Особливості промислового шпигунства у вітчизняному бізнесі

12

Міністерство освіти і науки,

молоді та спорту України

Київський національний економічний університет

Кафедра менеджменту банківської діяльності

Реферат

На тему: ”Особливості промислового шпигунства

у вітчизняному бізнесі”

Студентки 2 курсу

                                                                  2 групи, спеціальності 6508\1

                                                                   кредитно-економічного факультету

                                                                   Сичової Світлани

науковий керівник

доцент, кандидат філософських наук

Позднишев Євген В`ячеславович

Київ-2012

Зміст:

Вступ

1.      Сутність поняття „Промислове шпигунство”.

2.      Особливості промислового шпигунства у вітчизняному бізнесі.

3.      Захист від промислового шпигунства.

     Висновки

     Список літератури

ВСТУП

В українському Законі «Про підприємницьку діяльність» говориться, що „... підприємницька діяльність здійснюється громадянами на свій страх і ризик”. В даний час будь-який бізнесмен, незалежно від величини його працюючих активів, оточений різними чинниками ризику, здатними в один момент перетворити на ніщо його матеріальні та фінансові ресурси. Якщо проаналізувати причини падіння результативності підприємництва в Україні, то більшість з них можна звести до одного - це невміння, а часом і просто небажання займатися обробкою й аналізом наявної інформації про навколишнє його середовище. На жаль, цей факт тільки починає привертати увагу вітчизняних бізнесменів, і мало хто з них може визначити тип необхідної для його підприємства інформації, кваліфіковано організувати її пошук, поповнити, зберегти, систематизувати, уникнути дезінформування, вміло використовувати інформацію при прийнятті рішення і організувати поточний контроль підприємницького проекту. 

У зв'язку з цим актуальним сьогодні є створення стрункої системи економічної розвідки про ринки збуту, конкурентів, партнерів, контрагентів, нових технологій, законодавчих актів і т.д., і крім того - знання застосовуються у бізнесі способом пошуку, отримання, використання інформації, а також застосовуваних видів обману та шахрайства. 

Жорстока конкурентна боротьба за ринки збуту продукції, сфери прикладання капіталів і прагнення до отримання максимальних прибутків змушують керівництво великих корпорацій уважно стежити за діяльністю своїх конкурентів. При цьому може застосовуватися як економічна розвідка, так і промислове шпигунство. 

Метою даної роботи є розглянути поняття „Промислове шпигунство”, його особливості у вітчизняному бізнесі, виявлення цих особливостей та захист від промислового шпигунства.

СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ „ПРОМИСЛОВЕ ШПИГУНСТВО”

Промислове шпигунство – це сукупність спеціальних заходів, що проводяться з метою отримання інформації з обмеженим доступом, яка характеризує об`єкти інтелектуальної власності, плани дій, наміри та інші відомості, що охороняються певним суб`єктом.

Об`єктами промислового шпигунства є:

1.      Документи.

2.      Дискети, диски, комп`ютерна техніка.

3.      Працівники підприємства та особи, які за своїми службовими обов`язками можут бути обізнані з таємницями підприємства.

4.      Креслення, схеми, карти, розрахунки, патенти.

5.      Аудіо-, відеоматеріали.

Суб`єктами промислового шпигунства є:

1.      Служби безпеки підприємст, банків.

2.      Детективні агенства.

3.      Приватні детективи.

4.      Спецслужби держави та інших.

5.      Потенційні агенти: клієнти, поставщики, біржові брокери, представники органів контролю та нагляду, журналісти, рекламні агенти, колишні працівники підприємства, банку, партнери.

