Система опалення в будинках і спорудах

Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Апреля 2013 в 22:48, реферат

Краткое описание

У системах централізованого теплопостачання опалювання, вентиляції і гарячого водопостачання житлових, суспільних соціальних і виробничих будинків на ролі теплоносія слід, зазвичай, приймати воду.

Слід також сказати перевіряти можливість застосування води як теплоносія для технологічних процесів.

Застосування підприємствам як єдиного теплоносія пара для технологічних процесів, опалення, вентиляції і гарячого водопостачання допускається при техніко-економічному обґрунтуванні на.

Оглавление

1. Система опалення в будинках і спорудах……………………….3
2. Опалювальні прилади……………………………………………11
3. Автономні системи опалення……………………………………13
4. Поквартирне опалення…………………………………………...18
5. Парове опалення……………………………………………….…19
6. Системи повітряного опалення……………………………….…20
7. Системи газового опалення…………………………………...…22
8. Електричні системи опалення……………………………..…….25
9. Електроннi джерела………………………………………………28

Файлы: 1 файл

реферат 1.doc

— 205.50 Кб (Скачать)

Змiст:

 

1. Система опалення в будинках і спорудах……………………….3

2. Опалювальні прилади……………………………………………11

3. Автономні системи опалення……………………………………13

4. Поквартирне опалення…………………………………………...18

5. Парове опалення……………………………………………….…19

6. Системи повітряного опалення……………………………….…20

7. Системи газового опалення…………………………………...…22

8. Електричні системи опалення……………………………..…….25

9. Електроннi джерела………………………………………………28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Система опалення в будинках і спорудах

 

У системах централізованого теплопостачання опалювання, вентиляції і гарячого водопостачання житлових, суспільних соціальних і виробничих будинків на ролі теплоносія слід, зазвичай, приймати воду.

 

Слід також сказати  перевіряти можливість застосування води як теплоносія для технологічних процесів.

 

Застосування підприємствам  як єдиного теплоносія пара для технологічних  процесів, опалення, вентиляції і гарячого водопостачання допускається при техніко-економічному обґрунтуванні на.

 

Максимальна розрахункова температура мережевий води виході з джерела теплоти, в теплових мережах і приймачах теплоти встановлюється з урахуванням техніко-економічних розрахунків.

 

За наявності закритих системах теплопостачання навантаження гарячого водопостачання мінімальна температура  мережевий води виході з джерела виробництва тепла й в теплових мережах мають забезпечувати можливість підігріву води, котра надходить на гаряче водопостачання донормируемого рівня.

 

Температура мережевий  води, яку повертатимуть на теплові  електростанції з комбінованої виробленням тепла, визначається техніко-економічним розрахунком. Температура мережевий води, яку повертатимуть до котельням, не регламентується.

 

При розрахунку графіків температур мережевий води в системах централізованого теплопостачання  початок і поклала край опалювального періоду при середньодобовій температурі зовнішнього повітря приймаються:

 

- 8 °З околицях з  розрахунковою температурою зовнішнього  повітря для проектування опалення  до мінус 30 °З повагою та  усередненій розрахункової температурою  внутрішнього повітря опалюваних будинків 18 °З;

 

- 10 °З околицях з  розрахунковою температурою зовнішнього  повітря для проектування опалення  нижче мінус 30 °З повагою та  усередненій розрахункової температурою  внутрішнього повітря опалюваних  будинків 20 °З.

 

Узагальнена розрахункова температура внутрішнього повітря опалюваних виробничих будинків 16 °З.

 

За відсутності у  приймачів теплоти в системах опалення й вентиляції автоматичних індивідуальних пристроїв регулювання  температури усередині приміщень  треба використовувати в теплових мережах регулювання температури теплоносія:

 

- центральне якісне  за навантаженням опалення, зі  спільної навантаженні опалення, вентиляції і гарячого водопостачання - шляхом зміни на джерелі теплоти  температури теплоносія залежно  від температури зовнішнього повітря;

 

- центральнекачественно-количественное  за спільною навантаженні опалення, вентиляції і гарячого водопостачання - за допомогою регулювання на  джерелі теплоти як температури,  і витрати мережевий води.

