Діагональне облицювання стін

 

 

 

 

Дипломна  робота

на тему:

Діагональне облицювання  стін

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

1.Вступ..................................................................................................................4

2.Технологічна частина.......................................................................................8

2.1. Загальні відомості.........................................................................................9

2.2. Вимоги до опоряджувальної  поверхні.......................................................11

2.3. Інструменти та  матеріали для опоряджувальних  робіт............................13

2.4.Пристрої для виконання опорядження………………………………..…. 17

2.5. Підготовка поверхонь під  опорядження................................................... 19

2.7. Технологія виконання опоряджувальних робіт.........................................22

2.7. Організація праці при виконанні  опоряджувальних робіт.......................24

2.8. Приймання та обмір  опоряджувальних робіт............................................25

3. Заходи з охорони  праці....................................................................................28

4. Використана література...................................................................................31

 

 

Завдання

професія: штукатур; маляр; лицювальник-плиточник

 

Тема: Діагональне облицювання стін

 

В дипломній роботі розробляються:

 

Текстова частина

1. Вступ.

2. Технологічна частина.

2.1. Загальні відомості.

2.2. Вимоги до опоряджувальної  поверхні.

2.3. Інструменти та  матеріали для опоряджувальних робіт.

2.4. Пристрої для виконання  опоряджувальних робіт на висоті.

2.5. Підготовка поверхонь  під опорядження.

2.6. Технологія виконання  опоряджувальних робіт.

2.7. Організація праці  при виконанні опоряджувальних  робіт.

2.8. Приймання та обмір опоряджувальних робіт.

3. За ходи з охорони  праці.

4. Використана література.

 

 

Графічна частина:

 

1 аркуш 1: креслення  з технології опоряджувальних  робіт

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Будівництво - це процес зведення будівель і споруд різного  призначення і яке пов'язане  з промисловістю, сільським господарством та наукою. Для будівництва машинобудування постачає основні засоби механізації, тобто забезпечує будівельну галузь технікою.

Промисловість будівельних  матеріалів забезпечує будівництво  розчином, цеглою, збірними залізобетонними конструкціями, опоряджувальними матеріалами, необхідними для зведення будинків. Такий зв'язок будівництва з іншими галузями промисловості підтверджують цифри: будівництво споживає 15% усієї промислової продукції, у тому числі 90% будівельних матеріалів, 50% продукції деревообробки. Приблизно 70 галузей промисловості постачають ресурси, необхідні для будівництва.

Так, перш ніж розпочати  видобувати вугілля, виплавляти метал, будувати кораблі чи виробляти електроенергію, необхідно побудувати шахту, домну, корабельну чи електростанцію. Для сільського господарства будівельники споруджують тваринницькі приміщення: корівники, свинарники, пташинники, заводи з переробки сільськогосподарської продукції, сховища для овочів і мінеральних добрив.

Розвиток науки неможливий без спорудження нових будівель, дослідних, обчислювальних та інформаційних центрів, наукових бюро. Досягнення науки і техніки впливають на розвиток будівництва. Наука створює нові високопродуктивні машини та механізми, нові ефективні будівельні матеріали, розробляє нові технології і форми організації праці будівельників. Значним є внесок будівництва у невиробничу сферу.

Житлові будинки, нові мікрорайони  зі школами, дитячими закладами, лікарнями, підприємствами торгівлі, культурно-побутовими центрами - все це робота будівельників. Таким чином, будівництво відіграє велику роль у житті суспільства. Воно є матеріальним відкриттям безперервного розвитку виробництва, вирішення житлових проблем, підвищення матеріального і культурного рівня народу.

 

Будівництво - одна із галузей матеріального виробництва, в якій заняті робітники багатьох професій: монтажники, муляри, штукатури, плиточники, маляри тощо. Професія опоряджувальника дуже почесна на будівництві. Висококваліфікований штукатур здатний, крім звичайної, виконувати кольорову декоративну штукатурку, архітектурні елементи оздоблення будівель і внутрішніх поверхонь, реставраційні роботи.