Сьогодні найбільш відомими і поширеними формами нелегального та напівлегального збирання інформації є:
- анкетування фахівців банку-конкурента під виглядом запрошення їх на роботу;
- підкуп службовців банку-конкурента, засилання до такого банку агентів, установлення спеціальних технічних засобів у його приміщеннях для несанкціонованого отримання інформації;
- опитування фахівців конкурента на виставках, конгресах, конференціях, семінарах;
- спостереження за діяльністю установ банку та його персоналом;
- неправдиві переговори з банком-конкурентом;
- посягання на інтелектуальну власність банку-конкурента;
- підслуховування розмов, вивідування інформації;
- шантаж і різні форми тиску на джерела інформації;
- викрадення документів, програмних засобів;
- збирання інформації через закордонні філії, партнерів, клієнтів, сумісних постачальників, консультантів, радників, колишніх працівників банків.
                Промислових шпигунів цікавлять також діяльність і особисте життя керівників та представників вищого менеджменту конкуруючих фірм, банків, вади їхньої поведінки і сімейні стосунки.

Наведені форми промислового шпигунства можуть реалізовуватись різними методами. Наприклад, несправжнє прийняття на роботу починають з вивчення кола осіб, які можуть знати необхідні конкурентові таємниці. Після вибору особи уточнюються найбільш популярні періодичні видання, які цікавлять дану особу, в них дається об’ява з пропозицією вигідних умов роботи такого фахівця. Як правило, умови роботи в таких об’явах значно кращі, ніж ті, що має зараз фахівець. Останній відвідує конкуруючий банк, заповнює необхідні анкети, зустрічається з майбутнім керівництвом і, бажаючи показати себе з кращого боку, розповідає не тільки те, що він робить сам, а й те, чим займається його підрозділ.

Через деякий час фахівець отримує ввічливу відповідь з відмовою і продовжує працювати на своєму місці, нічого не підозрюючи. А конкуруючий банк уже отримав необхідну йому інформацію.

Увага промислового шпигунства може приділятись і негативним рисам поведінки та хибам працівників конкуруючих структур. Якщо такі риси відсутні, то вони можуть бути спровоковані. Це і неконтрольована поведінка працівників у стані сп’яніння, матеріальна подяка за незначні дії на користь когось із клієнтів, надання позик на пільгових умовах тощо.
 

              ОСОБЛИВОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ШПИГУНСТВА У ВІТЧИЗНЯНОМУ БІЗНЕСІ

Звичайний брелок, флешка, годинник, ручка, окуляри чи навіть кепка… Всі ці речі здатні працювати проти вас, якщо в них умонтовані записувальні пристрої. Тож пильнуйте: можливо, саме у ці хвилини ви уже під пильним оком технічних засобів негласного отримання інформації. Саме так у СБУ називають те, що ми нарікаємо просто «жучками» чи «прослушкою».              

У нашій країні застосовувати подібні пристрої дозволено тільки правоохоронним органам при проведенні оперативно-розшукових операцій. Решті громадян – ні продавати, ні купувати, а тим більше задіювати технічні засоби негласного отримання інформації категорично заборонено.Та все, що заборонено, викликає найбільший інтерес. От і з «жучками» так само. Лише торік співробітники СБУ виявили п’ять фактів незаконного придбання та збуту таких приладів. За зберігання технічних засобів негласного отримання інформації доведеться сплатити чималий штраф (від 850 аж до 8500 тис. грн.). А за використання «жучків» проти когось можна взагалі за грати загриміти (від 3 до 7 років). Та, схоже, українцям подобаються небезпечні ігри, бо як не в одній, так в іншій області правоохоронці постійно затримують торговців шпигунським начинням.

Найчастіше технічні засоби для негласного отримання інформації закамуфльовані під різні побутові та канцелярські предмети, наприклад брелок. Такий прилад здатен записувати аудіо- та відеоінформацію. Всередині брелока – флеш-накопичувач. Це дозволяє зберігати значний обсяг інформації, яку в подальшому можна обробляти на комп’ютері та використовувати на свій розсуд.

Більшість цих пристроїв – китайського виробництва, і потрапляють у наші краї в досить простий спосіб – у посилках поштою. Тож перекрити їхні транші до України вкрай складно, адже бандеролі із кількома брелоками, зазвичай, не викликають підозри, тому легко доходять до рук замовників. В одній партії може міститися до двох десятків одиниць такого устаткування. Iнший шлях – з Росії. Та й коштують «шпигунці» не надто дорого – близько півтисячі гривень.

