Умови авторського договору на передачу та використання майнових прав

      Студентка ІМВ МБ 502

      Соколова  Марина Олегівна 
 
 
 
 

Київ 2011

      ПЛАН:

1. Особи, уповноважені передавати майнові авторські права за авторським договором
2. Порядок укладання договорів про передачу майнових авторських прав

1. Майнові авторські права
2. Умови авторського договору
3. Форма авторського договору
4. Передача майнових авторських прав
5. Придбання майнових авторських прав

          Список використаних першоджерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      I. Особи, уповноважені  передавати майнові  авторські права  за авторським  договором

      Особами, уповноваженими передавати майнові  авторські права за авторським договором  є автори й інші правовласники:

      1) автори, але тільки в тому випадку,  якщо такі права ними вже  не були передані на винятковій основі третім особам. При співавторстві необхідне укладання окремого авторського договору з кожним зі співавторів або одного авторського договору з усіма співавторами. Законом Російської Федерації «Про авторське право й суміжні права» (далі — Закон) передбачено, що якщо твір співавторів утворить одне нерозривне ціле, те жоден зі співавторів не вправі без достатніх до того підстав заборонити використання твору (абзац третій пункту 2 статті 10 Закону), однак це не означає, що такий твір може бути використаний на підставі договору тільки з одним зі співавторів. У випадку виникнення спорів вони повинні вирішуватися в судовому порядку.

      2) спадкоємці авторів, але також  тільки в тому випадку, якщо відповідні права не були передані раніше на винятковій основі третім особам самими авторами або їхніми спадкоємцями. Документом, що підтверджує володіння майновими авторськими правами для спадкоємців є Свідоцтво про право на спадщину (за законом або за заповітом). Ці документи повинні прямо передбачати, що до спадкоємців переходять майнові авторські права на всі або деякі твори автора, або що до спадкоємців переходить вся спадщина, у тому числі авторські права, або доля спадщини (якщо між спадкоємцями не був здійснений розділ спадщини). Окремо варто враховувати, що при існуванні декількох спадкоємців, які мають майнові авторські права, необхідне укладання договору з кожним з них.

      3) інші правовласники — юридичні  й фізичні особи, що володіють  правами на основі авторського  договору відносно відповідних  прав або по іншим передбаченим  законодавством підставам (наприклад, при наявності трудового договору відносно службового твору (стаття 13 Закону) і т.д.). У випадку придбання майнових авторських прав в осіб даної групи необхідно аналізувати підставу володіння майновими авторськими правами такими особами.

      Виділяється два найбільш частих випадки:

      а) прямий авторський договір з автором;

      б) ряд договорів, по яких здійснювалася  передача майнових авторських прав, починаючи  з автора (спадкоємця) до кінцевого правовласника.

      У другому випадку необхідний аналіз всього «ланцюжка» договорів. Такі договори в першу чергу повинні містити  умови, перераховані нижче, по-друге, повноваження на подальшу передачу отриманих від  попереднього правовласника прав. 
У кожному разі умови передачі майнових авторських прав по кожному наступному договорі не можуть бути ширше попереднього, наприклад:

      1) якщо територія дії попереднього  авторського договору у відношенні  одних прав становила територію Російської Федерації, то відповідно до наступного авторського договору у відношенні тих же прав така територія не може бути розширена;

      2) якщо по попередньому авторському  договорі були передані майнові  авторські права на відтворення  твору шляхом запису твору  в память ЕОМ і повідомлення  твору для загального відома  по кабелю, то відповідно до  наступного авторського договору  відповідний твір може бути використано тільки в частині відтворення шляхом запису твору в память ЕОМ і повідомлення твору для загального відома по кабелю. 
 