Штукатурні роботи виконують  у будинках, збудованих із штучного чи природного каменю (цегли, керамічних або бетонних каменів, черепашника тощо), з великих панелей, бетонних чи керамічних блоків. Після опорядження будівлі та їх приміщення набувають завершального вигляду, в них створюються потрібні санітарно-гігієнічні і естетичні умови для життя і праці людей.

У загальному обсязі будівництва опоряджувальні роботи займають значну частину. Тому зниження їхньої вартості і трудомісткості має важливе значення для інтенсифікації будівництва і можливе лише за умов максимального застосування в роботі сучасних опоряджувальних машин і механізмів, нових матеріалів і форм організації праці.

Великопанельне і великоблокове  будівництво зменшує обсяг опоряджувальних  робіт безпосередньо на будівельному майданчику. Значну частину цих робіт  виконують на заводах. Застосовуючи тут механізацію і автоматизацію, можна досягти значного зниження трудомісткості опоряджувальних операцій. Підвищенню продуктивності праці, поліпшенню якості і зниження собівартості будівельних робіт сприяють також нові форми та методи наукової організації праці (НОП): створення комплексних механізованих бригад, застосування нових пристроїв, уміле використання технологічних карт, карт трудових процесів тощо. Підвищення якості виконуваних робіт залежить від кваліфікації, ініціативи кожного робітника, сумлінного ставлення до своїх обов'язків, правильної організації праці в бригаді.

Для успішного виконання  завдань кожен будівельник, зайнятий на опоряджувальних роботах, має  добре опанувати технологію їх виконання, будову і роботу застосовуваних машин  і механізмів, передові методи організації праці.

 

 

 

 

 

Технологічна 

частина

 

2.1. Загальні  відомості

 

До початку облицювальних робіт в приміщенні повинні бути закінчені всі  роботи, виконання яких може пошкодити облицьовану поверхню. Конструктивні елементи будівлі, що підлягають облицюванню, повинні бути стійкими.

Вертикальні поверхні можуть облицьовуватись плитками різними  за формою, розміром і кольором. Вибираючи  рисунок облицювання, слід враховувати  розмір приміщення, його призначення, естетичні вимоги до кольору облицювання  тощо.

На облицьованій поверхні стін (рис, 1) розрізняють такі елементи облицювання: цоколь, поле облицювання, фриз і карниз. Вони можуть бути присутні всі або виконані в певній комбінації.

Рис. 1. Елементи плиткового облицювання стіни: І - карниз; 2 - фриз;

3 - поле облицювання; 4 - цоколь.

Цоколь, тобто нижній ряд плиток, виконують із спеціальних, фасонних (вигнутих) плиток, потовщених або кольорових плиток. Поле облицювання  роблять з білих або кольорових однотонних плиток. Фриз може бути виконаний  з кольорових або візерунчастих плиток в один або два ряди. Це залежить від висоти облицювання. І, нарешті, останній елемент облицюванні   —   карниз.   Він   має   обов'язково   виступати   з   площини облицювання, тому для його виконання використовують спеціальні плитки більшої товщини.

Залежно від розміщення плиток і положення швів на поверхні розрізняють три способи облицювань: шов у шов, в розбіг та по діагоналі (рис, 2). Найбільш поширений і простий за виконанням спосіб — облицювання шов у шов. Інші два способи облицювань потребують більших витрат часу, професіоналізму, акуратності і точності в роботі.

Рис. 2. Способи розміщення плиток на поверхні: І - шов у шов;

2 – в розбіг; 3 - по  діагоналі.

 

2.2. Вимоги до опоряджувальної поверхні.

 

При облицюванні стін плитками на цементному розчині відхилення поверхні від вертикалі до 15 мм і нерівності на ній повинні вирівнюватись цементним розчином. Якщо відхилення більше 15 мм розчин наносять по попередньо надійно закріпленим сіткам.

Відхилення віконних ї дверних укосів, стовпів від вертикалі допускається не більше 1 мм на 1 м висоти або довжини, але не більше 3 мм на весь елемент.

Якщо плитки закріплюють на поверхні мастиками, відхилення поверхні, що облицьовують, від вертикалі не повинно бути більше 3 мм на 1 м висоти.