Замовляють їх через Iнтернет. Особливо легко це зробити тим, хто володіє іноземною мовою. Але й без цього замовити шпигунський набір для охочих не проблема – інтернет так і рясніє онлайн-оголошеннями про їхній продаж. Доставку покупцеві найчастіше здійснюють, скориставшись кур’єрською службою.

Наприкінці минулого літа Черкащину «прославив» 24-річний викладач зі Звенигородського району. Він налагодив бізнес на шпигунських штучках. Чоловік замовляв усілякі жучки, а потім продавав їх студентам та знайомим. Затримали спритника під час чергової спроби продажу забороненої техніки. Правоохоронцям удалося вилучити і вже продану студентству техніку. Можна тільки здогадуватися, як покупці планували її застосовувати.

Грішать торгівлею забороненим устаткуванням й приватні підприємці, передусім ті, що займаються продажем побутової та комп’ютерної техніки. В СБУ кажуть, що серед торговців люди віком від 20 до 40 років. Споживачі – такого ж віку. Це, зазвичай, підприємці, що мають малий або середній бізнес. Коли ж у них запитують, навіщо їм знадобилися незаконні записувальні пристрої, найчастіше відповідають: аби задокументувати дії інспекторів ДАI, якщо ті, наприклад, зупинять їх на дорозі. Це стандартна фраза всіх, у кого виявляють такі пристрої, – розповідають співробітники СБУ. – Був випадок, коли чоловік хотів зробити вдома систему відеоспостереження. Сигнал вивів собі на телефон і будь-якої хвилини міг бачити, що відбувається у нього вдома.

Жучки сьогодні можна замаскувати під будь-що. Уважно придивіться до ніби звичайної кулькової ручки, яку тримає партнер по бізнесу, чи до кепки, яку одягає сусід. А може, міні-відеокамера міститься у наручному годиннику чи в краватці, ремені?.. Технічні засоби негласного отримання інформації набувають найнеочікуванішого вигляду. Був випадок, коли молодик придбав таку диво-ручку, залишив її в орендованій сторонніми людьми квартирі та спостерігав за їхнім приватним життям. I таке буває.

Зараз в СБУ роботу націлюють передусім на те, аби перекрити постачання шпигунських штучок, а вже потім працюватимуть з їхніми покупцями.

Аналіз інформації, здобутої на ниві протидії незаконному обігу спеціальних технічних засобів для негласного отримання інформації, свідчить про тенденцію до збільшення поширення таких засобів у регіоні та зростання попиту на них, – констатують в СБУ. – В першу чергу це пов’язано з доступністю «жучків» та цікавістю населення до них.

Найпростіші та найдоступніші «жучки» — це, грубо кажучи, мікрофон на батарейці. Його підкидають, скажімо, в машину чи у квартиру і 36 годин слухають, що там відбувається. Щоправда, це можливо тільки за умови безпосередньої близькості до «об’єкта» — долати великі відстані цей прилад не вміє. Згодом заряд батарейки сідає, і прослуховувачу доводиться забирати «жучок». Єдині переваги названого шпигунського пристрою — дешевизна та порівняна доступність: за наявності добрих знайомих його можна придбати на будь-якому радіоринку. 

Великий асортимент шпигунських товарів можна знайти в інтернеті: вже на першій сторінці, що їх видає Google за запитом «прослуховування», можна побачити з півдесятка сайтів, які за невеликі гроші — від 95 доларів — пропонують придбати устаткування на будь-який смак. При цьому дуже популярними є пристрої у вигляді звичної сім-карти. Незручність — її потрібно «вмонтувати» в телефон об’єкта стеження. А потім усе просто: телефонуєш на цей номер і слухаєш розмову. Вдосконалені форми таких «жучків» мають також функцію SMS-сповіщення: тільки-но в межах його дії починається розмова — «шпигуну» приходить есемеска.