 

Центральнекачественно-количественное регулювання на джерелі теплоти то, можливо доповнене груповим кількісним регулюванням на теплових пунктах переважно у перехідний пе-ріод опалювального сезону, починаючи з точки зламу температурного графіка з урахуванням схем приєднання опалювальних, вентиляційних установок і гарячого водопостачання, коливань тиску у системі теплопостачання, наявності і місць розміщеннябаков-аккумуляторов,теплоаккумулирующей здібності будинків та споруд.

 

При центральномукачественно-количественном регулюванні відпустки теплоти для підігріву води в системах гарячого водопостачання споживачів температура води вподающем трубопроводі мусить бути:

 

- для закритих систем  теплопостачання - щонайменше 70 °З;

 

- для відкритих систем  теплопостачання - щонайменше 60 °З.

 

При центральномукачественно-количественном регулюванні зі спільної навантаженні опалення, вентиляції і гарячого водопостачання точка зламу графіка температур води вподающем і зворотному трубопроводах мусить братися за нормальної температури зовнішнього повітря, відповідної точці зламу графіка регулювання за навантаженням опалення.

 

У системах теплопостачання, за наявності в споживача теплоти  в системах опалення й вентиляції індивідуальних пристроїв регулювання  температури повітря усередині  приміщень кількістю плинною через приймачі мережевий води, треба використовувати центральнекачественно-количественное регулювання, доповнене груповим кількісним регулюванням на теплових пунктах з метою зменшення коливань гідравлічних і теплових режимів у конкретних квартальних (>микрорайонних) системах не більше, які забезпечують якість і стійкість теплопостачання.

 

Для роздільних водяних  теплових мереж із одного джерела  теплоти до підприємств і житлових районах допускається передбачати  різні графіки температур теплоносія.

 

У будинках суспільного  телебачення і виробничого призначення, котрим можливо зниження температури  повітря на нічне і час, слід передбачати  регулювання температури чи витрати  теплоносія в теплових пунктах.

 

У житлових і громадських  організацій будинках за відсутності у опалювальних установок теплорегулюючих клапанів слід передбачати автоматичне регулювання з температурного графіку підтримки середньої за спорудою температури внутрішнього повітря.

 

Не допускається застосування теплових мереж графіків регулювання відпустки теплоти «зісрезкой» по температур.

 

Теплова енергія –  енергія неупорядкованого (хаотичного) руху, і взаємодії молекул речовин.

 

Теплова енергія, отримувана найчастіше під час спалювання різних видів палива, широко застосовується опалювання, проведення численних технологічних процесів (нагрівання, плавлення, сушіння, випарювання тощо.).

 

Споживання теплової та електричної енергії відбувається нерівномірно протягом доби, тижня, року. Це з особливістю роботи промислових,коммунально-битових  і сільськогосподарських споживачів, електротранспорту.

 

Характер зміни споживання енергії зручно представляти як графіків теплової та електричної навантажень. Розрізняють хронологічні (календарні) графіки та графіки тривалості навантаження.

 

Перший, із наступними характерними максимумами і мінімумами, відбиває послідовність зміни навантаження увреме ні. Другий показує тривалість часу, втечение якого є ті чи інші навантаження. Наприклад, мінімальна навантаження має місце протягом всіх 24 год діб. Крім добових будують також тижневі, місячні і річні графіки максимумів навантажень.

 

Залежно від розв'язуваних завдань графіки навантажень  можуть характеризувати споживання венергетической системі загалом, окремими споживачами системі, окремо на промислове підприємство.

 

Зміна навантажень може мати статичний та динамічний характер.

 

>Статические навантаження  є повторюваними при незмінних  складах споживачів і режимах  споживання енергії.

 

Динамічні навантаження визначаються зміною складу споживачів та режиму споживаної ними енергії.

