñ ÑиÑÐ°Ñ Ð¾Ñнови ÑегÑлÑÑÑÑ Ð¾ÐºÑÐµÐ¼Ð¸Ñ ÑÑнкÑÑй ÑоÑлин.
Як ми вже знаÑмо, бÑÐ»ÐºÐ¾Ð²Ñ ÑеÑовини, Ñо ÑкладаÑÑÑ Ð¾ÑÐ½Ð¾Ð²Ñ Ð¶Ð¸Ð²Ð¸Ñ Ð¾ÑганÑзмÑв, побÑÐ´Ð¾Ð²Ð°Ð½Ñ Ð· амÑнокиÑлоÑ. РоÑганÑÐ·Ð¼Ð°Ñ Ñ Ð¿Ð¾Ð½Ð°Ð´ 20 амÑнокиÑлоÑ. Ð¦Ñ 20 амÑнокиÑÐ»Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð¶ÑÑÑ ÑкладаÑиÑÑ ÑÑзним Ñином Ñ ÑÑвоÑÑваÑи ÑÑзноманÑÑÐ½Ñ Ð±Ñлки, ÑÐºÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½ÑÑÑÑ ÑÑ Ñи ÑнÑÑ ÑÑнкÑÑÑ Ð² оÑганÑзмÑ. ЧиÑло комбÑнаÑÑй ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð¼ÑнокиÑÐ»Ð¾Ñ Ð¼Ð°Ð¹Ð¶Ðµ безмежно, Ñ Ñе визнаÑÐ°Ñ ÑпеÑиÑÑÑнÑÑÑÑ Ð¾ÐºÑÐµÐ¼Ð¸Ñ Ð±ÑлкÑв. Ðлан побÑдови бÑлка з амÑнокиÑÐ»Ð¾Ñ Ð·Ð°ÐºÐ»Ð°Ð´ÐµÐ½Ð¾, або, Ñк кажÑÑÑ, "закодований", в молекÑÐ»Ñ ÐÐÐ, Ñо Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸ÑÑÑÑ Ð² ÑдÑÑ.
ÐÑклеÑÐ½Ð¾Ð²Ñ ÐºÐ¸ÑлоÑи ÐÐÐ Ñ Ð ÐÐ ÑкладаÑÑÑÑÑ Ñз ÑÑÑÐ¾Ñ ÑÑÑÑкÑÑÑÐ½Ð¸Ñ ÐµÐ»ÐµÐ¼ÐµÐ½ÑÑв: азоÑиÑÑÐ¸Ñ Ð¾Ñнов, ÑÑкÑÑ Ñ ÑоÑÑоÑÐ½Ð¾Ñ ÐºÐ¸ÑлоÑи. Ð'ÑднÑÑÑиÑÑ, ÑÑ ÑеÑовини ÑÑвоÑÑÑÑÑ Ð½ÑклеоÑиди. ÐÑклеÑÐ½Ð¾Ð²Ñ ÐºÐ¸ÑлоÑи Ñ Ð¿ÑодÑкÑи полÑмеÑизаÑÑÑ (ÑÑÑлÑненнÑ) великого ÑиÑла нÑклеоÑидÑв.
ÐолÑмеÑами
називаÑÑÑ ÑеÑовини,
молекÑли ÑкиÑ
ÑкладаÑÑÑÑÑ
з однаковиÑ
, пеÑÑодиÑно
повÑоÑÑваниÑ
гÑÑп аÑомÑв. ÐапÑиклад,
полÑеÑилен Ð¼Ð°Ñ Ð±ÑдовÑ:
(-СÐÐ-СÐÐ) л-СÐÐ-СÐÐ-ÐÐÐ
- Ñкладний полÑÐ¼ÐµÑ Ð·
молекÑлÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð¼Ð°ÑоÑ
вÑд 4 до 10 млн. Ðона ÑкладаÑÑÑÑÑ
з двоÑ
полÑнÑклеоÑидни
Ð¡Ñ ÐµÐ¼Ð° молекÑли ÐÐÐ
-ÑÐ¸Ð±Ð¾Ð·Ñ (С5Ð10Ð5). Ð ÐÐ
ÑаÑпадаеÑÑÑ Ð½Ð° нÑклеоÑидÑ
под влиÑнием ÑелоÑей. Ð ÐÐ
на вÑдмÑÐ½Ñ Ð²Ñд ÐÐÐ ÑкладаÑÑÑÑÑ
з одного ланÑÑга полÑнÑклеоÑидÑв
Ñ Ð·Ð°Ð¼ÑÑÑÑ Ð´ÐµÐ·Ð¾ÐºÑиÑибози
мÑÑÑиÑÑ d-ÑÐ¸Ð±Ð¾Ð·Ñ (С5Ð10Ð5). Ð ÐÐ
ÑозпадаÑÑÑÑÑ Ð½Ð° нÑклеоÑиди
пÑд впливом лÑгÑв. Ñ ÐÐÐ ÑведениÑ
о поÑÑдке ÑÐ»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð°Ð¼Ð¸Ð½Ð¾ÐºÐ¸ÑлоÑ
в ÑазлиÑнÑе белки. У ÑдÑÑ Ð¿Ñи
безпоÑеÑеднÑй ÑÑаÑÑÑ
ÐÐÐ ÑÑвоÑÑÑÑÑÑÑ Ð ÐÐ,
