Транспортно-експлуатаційні якості автомобільних доріг та безпека руху

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний  транспортний університет

Кафедра «Будівництва та експлуатації доріг»

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА

З дисципліни «Транспортно-експлуатаційні якості

автомобільних доріг та безпека руху»

Завдання  № 19

 

 

 

 

 

 

 

                                        Виконав:

                                                                  Студент групи БД-VI-1м

                                                  Власюк М.Ю.

                                          Перевірив:

                                                                         Кандидат техн. наук, доцент 

                                                      Островерхий О.Г.

 

 

 

 

Київ 2012

 

 

ЗМІСТ

1. Рівність проїзної частини, вплив її на ефективність роботи автомобілів……………………………………………………………...
2. Показники ефективності транспортної роботи дороги. Собівартість перевезень, складові собівартості перевезень………………………..
3. Пропускна здатність дороги…………………………………………...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Рівність проїзної частини, вплив її на ефективність

 роботи автомобілів

Всі показники  роботи рухомого складу розрізняють  на дві групи:

1) Тягово-швидкісні  показники:

а) швидкість  руху –  (км/год);

б) обертовий  момент – М;

в) тягове зусилля – Т;

г) коефіцієнт використання потужності

де Р_ф і Р_дв– відповідно фактично використовувана і максимальна потужність двигуна.

2) Паливно-економічні  показники:

а) швидкість  руху –  (км/год);:

б) питома витрата палива –  (г/е. л. с. год);

в) лінійна  витрата палива – Q (л/100 км або кг/100 км);

г) собівартість перевезень – а (грн./маш-км або грн./ткм).

Рівність  проїзної частини впливає на формування всіх без винятку показників роботи рухомого складу. Загальний характер впливу рівності на величину кожного  з показників наведено на рис. 1. Конкретні  ж значення показників залежать від  типу транспортного засобу і можуть бути визначені на основі прямих вимірів  або відповідних розрахунків.

Рис. 1. Характер впливу рівності проїзної частини на

показники роботи рухомого складу

 

Вплив рівності проїзної частини на швидкість руху на дорозі зумовлюється перш за все: а) зниженням з її погіршенням керованості  автомобілем і комфортності руху; б) збільшенням поперечного габариту транспортних засобів і зменшенням у зв’язку із цим зазору безпеки  між автомобілями; в) погіршенням  у зв’язку із інтенсифікацією  коливального процесу умов реалізації фактичних зчіпних якостей проїзної частини: коливальний процес погіршує умови взаємодії шин з проїзною частиною, і фактичний коефіцієнт зчеплення шин з поверхнею  покриття буде визначитися як

                              

,                                               (1)

де  - коефіцієнт зчеплення шин з проїзною частиною при швидкості руху, близькій до нуля;

- імовірність реалізації коефіцієнта  зчеплення  у зв’язку із коливальним процесом.

Зростання з погіршенням рівності проїзної частини обертового моменту і  тягового зусилля, необхідних для підтримування  рівномірного руху, питомої і лінійної витрат палива зумовлене тим, що колеса автомобіля при зустрічі з кожною нерівністю втрачають частину кінетичної енергії на її подолання. Чим більша кількість і більші розміри цих  нерівностей, тим більша сумарна  величина втраченої на подолання  нерівностей кінетичної енергії  автомобіля. Щоб підтримувати в цих  умовах рівномірний рух з заданою  швидкістю, двигун автомобіля повинен  розвивати більшу потужність, більший  обертовий момент і тягове зусилля, і як наслідок – витрачати більше палива на одиницю шляху.

Зниження  швидкості руху з погіршенням  рівності проїзної частини, погіршення інших тягово-швидкісних показників роботи автомобілів, зниження паливної економічності руху зумовлюють зростання  показників роботи автомобілів –  собівартості перевезень.

Для покращення показників роботи автомобілів на дорогах  проводять ремонтно-відновлювальні роботи, однією з основних задач  яких з точки зору роботи транспорту є покращення рівності проїзної частини. Найбільш ефективним у цьому плані є поточний відновлювальний ремонт доріг, оскільки він забезпечує досягнення мети за відносно невелику вартість. Поточний відновлювальний ремонт характеризується вирівнювальною ефективністю

                                     

,                                           (2а)

де  , - показники рівності проїзної частини в показаннях поштовхоміра, відповідно до і після проведення поточного відновлювального ремонту. Значення визначається за виразом

                       

, см/км                          (2б)

де h – товщина влаштовуваного замикаючого шару при даному поточно-відновлювальному ремонті (при влаштуванні поверхневої обробки – її товщина, у разі укладання шару асфальтобетону в (2б) приймається               h=4 см).

 

 

2. Показники ефективності транспортної роботи дороги. Собівартість перевезень, складові собівартості перевезень

 

 

Для накопичення та структуризації витрат при здійсненні перевезень використовують Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті.

Рекомендації можуть застосовуватись  для цілей планування, ведення  обліку і калькулювання собівартості перевезень вантажів і пасажирів, робіт  і послуг, пов'язаних з транспортним процесом, як на транспортних підприємствах, так і на інших підприємствах, що виконують зазначені роботи (послуги), незалежно від форм власності  і підпорядкування, але з урахуванням  технологічних та організаційних особливостей кожного підприємства.

Конкретний перелік  і склад статей калькулювання  собівартості перевезень визначається підприємством.

Собівартість перевезень (робіт, послуг) — це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

Витрати на здійснення перевезень (робіт, послуг) характеризують витрати поточного періоду (року, кварталу, місяця) на дані цілі.