 

>Энергоустановки повинні  безперебійно забезпечувати споживачів  необхідною кількістю енергії  відповідно до графіками навантаження. Надлишок електричної енергії  можна передавати їх у мережу, тоді як теплоти має здійснюватися  стільки, скільки потрібно споживачеві. Інакше відбуватимуться її непродуктивні втрати.

 

Наявність графіків навантаження дозволяє планувати оптимальну роботу енергоустановок, які мають максимальний ККД на номінальному режимі. Такий  собі режим, що забезпечує максимальну  вироблення енергії за мінімальної споживанні первинної енергії як палива.

 

Щоб робота енергоустановок  була ефективної, їх поділяють за тривалістю роботи з базові, пікові іполупиковие.

 

Базові енергоустановки  працюють 6000-7000 год на рік, тобто  постійно. Вони забезпечують під час роботи на номінальному режимі покриття частини графіка навантаження з мінімальним споживанням енергіїP>min.

 

Пікові енергоустановки  працюють періодично до 2000 год та запускаються покриття навантаження у зоні між  максимальної Р>maх і середній Рпорівн навантаженнями.

 

>Полупиковие енергоустановки  покривають частина графіка у  сфері між Рпорівн іP>min.

 

Комплексне застосування базових і пікових енергоустановок, зокрема й ублочном виконанні, дозволяє найефективніше використовувати первинну енергію палива, оскільки вони працюють у оптимальному режимі покриття навантажень з максимальним ККД.

 

Розрахунковий аналіз змісту теплової енергії в прибуткової  і видаткової частинах енергетичного  балансу можуть виконати з урахуванням  наступних співвідношень:

 

- зміст хімічної енергії, теплота фазових перетворень,Ткал,

 

>Qп =Мr 10-6,

 

де М - витрата матеріального  потоку за аналізований проміжок часу (годину, рік), кг чи м3;

 

>r - питома хімічна  енергія, енергія фазових перетворень,ккал/кг  чиккал/м3;

 

-теплосодержание матеріальних потоків, Гкал,

 

>QM =Mc Т 10-6,

 

де з - масова чи об'ємна питома теплоємність матеріального  потоку М, КкалДкгград) чиккал/(м3град);

 

Т - температура потоку, °З;

 

- витрата теплоти на  опалення, Гкал,

 

>Q>OT =q0V (T>вн - T>oc)t 10-6,

 

деq0 - об'ємна опалювальна характеристика об'єкта,ккал/(м2чтрад);

 

V- зовнішній обсяг  об'єкта, м3;

 

Т>вн, T>oc - температури  усередині якого і поза об'єктом, °З;

 

>t - аналізований проміжок  часу, год;

 

- витрата тепла на  вентиляцію, Гкал,

 

>QУ =qвV (T>вн - T>oc)t 10-6,

 

деqB =mсb (Vb/V);

 

т - кратністьвоздухообмена,1/ч;

 

зв - об'ємна питома теплоємність повітря,ккал/(м3град);

 

Vb -вентилируемий обсяг,  м3;

 

- втрати теплоти з  димовими газам, Гкал,

 

Про>дг =V>дг з>дг Т>дг 10-6,

 

де V>дг - вихід димових  газів на 1 м3 газоподібного чи 1 кг твердих палив, м3 /м3 чи м3 /кг;

 

з>дг - об'ємна питома теплоємність димових газів,ккал/(м3 град);

 

Т>дг - температура димових  газів;

 

- теплової еквівалент  електричної енергії, Гкал,

 

>Q = W 0,86 10-6 ,

 

де W - підведена (спожиту) за аналізований проміжок часу (годину, рік) електрична енергія, кВт.

