Технологія настилання керамічних плиток діагональними рядами на клеючу суміш

Тривалість будівництва  захватки:

1-ї=125-0=124

2-ї=142-12=129

3-ї=159-24=124

4-ї=176-36=139

5-ї=193-48=144

6-ї=210-60=149

7-ї=227-72=154 
 
 

4. НЕРИТМІЧНІ  ПОТОКИ

Неритмічні  потоки характеризуються тим, що ритми  роботи, як для одних і тих ж  виконавців на різноманітних захватках, так і для різноманітних виконавців на одних і тих ж захватках, як правило, різні. Вони застосовуються при зведенні різноманітних по об'ємно - планувальним та конструктивним рішенням будівель та спорудам, по яким не можна підібрати виконавців (бригади) постійного складу, які могли би з єдиним ритмом рухатися з захватки (дільниці, об'єкту) на захватку. При організації потоку змінюють не чисельність виконавців, а тривалість їх роботи на захватці залежно від трудомісткості робіт, тобто змінюють ритм роботи бригади.

   При проектуванні неритмічних потоків  недостатньо здійснити ув'язку роботи окремих бригад однієї з іншою  по початку чи кінцю, як це робилося при проектуванні різноритмічних потоків. Необхідна також і проміжна ув'язка по окремим захваткам. Величина інтервалу  між початками роботи бригад на захватках  повинна бути такою, щоб забезпечувався безперешкодний розвиток кожного процесу  на всіх захватках. Щоб установити цей  інтервал, необхідно по всім захваткам  перевірити їх готовність для виробництва робіт, а саме наявність фронту робіт для виконання наступного будівельного процесу.

   В неритмічних, так же як і різноритмічних, при проектуванні сумісної роботи бригад постійного складу на спорудженні сукупності об'єктів (потоку) для забезпечення їх безупинної роботи в окремі періоди будівництва залишаються порожні (неохоплені роботою) захватки, тобто пустують фронти робіт. Загальна величина неохоплених роботою (простоїв) фронтів робот, в відміні від різноритмічних, залежить від черговості включення окремих об'єктів в потік.

   Ця  обставина дозволяє здійснювати  пошук раціональної (оптимальної  по критерію "час") черговості включення  об'єктів в потік. 

  ЗАДАЧА 6. Потрібно, з використанням графічного способу, (лінійного графіку) ув'язати  в потік роботу бригад здійснюючих  зведення сукупності об'єктів та визначити: загальний термін функціонування потоку; тривалість роботи кожної бригади на потоці; тривалість та строки зведення окремих об'єктів включених у  потік. Ритми роботи бригад та кількість  об'єктів, що включаються в потік  наведеш в табл. 4.

Табл.4

Бригада:

А – підготовка поверхні;

Б – улаштування  гідроізоляції;

В – розмічання поверхні;

Г – різання плиток;

Д – приготування клейового розчину;

Ж – готує постіль з розчину;

К – укладання плиток;

Л – заповнення швів . 

Проектування  потоку здійснюється у два етапи.

На першому  І на графік спочатку наноситься перший потік (будівельний процес який виконується  першою бригадою). Потім, після того як закінчить роботу перша бригада  по першому об'єкту, другий. У нашому випадку, це слід відбутися на другий день, див. рис. 8. Аналогічно на графік наносяться  
 

третій, четвертий та п'ятий процеси, датами включення в потік яких

 відповідно  будуть шостий, восьмий і одинадцятий  день.

  З рис. 8 видно, що фронтом робіт друга  бригада забезпечена на всі об'єктах, тому що попередня перша бригада  закінчує роботи по окремим  об'єктам до того, як повинна розпочати роботу на цих же об'єктах друга бригада. Наприклад, перша бригада закінчує роботи по другому та третьому об'єкту відповідно на шістнадцятий і двадцять четвертий день, а друга бригада приступає до роботи по цим же об'єктам на одинадцятий і тринадцятий дні.

  У нашому випадку початкова організаційна  перерва між процесами "А" та "Б" рівна:

  t_б-в^орг =max     a¹ _б-в = 1

  Після цього, аналізуємо розвиток Інших процесів по об'єктах. Інші бригади закінчують роботу по окремих об'єктах» до того як на ньому розпочинає роботу наступна бригада, тому фронт робіт наступних  бригад забезпечений.

   На  другому етапі - здійснюється безпосередні ув'язка роботі окремих бригад у  потік, яка виконується в наступної послідовності. Спочатку будується графік роботи першої бригади. Потім приступаємо до проектування роботи другої бригади. Оскільки, як було встановлено на першому етапі, бригада "Б* незабезпечена фронтом робіт повністю), то вона може розпочати роботу після закінчення робіт бригадою "А" на першому об'єкті.

Після цього приступаємо до проектування роботи бригади "Б". Як було визначено 

на першому  етапі 1 дню. Для забезпечення безперервності роботи бригади "Б", при будівництві  сукупності об'єктів включених у  потік, переміщуємо на І день, від  раніше прийнятої, точки зближення  суміжних потоків, тобто бригада "Б" включається в потік через  І день після закінчення робіт  по першому об'єкту бригадою "А". В нашому випадку початком роботи на потоці бригади " Б" є 9 день.

