Наведені  в таблиці дані показують, що в  звітному періоді витрати на одну гривню реалізованої продукції фірми зросли порівняно з попереднім роком як у діючих цінах (0,011%), так і у зіставних (0,017%). Темпи зростання обсягу виробництва перевищували темпи зростання витрат на виробництво: 113,37% ( ) проти 110,46% ( ) у зіставних цінах, 118,7% проти 115,3% в діючих. Це свідчить про те, що витрати на підприємстві є продуктивними.

    Аналіз  витрат на одну гривню обсягу товарної продукції проводять методом порівняння фактичних витрат звітного періоду з плановими, визначають відхилення та обчислюють вплив на нього змін таких факторів:

    1) структура та асортимент випущеної  продукції;

    2) рівень витрат на виробництво;

    3) ціни і тарифи на спожиті  матеріальні ресурси.

    Вплив цих факторів на відхилення за рівнем витрат на одну гривню обсягу товарної продукції визначають методом ланцюгових підстановок[8].

    Сутність  впливу фактора структури й асортименту продукції полягає в тому, що не всі вироби, що випускаються підприємством, мають однаковий рівень витрат. Отже, випуск продукції з відносно високим рівнем рентабельності і у більшому розмірі, чим це було передбачено планом, викликає зниження витрат на гривню товарної продукції, і навпаки, збільшення випуску менш рентабельної продукції призведе до збільшення рівня витрат.

    При зниженні оптових цін на продукцію  за інших рівних умов збільшуються витрати на гривню товарної продукції, і навпаки, при їхньому збільшенні, рівень витрат знижується[14].

    Використовуючи  планові та фактичні показники зі звіту про собівартість, а також  показники, одержані шляхом розрахунків, розглянемо методику аналізу витрат на одну гривню обсягу товарної продукції ЧФ «Галс».

    Результати аналізу впливу факторів наведених вище на зміну витрат на одну гривню реалізованої продукції ЧФ «Галс» подані в таблиці 2.

    Як  видно в таблиці 2, зростання у  звітному році витрат на одну гривню реалізованої продукції на 1,3 коп. зумовлене впливом  трьох факторів.

    Зміна структури продукції спричинила збільшення витрат на одну гривню продукції  на 1,2 коп. Зміна виробничої собівартості продукції (витрат на виріб) призвела до зменшення витрат на одну гривню продукції  на 0,4 коп. Зміна ціни зумовила зменшення витрат на одні гривню продукції на 0,6 коп.

    Отже, зміна структури продукції у  звітному періоді зумовила зростання  рівня витрат на одну гривню реалізованої продукції, зміна ж ціни й виробничої собівартості вплинула позитивно і  призвели до зменшення цього показника.

                                                                      Таблиця 2.

Вплив факторів на зміну витрат на одну гривню реалізованої продукції 

ЧФ  «Галс»

    Досліджуючи резерви зниження витрат на одну гривню продукції, необхідно пам’ятати, що від діяльності підприємства залежать лише такі фактори як зміна структури й асортименту продукції та рівень витрат на виробництво. Оскільки решта факторів не залежать від підприємства, їх не можна віднести до резервів зниження рівня витрат на одну гривню продукції. Винятком є лише транспортно-заготівельні витрати.

    Поглиблений аналіз витрат на одну гривню продукції  передбачає дослідження впливу на величину витрат на одну гривню продукції таких факторів як віковий склад продукції, рівень рентабельності окремих видів продукції, зміни цін і тарифів на матеріальні ресурси та послуги.

    За  результатами дослідження впливу факторів на зміну витрат на одну гривню продукції  можна визначити їх вплив на зміну загальної суми витрат на виробництво продукції (робіт, послуг). Для цього абсолютні відхилення (приріст, зниження) витрат на одну гривню продукції за кожним фактором слід помножити на обсяг виробленої продукції у звітному періоді в діючих цінах. Слід мати на увазі також, що крім згаданих вище факторів на абсолютне відхилення загальної суми витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) у звітному періоді порівняно з попереднім впливає зміна обсягу виробленої продукції (робіт, послуг). Цей вплив визначається як добуток витрат на одну гривню продукції у зіставних цінах на абсолютне відхилення обсягу виробленої продукції (робіт, послуг) у звітному році порівняно з попереднім[7].

    4. АНАЛІЗ ВИТРАТ ЗА ЕКОНОМІЧНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ТА СТАТТЯМИ КАЛЬКУЛЯЦІЇ

    У практиці бухгалтерського обліку та аналітичних досліджень операційні витрати групують і вивчають за двома  взаємодоповнюючими напрямами –  за елементами витрат та за калькуляційними  статтями [22].