 

На мети опалення й  гарячого водопостачання Республіка Білорусь витрачається 40% від загального користування палива. Потенціал енергозбереження, за оцінками вітчизняних і іноземних  експертів, в системах теплопостачання республіки становить близько 50%. Отже, з допомогою енергозберігаючих заходів можна знизити споживання палива потребитеплоснабжения на 20% від загального користування республікою. Саме тому одним із пріоритетних завдань діючої Державної програми «Енергозбереження» дляувеличения ефективність використання теплоти в системах опалення будинків необхідно впровадження системи регулювання відпустки тепла. Необхідність оперативного визначення витрати тепла й тепловтрат з особливою гостротою виявилася останнім часом у зв'язку з вимогою економии паливно-енергетичних ресурсів.

 

>Измерительная систематеплосчетчика «>Квант» складається з електромагнітного (індукційного)расходометра (>ИР), платиновихтерморезисторов - датчиків температури прямого й протилежного потоків і автоматичного обчислювального приладу (>АВП).

 

>ИР - електромагнітний  витратовимірювач,АВП - автоматичний  обчислювальний прилад, М - магніт, Еге - електроди, ВБ - вимірювальний  блок,

 

>RK1,RK2 -терморезистори

 

>Подающий трубопровід розташований між полюсами електромагніта М, під впливом якого іонижидкости віддають заряди вимірювальним електродах Еге, створюючи струм, пропорційний витраті V.Измерительний блок (ВБ) трансформує сигнал про витратах і передає наАВП, куди також надходять сигнали відтерморезисторовRK 1 іRK 2.АВП виробляє лічильні операції із виходом реєструючий прилад (РП) і АСУ.

 

На малюнку 3 показаний  комплект приладівтеплосчетчикаНПТО  «>Термо». До складу комплекту входять: електромагнітний витратовимірювачPOCT-L; вимірювальний перетворювачЭП-8006; термометри опоруКТСПР для виміру різниці температур.

 

Малюнок 3. Комплект приладівтеплосчетчикаНПТО ">Термо":

 

>РОСТ-1 - електромагнітний  витратовимірювач,ЭП-8006 - вимірювальний  перетворювач,КТСПР - термометри  опоруКТСПР для виміру різниці температур

 

>Теплосчетчик вирізняється  високою точністю виміру, відсутністю  вимог до прямолінійності ділянок  трубопроводу, відсутністю рухливих  елементів серед. Комплект має  цифровийшестиразрядний рахунокчик  кількості теплоти вгигаджоулях, цифрову індикацію витрати теплоносія, аналогові вихідні сигнали постійного струму, частотний вихідний сигнал, тимпературний датчик передачі даних до системи обліку енергіїИЙСЭ.

 

На малюнку 4 показаний  комплект приладівтеплосчетчиковТЭМ-05М. До складу комплекту входять:измерительно-вичислительний блок (>ИВБ); первинний перетворювач витрати електромагнітного типу (>ППР);термопреобразователь опору платиновий (>ТСП);расходомер-счетчикРМС-05.05.

 

Малюнок 4. Схема установкиТЭМ-05МЗ

 

>ТеплосчетчикиТЭМ-05М  призначені для виміру, реєстрацію ЗМІ й комерційного обліку теплових пара метрів в системах гарячого водопостачання, соціальній та закритих і чотири відкритих системах теплопостачання. Вони застосовуються до роботи на житлових, суспільних соціальних і виробничих будинках найширшого спектра: від офісів і котеджів до промислових підприємств, і навіть можна використовувати для автоматизованих систем обліку, контролю та регулювання теплової енергії.

 

>Теплосчетчики мають  відмінні риси і переваги: відсутність  гідравлічного опору рідини; можливість вибору типовий схеми установки; можливість вибору діапазону вимірювання витрати за місцем монтажу самим споживачем; можливість об'єднання приладів у системи автоматизованого контролю та управління наявністю утеплосчетчиков архіву статистичних даних про параметрах систем теплопостачання і гарячого водопостачання, стандартних послідовних інтерфейсівRS232С,RS 485, адаптерівпереноса даних (>АПД-01П,АПД-01С) і сервісного програмного забезпечення.

Информация о работе Система опалення в будинках і спорудах