Після цього приступаємо до проектування роботи бригади інших бригад, оскільки, як було встановлено на першому етапі, бригади забезпечені фронтом  робіт повністю, то вони можуть розпочати  роботу після закінчення робіт бригадою «Б» на першому об'єкті:

• Тривалість функціонування потоку складає     днів

Тривалість роботи  бригад

А-

Б-

В-

Г-

Д-

Ж-

К-

Л- 

• Строки  будівництва захваток:

1-ї

2-ї

3-ї

4-ї

5-ї

6-ї

 
               ЗАДАЧА 7 Потрібно, з використанням матричних моделей ув'язати в потік роботу бригад здійснюючих зведення сукупності об'єктів та визначити: загальний термін функціонування потоку; тривалість роботи кожної бригади на потоці; тривалість та строки зведення окремих об'єктів включених у потік. Ритми роботи бригад та кількість об'єктів, що включаються в потік наведені в табл. 5.

Таблиця 5

Проектування  потоку здійснюється у два етапи.

   На  першому здійснюється визначення кроків потоків між окремими будівельними процесами (бригадами) включеними в  потік. Для визначення кроку потоку здійснюється розрахунок матрично! моделі по окремим стовпцям, при цьому  умовно приймається, що всі бригади  одночасно розпочинають виконання  робіт із нульовий точки, а саме:

   t^п_1,1=t^п_1,2 =…..=t^п_n,1=0

   На  підставі розрахованих організаційних перерв, між двома суміжними процесами, визначається крок потоку, який і вказується в нижньому рядку матриці, див.рис.9

Після цього, аналізуємо розвиток Інших процесів по об'єктах. Інші бригади закінчують роботу по окремих об'єктах» до того як на ньому  розпочинає роботу наступна бригада, тому фронт робіт наступних бригад забезпечений.

На другому  етапі - здійснюється безпосередні ув'язка роботі окремих бригад у потік, яка виконується в наступної послідовності. Спочатку будується графік роботи першої бригади. Потім приступаємо до проектування роботи другої бригади. Оскільки, як було встановлено на першому етапі, бригада "Б* незабезпечена фронтом робіт повністю), то вона може розпочати роботу після закінчення робіт бригадою "А" на першому об'єкті.

Розрахунок неритмічного потоку з використанням матричної  моделі (перший етап)

Рис.9

 
Розрахунок неритмічного потоку з  використанням матричної моделі (другий етап)

Рис.10

• Тривалість  функціонування потоку: 242 дня

• Тривалість  роботи бригади на захватці:

А=48-0=48 (дн.)

Б=92-8=84(дн.)

В=118-22=96(дн.)

Г=120-108=12(дн.)

Д=170-110=60(дн.)

Ж=176-140=36(дн.)

К=218-146=172(дн.)

Л=242-158=84(дн.)

• Тривалість спорудження захваток:   

1-ї=14-0=14(дн.)

2-ї =28-8=20(дн.)

3-ї=42-16=26(дн.)

4-ї=56-24=32(дн.)

5-ї=70-32=38(дн.)

6-ї=84-40=44(дн.) 
 
 

Висновок

       Вирішення задач з організації будівельного виробництва спрямовано, перш за все, на підвищення продуктивності праці.

       Продуктивність праці значно зростає, якщо робітник виконує одну і ту саму роботу тривалий час. У цьому випадку зростання продуктивності праці відбувається за рахунок:

набуття та удосконалення  трудових навиків;

використання  спеціальних пристосувань, устаткування та інструменту;

скорочення непродуктивних затрат часу ( на переміщення з одного місця роботи та інше ).

     Спеціалізація у виробництві припускає максимальне розчленування будь-якої роботи на окремі технологічні частини із дорученням виконання кожної із цих частин окремому виконавцю - відповідному трудовому колективу (ланці, бригаді, тощо).

Наступним фактором, що має значення для підвищення якості виробництва, є комплексне та рівномірне виробниче постачання, постійне забезпечення машинами.

    Керування цими багатофакторними процесами можливе при виконанні певних методів організації будівельного процесу, основними з яких є паралельний, послідовний та потоковий.

        Сучасний рівень будівельного виробництва виключає використання паралельного та послідовного методів будівництва у чистому вигляді. Це пов'язано із необхідністю рівномірного використання машин та робочих бригад, а також із обмеженістю цих ресурсів. 

Список використаної літератури

1.Организация  и планирования строительства.  Под ред. Г.Д.Малышевского и С.А.Ушацкого.Киев, Урожай, 1993 429ст.

2.Организация  и планирование строительное  производства. Под ред. Проф. И.Г.Галкина  Москва, Высшая школа, 1985.463 ст.

3.Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з потокових методів організацій будівельного виробництва/Розробив викладач Вознюк Л.П. Київ 2008 32ст.

4.Лицювальник-плиточник. Под ред. А.М.Власенко,В.С.Плохій, В.М.Аніщенко, Професійно-технічна освіта України 2008. 277ст.