До початку внутрішніх облицювальних робіт мають бути завершені всі роботи но влаштуванню покрівлі будівлі або водонепроникного перекриття над частиною будівлі, яку облицьовують, У приміщеннях мають бути закінчені псі роботи, пов'язані з монтажем потайних проводок та встановлені коробки у дверні і віконні прорізи. Облицьовувати на розчинах і мастиках можна дише тоді, коли навантаження на стіни досягло не менше 65% від проектного.

Облицьовувати стіни слід до влаштування  чистої підлога, тому на них повинні  бути зроблені позначки, які вказують на рівень майбутньої підлоги. Це буде нижній край облицьованої стіни,

У процесі облицювання поверхні плитками перевіряють якість:

•   конструкцій, які облицьовують;

•   підготовки поверхні;

•   плиток і плит;

•   сухих і розчинових сумішей;

•   нанесення розчинової клейової суміші на облицьовувану поверхню;

•   заповнення проміжків  між плитками та облицьовуваною поверхнею;

•   заповнення швів під час облицювання.

Крім того, контролюють:

•   дотримання технологічної  послідовності операцій з облицювання;

•   рівність облицювання;

•   товщину і ширину швів між плитками чи плитами;

•   відповідність  малюнку проекту;

•  наявність  і  якість  потрібних для  виконання  робіт інструментів і пристроїв.

 

2.3. Інструменти  та матеріали для опоряджувальних робіт.

 

Всі основні підготовчі роботи виконують з допомогою  ручних машин і механізмів, інструментів, приспосіблень і інвентаря.

З кам'яних і бетонних поверхонь наплави розчину і  сміття очищають сталевим скребком (рис. З, а); випуклості сколюють скарпелем і молотком (рис. З, б, в); виступаючі нерівності з поверхні видаляють циклею (рис. 3,г).

Рис. 3. Інструменти для  очищення і вирівнювання поверхні основи: а - скребок; б - скарпель; в - молоток; г - цикля.

 

Глибокі впадини на поверхні основи заробляють цементним розчином, використовуючи кельму (рис. 4, а), малі нерівності вирівнюють полімерцементним розчином з допомогою шпателя (рис. 4, б, в). Насічку на поверхні бетону виконують бучардою або молотком (рис. 4, г, д).

Рис. 4. Інструменти для зароблений нерівностей і насікання поверхні основи: а - кельма; б - шпатель із змінним полотном; в - теж з подовженою ручкою; г - бучарда; д - насікальний молоток.

 

Для накидання розчину на стіни  користуються звичайними серцеподібними кельмами, а для намазування розчину на плитку – прямокутними.

Для нарізання і обробки керамічних і скляних плиток застосовують різальні інструменти, спеціальні молотки, кліщі  тощо.

Склоріз алмазний (рис. 5, а) застосовують для розрізання глазурованих і скляних  плиток. Різальною частиною склоріза с встановлений в обойму невеликий кристал алмазу — найтвердішого мінералу. Алмази випускають під номерами. Вони бувають трьох видів: дрібні, середні і великі. Алмаз повинен зберігатись в сухому місці у спеціальному шкіряному або матерчатому чохлі. Під час роботи з алмазом треба бути уважним і не допускати, щоб він падав. У зв'язку з високою вартістю алмаза його замінюють роликовим склорізом.

Склорізи роликові (рис. 5, 6) бувають  з одним, трьома або шістьма роликами. Їх застосовують для нарізання плиток, а також у склярських роботах. Різальною частиною склоріза є ролик, що обертається навколо осі. Виготовляють ролики з твердих сплавів. Обойму з роликами закріплюють на корпусі склоріза за допомогою гвинта. Коли один ролик затупився, поворотом обойми в робоче положення ставлять наступний ролик.

Рис. 5. Інструменти для  розрізування плиток: а - склоріз алмазний;

б - склоріз роликовий; в - сталевий різець.

 

Сталевий різець (рис. 5, в) з побідитовим  наконечником застосовують для розрізання плиток. Довжина різця 150 мм. Замість такого спеціального різця можна використовувати різці, що застосовуються в токарній справі.