Ñка мÑÑÑиÑÑ Ð¾ÑÑиманÑ
o Ñ ÐÐРвÑдомоÑÑÑ Ð¿Ñо
поÑÑдок ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð¼ÑнокиÑлоÑ
Ñ ÑÑÐ·Ð½Ñ Ð±Ñлки. Ð¦Ñ Ð ÐРноÑиÑÑ
Ð½Ð°Ð·Ð²Ñ ÑнÑоÑмаÑÑйноÑ
Ñи поÑеÑедника. Ðа кожнÑ
ниÑÐºÑ ÑнÑоÑмаÑÑйноÑ
Ð ÐÐ ÑÑÐ´Ð°Ñ Ð¿Ð¾ кÑлÑка
ÑибоÑом. Цей ланÑÑжок
ÑибоÑом називаÑÑÑÑÑ
полиÑомой. У полÑÑомаÑ
вÑдбÑваÑÑÑÑÑ ÑинÑез
бÑлка за ÑÑаÑÑÑ Ð¼ÑÑÑиÑÑÑÑ
в ÑибоÑомаÑ
ÑибоÑомалÑноÑ
Ð ÐÐ. ÐкÑÐµÐ¼Ñ ÑибоÑоми
ÑÑÑ
аÑÑÑÑÑ Ð¿Ð¾ ниÑÑÑ Ð ÐÐ,
зÑиÑÑÑÑÑ Ð·Ð°ÐºÐ»Ð°Ð´ÐµÐ½Ñ
в нÑй ÑнÑоÑмаÑÑÑ (вÑдомоÑÑÑ),
оÑÑÐ¸Ð¼Ð°Ð½Ñ Ð² ÑдÑÑ Ð²Ñд
ÐÐÐ Ñ ÑкладаÑÑÑ Ð°Ð¼ÑнокиÑлоÑи
в полÑпепÑÐ¸Ð´Ð½Ñ Ð»Ð°Ð½ÑÑги. ÐмÑнокиÑлоÑи,
Ñо ÑÑвоÑилиÑÑ Ð² пÑоÑеÑÑ
обмÑÐ½Ñ ÑеÑовин, пÑд
водÑÑÑÑÑ Ð´Ð¾ полÑÑомаÑ
оÑобливоÑ, Ñеж ÑÑвоÑилаÑÑ
ÑпоÑаÑÐºÑ Ð² ÑдÑÑ Ð ÐÐ-пеÑеноÑнико
Таким Ñином, Ñ ÑинÑÐµÐ·Ñ Ð±Ñлка в ÑоÑÐ»Ð¸Ð½Ð°Ñ Ð±ÐµÑÑÑÑ ÑÑаÑÑÑ ÑÑÐ·Ð½Ñ Ð ÐÐ: ÑибоÑомалÑÐ½Ð°Ñ Ð ÐÐ, ÑнÑоÑмаÑÑйна Ð ÐРпеÑÐµÐ´Ð°Ñ Ð¿Ð¾ÑÑдок ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð¼ÑнокиÑÐ»Ð¾Ñ Ñ Ð¿Ð¾Ð»ÑпепÑÐ¸Ð´Ð½Ð¸Ñ Ð»Ð°Ð½ÑÑга, Ñ ÑÑанÑпоÑÑна Ð ÐÐ, Ñка доÑÑавлÑÑ Ð°ÐºÑÐ¸Ð²Ð¾Ð²Ð°Ð½Ñ Ð²ÑдповÑдними ÑеÑменÑами амÑнокиÑлоÑи до полÑÑÑ Ð¼Ð°Ð¼. Така ÑÑ ÐµÐ¼Ð° ÑинÑÐµÐ·Ñ Ð±ÑлкÑв Ñ ÑоÑлинÑ.
Ðожна клÑÑина оÑганÑÐ·Ð¼Ñ Ð¼ÑÑÑиÑÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð¹ набÑÑ ÑнÑоÑмаÑÑÑ Ð¿Ñо бÑÐ´Ð¾Ð²Ñ Ð²ÑÑÑ Ð±ÑлкÑв, ÑÐºÑ Ð²Ð¾Ð½Ð° може ÑинÑезÑваÑи. Ð¢Ð¾Ð¼Ñ Ð· маленÑкого ÑмаÑоÑка лиÑÑа багаÑÑÐ¾Ñ ÑоÑлин, напÑиклад бегонÑÑ, може ÑозвинÑÑиÑÑ ÑÑÐ»Ñ ÑоÑÐ»Ð¸Ð½Ñ Ð¼Ñл навÑÑÑ Ñз однÑÑÑ ÐºÐ»ÑÑини (в кÑлÑÑÑÑÑ Ñканин, див. нижÑе) може ÑозвинÑÑиÑÑ ÑÑлий оÑганÑзм. Ðз ÑнÑого бокÑ, ÑÑлÑки з ÑдÑа або ÑÑлÑки з ÑиÑоплазми новий оÑганÑзм не ÑÑвоÑÑÑÑÑÑÑ, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ñо ÑвеÑÑ Ð¿ÑоÑÐµÑ ÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð±ÑлкÑв вÑдбÑваÑÑÑÑÑ ÑÑлÑки в ÑÑлÑÑнÑй клÑÑÑÑ, Ñо ÑкладаÑÑÑÑÑ Ð· ÑдÑа Ñ ÑиÑоплазми.
Ð¡Ñ ÐµÐ¼Ð° бÑоÑинÑÐµÐ·Ñ Ð±Ñлка в клÑÑинÑ
http://ua-referat.com