Але «жучок» чи відеокамера — це в шпигунському світі позавчорашній день, такі способи стеження якщо й використовують, то лише пересічні громадяни в особистих цілях. Серйозні люди застосовують серйозніші «цяцьки». Одне з таких устаткувань середнього рівня (товар для більш-менш потужних фірм і політиків місцевих рівнів) — комплект дистанційного контролю GSM-зв’язку. Це малогабаритна пересувна модульна станція, антену якої скеровують на відповідну споруду чи навіть кабінет, відтак є змога слухати все, що там відбувається. Вартість такої установки — від 15 тисяч доларів до мільйона, або й більше. Скільки таких установок в Україні, не знає ніхто.

Найсерйознішим і найпрофесійнішим прослуховуванням займаються держструктури та найбільші фінансово-промислові групи. Якщо говорити мовою законодавства, то зняття інформації з каналів зв’язку є одним із різновидів оперативно-розшукової діяльності. У такому випадку йдеться про контроль комунікацій, а це стаціонарні та мобільні телефони, електронна пошта, інтернет у реальному часі тощо. Доз­віл на прослуховування оперативник отримує за рішенням Апеляційного суду. Згідно з офіційними даними, в Україні видають понад 25 тисяч таких дозволів на рік. Тобто якщо мова про злочинців, то спецслужби, маючи відповідний дозвіл, отримують доступ до всієї інформації, яка стосується цієї людини. 

Такий спосіб стеження часто використовують і проти відомих осіб. Експерти пояснюють: буває й так, що оперативники, подаючи до суду заявку для отримання дозволу на прослуховування телефону, крім номера злочинця, подають і тих людей, слухати яких комусь необхідно. Часто об’єктами замовлень стають політики, відомі бізнесмени, журналісти, правоохоронці тощо. До речі, «розшифровки телефонних розмов» відомих політиків, у тому числі Юлії Тимошенко, отримували саме в такий спосіб. 

Якщо говорити про осіб менш публічних чи впливових, то цільово їх прослуховувати нерентабельно — коефіцієнт корисної дії надто малий. Однак потрапити в поле зору правоохоронців дуже просто. Йдеться про так звані сканері, які налаштовано на ті чи інші слова. Найчастіше це — «терор», «бомба», «вибухівка», «президент» тощо. Якщо в розмові прозвучить хоча б одне з цих слів, сканери автоматично активізуються: раптом ви готуєте замах чи теракт? Такі розмови обов’язково аналізують. 

ЗАХИСТ ВІД ПРОМИСЛОВОГО ШПИГУНСТВА

Через інтернет можна не лише придбати найрізноманітніші «жучки», а й прочитати, як їх зне­шкодити. Виявляється, існують відповідні служби, що спеціалізуються на виявленні записувальних пристроїв. Свої послуги, зазвичай, анонсують в інтернеті. За допомогою антишпигунської апаратури, вони спробують знайти наймікроскопічніші камери та жучки.

Хочете відчути приплив адреналіну, тоді шукайте шпигунські пристрої самостійно, однак щодо таких порад гарантій ніхто не дає. Та спробувати варто. Перший крок – ретельне обстеження житла. Перевірте розетки, телефони, вмикачі, лампочки. Не забувайте головне правило – про свої пошуки ані пари у вуст нікому, адже який сенс тоді їх уже шукати. Якщо маєте підозру, що у вашому будинку десь криються приховані камери, то щоб не скомпрометувати себе, шукаючи їх, імітуйте процес генерального прибирання вдома. Протираючи пилюку й прискіпливо заглядаючи у найменші шпаринки, зробіть вигляд, що вам потрібно зробити кілька важливих дзвінків з мобільного. I не зволікаючи, починайте телефонувати. Запитаєте, для чого? Виявляється, деякі прослуховувальні пристрої під впливом мобільного зв’язку можуть потріскувати і «фонити». Тому нашороште вуха і прислухайтеся.