Витрати на перевезення (роботи, послуги) включають у собівартість того звітного періоду, в якому вони виникли, незалежно від дати сплати грошових коштів. Непродуктивні витрати і втрати відображаються в обліку того звітного періоду, в якому вони виникли.

Витрати в іноземній  валюті на виконання перевезень (робіт, послуг) відносяться на собівартість у гривнях згідно з офіційним  курсом Національного банку України, що діє на дату здійснення витрат.

Планування собівартості перевезень (робіт, послуг) є складовою  плану економічного та соціального  розвитку транспортних підприємств, які  розробляються ними самостійно на підставі показників планового обсягу перевезень вантажів і пасажирів, інших робіт  і послуг, продуктивності праці, фонду  її оплати тощо, і являє собою  систему техніко-економічних розрахунків, які визначають величину витрат на здійснення перевезень (робіт, послуг).

Метою обліку витрат і  визначення собівартості перевезень (робіт, послуг) є своєчасне, повне та достовірне визначення фактичних витрат на їх виконання, обчислення фактичної собівартості окремих видів перевезень (робіт, послуг), здійснення контролю за використанням  матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

З метою правильної організації  планування, обліку, калькулювання  та аналізу собівартості перевезень витрати на перевезення (роботи, послуги) класифікуються за різними ознаками.

За місцем виникнення витрати  на перевезення (роботи, послуги) групуються в розрізі відокремлених структурних  підрозділів транспортних підприємств.

Залежно від характеру  та призначення виконуваних процесів виробництво поділяється на основне, допоміжне і обслуговуюче (невиробниче) господарство.

До основного виробництва  належать відокремлені структурні підрозділи підприємств, які безпосередньо  здійснюють перевезення, виконують  роботи та послуги, що належать до основного  виду діяльності: перевезення вантажів, пасажирів, транспортно-експедиційні послуги для підприємств, організацій  та населення; навантажувально-розвантажувальні роботи; такелажні роботи, експлуатація складів, перевалочних пунктів, вантажних  станцій, контейнерів, інші роботи та послуги.

Допоміжне виробництво  призначене для обслуговування підрозділів  основного виробництва: виконання  робіт по технічному обслуговуванню, ремонту рухомого складу, інших основних засобів, забезпечення інструментом, запасними  частинами для ремонту транспортних засобів та устаткування, різними  видами енергії, транспортними та іншими послугами. До нього належать ремонтні цехи, дільниці, майстерні, енергетичні, експериментальні та інші підрозділи.

До невиробничого господарства належать: житлово-комунальне господарство, культурно-побутові заклади, підсобні сільськогосподарські підприємства, науково-дослідні, оздоровчі, спортивні та інші структурні підрозділи, які не беруть участі у  здійсненні та забезпечені перевезень.

3. Пропускна здатність автомобільних доріг

 

 

Під пропускною здатністю дороги (смуги руху) розуміють  максимальну кількість автомобілів Р, яку може пропустити дана ділянка дороги або дорога в цілому чи смуга руху за одиницю часу за умови забезпечення заданої швидкості й безпеки руху. Пропускна здатність здебільшого визначається кількістю автомобілів за годину (авт./год). Розрізняють теоретичну пропускну здатність, яку визначають розрахунком для однієї смуги руху із постійних інтервалів між автомобілями в транспортному потоці, що складається лише з легкових автомобілів. Обчислена теоретично максимальна пропускна здатність є критерієм оцінки системи «дорожні умови – транспортні потоки» і визначає максимальну кількість автомобілів, яку може пропустити переріз смуги руху в експериментальній ситуації при належних заходах з організації дорожнього руху.

Практичну (реальну) пропускну здатність визначають для певних конкретних дорожніх умов, складу і швидкості транспортного потоку.

Максимальну пропускну здатність визначають на основі аналізу основного рівняння транспортного потоку. Якщо відома відстань L, м, між передніми бамперами автомобілів, які рухаються один за одним, і швидкість руху  υ, м/с, то кількість автомобілів, що можуть пройти через даний переріз за 1 год, тобто пропускна здатність смуги руху,

                                 

.                                             (1)

Відрізок  дороги L, що припадає на один автомобіль під час його руху, називають динамічним габаритом. Цей відрізок складається з довжини автомобіля l_а , шляху реакції водія υt ( t – час реакції), шляху гальмування S_r та зазору безпеки l₀ , тобто

                                

.                                     (2)

Динамічний  габарит має параболічну залежність від швидкості руху.

Гальмівний  шлях у динамічному габариті дорівнює різниці гальмівних шляхів переднього і наступного за ним автомобіля, тобто

                                  

,                                    (3)

де К_п і К_н – коефіцієнти експлуатаційної надійності гальм переднього і наступного за ним автомобілів (позначимо К_н – К_п через ).

Підставивши (1) і (2) в (3), матимемо

               

.                                      (4)

Дослідження (4) на екстремум свідчить, що максимально  можлива інтенсивність руху, тобто  максимальна пропускна здатність, буде при швидкості

                             

.                             (5)

Тоді

                   

                               (6)

Як показала А.Я. Хом’як ,в одному і тому самому перерізі Р_мах може змінюватись в значних межах залежно від надійності гальм, реакції водіїв і обраних ними режимів руху.

Величина  , яка характеризує частку гальмівного шляху в динамічному габариті автомобіля, і зазор безпеки l₀ залежать від оцінки водієм наступного автомобіля ситуації на дорозі. На цю оцінку певним чином впливають дорожні умови і заходи з організації дорожнього руху.

Звичайно  беруть =1,0…1,3. Професор Ю.М. Даденков вказував на можливість брати =0, тоді максимальна пропускна здатність буде при швидкості, що дорівнює нескінченності. Розриваючи невизначеність, дістанемо