    Важливим  етапом аналізу операційних витрат є оцінка їх динаміки складу і структури, яка проводиться за економічними елементами. Під економічними елементами витрат розуміють сукупність однорідних за економічним змістом видів витрат на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг) [12]. Вони характеризують використані ресурси за їхнім економічним змістом незалежно від форми і місця їх використання на той чи інший об’єкт віднесення витрат ( наприклад, незалежно, чи стосуються вони цехів і ділянок основного виробництва, чи витрачені у цехах допоміжного виробництва; чи це прямі витрати на виготовлення конкретного виробу, чи це витрати на обслуговування виробництва і управління). Елементи витрат є однаковими для всіх галузей і на їх основі складається кошторис витрат на виробництво – один із найважливіших розділів бізнес-плану[22].

    Групування  витрат за економічними елементами здійснюється з метою визначення загальної  вартості використаних матеріальних, трудових та інших виробничих ресурсів, а також організації контролю за рівнем цих витрат. Витрати операційної діяльності підприємства групуються за такими економічними елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.

    Аналіз  операційних витрат за економічними елементами передбачає вивчення їхнього складу, структури та зміни за звітний період чи за декілька періодів. Це дає змогу визначити роль окремих елементів у загальних витратах, оцінити матеріаломісткість, трудомісткість, енергомісткість продукції, виявити тенденції їх зміни і вплив на загальну зміну операційних витрат, своєчасно реагувати на відхилення від прогнозних (очікуваних) показників операційних витрат, визначити найважливіші напрями пошуку резервів їх зниження.

    Узагальнені вихідні дані для аналізу операційних витрат за економічними елементами містить розділ ІІ «Елементи операційних витрат форми» №2 або 2М фінансової звітності «Звіт про фінансові результати».

    Для аналізу за даними фінансової звітності  складається аналітична таблиця, в  якій відображаються абсолютні значення і частки вартості окремих економічних елементів витрат у загальній їх сумі, відхилення значень показників звітного періоду від базових (планових показників, показників попереднього періоду) [6].

    Проаналізуємо динаміку, склад і структуру операційних витрат ЧФ «Галс» за економічними елементами.

                                                                      Таблиця 3.

Динаміка, склад і структура операційних  витрат ЧФ «Галс»

за  економічними елементами

    З даних таблиці 3 видно, що продукція підприємства є досить трудомісткою. Спостерігається тенденція до зростання трудомісткості продукції. Частка матеріальних затрат у звітному періоді становила 24,46% при 26,62% у попередньому. Більше третини операційних витрат (39,44% у попередньому, 40,2% у звітному році) припадає на оплату праці. Темпи приросту витрат на оплату праці у звітному році порівняно з попереднім на 2,21 % пункти перевищили темпи приросту операційних витрат (17,34% - 15,13%). Амортизація основних засобів складає приблизно однієї  п’ятої загальної суми операційних витрат; її частка зростає в загальній сумі витрат (з 18,59% у попередньому році до 19,73% у звітному). Не суттєво знизилась частка інших операційних витрат (з 0,69% до 0,67%). Головним напрямком пошуку резервів зниження витрат операційної діяльності є поглиблення аналізу їх структури, дослідження змін витрат на оплату праці, виявлення причин їх зростання і пошук шляхів зменшення.

    Аналогічно  можна проаналізувати динаміку, склад  і структуру операційних витрат звітного періоду порівняно з їх плановим рівнем.

    Формування  витрат за економічними елементами не дає змоги здійснити наліз  виробничої собівартості одиниці продукції, особливо тоді, коли виготовляється два  і більше видів продукції. Крім того, для внутрішньовиробничого планування і виявлення резервів зниження собівартості продукції необхідно знати не лише загальну суму витрат підприємства за певним економічним елементом, а й величину витрат за видами виготовленої продукції та місцем їх виникнення, а також знати, яка частина витрат припадає на основне і допоміжне виробництво та управління. Цьому завданню відповідає групування та наліз витрат за статтями витрат (статтями калькулювання0.

    Статті  витрат (статті калькулювання) – це певний вид витрат, що формують виробничу собівартість окремих видів продукції і продукції загалом. Це можуть бути як одноелементні, так і комплексні статті витрат, які охоплюють декілька економічних елементів витрат. При цьому один елемент витрат може бути присутнім у кількох статтях калькулювання.

    Аналіз  операційних витрат за статтями витрат (статтями калькулювання) є важливою складовою аналізу витрат підприємства. Він дає змогу виявити цільове  призначення витрат та їх зв'язок з  технологічним процесом, оцінити витрати за видами виготовленої продукції та за місцем їх виникнення, виявити тенденції їх змін. Його результати дають змогу встановити, за якими статтями є економія, а за якими перевитрачання матеріальних і трудових ресурсів, оцінити «внесок» кожної статті витрат у загальну зміну операційних витрат і виявити резерви їх можливого скорочення. Перелік статей калькуляції витрат може бути різним, що обумовлено особливостями галузі, до якої належить підприємство.