 

      II. Порядок укладання  договорів про передачу майнових авторських прав

      1. Майнові авторські права

      Стаття 16 Закону Російської Федерації «Про авторське право й суміжні права» (далі — Закон) установлює перелік майнових авторських прав, що належать авторові на винятковій основі:

      відтворювати  твір (право на відтворення);

      поширювати  екземпляри твору будь-яким способом: продавати, здавати в прокат і  так далі (право на поширення); імпортувати  екземпляри твору з метою поширення, включаючи екземпляри, виготовлені  з дозволу власника виняткових авторських прав (право на імпорт);

      привселюдно показувати твір (право на публічний показ); привселюдно виконувати твір (право на публічне виконання); повідомляти твір (включаючи показ, виконання або передачу в ефір) для загальної відомості шляхом передачі в ефір й (або) наступної передачі в ефір (право на передачу в ефір);

      повідомляти твір (включаючи показ, виконання або передачу в ефір) для загального відома по кабелю, проводам або за допомогою інших аналогічних засобів (право на повідомлення для загального відома по кабелю);

      переводити  твір (право на переклад);

      переробляти, аранжувати або іншим образом  переробляти твір (право на переробку);

      повідомляти твір таким чином, при якому будь-яка особа може мати доступ до нього в інтерактивному режимі з будь-якого місця й у будь-який час за своїм вибором (право на доведення до загального відома) (право на доведення до загального відома набуває чинності з 1 вересня 2006 року.).

      Перераховані  вище права за згодою сторін можуть мати винятковий або невинятковий характер:

      а) Авторський договір про передачу виключних прав дозволяє використання твору певним способом й у встановлених договором межах тільки особі, якій ці права передаються, і дає такій особі право забороняти подібне використання твору іншим особам.

      б) Авторський договір про передачу невиняткових прав дозволяє користувачеві використання твору нарівні із власником виключних прав, що передали такі права, і (або) іншим особам, що одержали дозвіл на використання цього твору таким же способом.

      При укладанні авторського договору необхідно розрізняти вид майнових авторських прав від способу використання твору.

      При передачі майнових авторських прав можуть бути вилучені певні способи використання майнового авторського права. На приклад: право на відтворення твору містить у собі наступні способи використання твору:

      - репрографічне відтворення (факсимільне  відтворення в будь-яких розмірі й формі одного або більше екземплярів оригіналів або копій письмових й інших графічних творів шляхом фотокопіювання, зокрема, шляхом ксерокопіювания й іншого відтворення з використанням сучасної копіювально-множної техніки);

      - виготовлення одного або більше  екземплярів твору шляхом механічного  запису на матеріальний носій;

      - запис твору в память ЕОМ  й ін.

      При укладанні авторського договору завжди необхідно пам’ятати, що усі  права на використання твору, прямо  не передані за авторським договором, вважаються не переданими.

      Так, для використання твору в цифрових мережах, включаючи Інтернет, авторський договір повинен містити наступний мінімальний перелік переданих майнових прав на твір і способів використання цих прав:

      1) відтворення твору (способи: запис  твору в память ЕОМ);

      2) повідомлення твору для загального  відома по кабелю, проводам або  за допомогою інших аналогічних  засобів (до 1 вересня 2006 року, після зазначеної дати доведеться окремо або додатково до даного права одержувати також право на доведення твору до загального відома — залежно від передбачуваних варіантів його використання — в інтерактивному режимі, у режимі «потокового» віщання або шляхом їхнього сполучення).

      2.Умови  авторського договору

      У першу чергу авторський договір повинен містити конкретний перелік творів, майнові авторські права на які передаються.

      Другою умовою авторського договору є наявність переліку конкретних майнових прав і способів, який можуть використатися твору, права на які передаються.

      Усі права на використання твору, прямо  не передані за авторським договором, вважаються не переданими.

      Третьою необхідною умовою є характер майнових авторських прав, переданих за авторським договором. 
Майнові авторські права можуть мати винятковий або невинятковий характер. 
Права, передані за авторським договором, вважаються невинятковими, якщо в договорі прямо не передбачене інше.

      Четвертою умовою є строк, на який передається право на використання твору. Передбачений договором строк використання творів може рівнятися всьому терміну дії авторського права на твір (за загальним правилом — 70 рокам від дня смерті автора або останнього з авторів при співавторстві) або іншому строку в межах зазначеного в статті 27 Закону періоду охорони твору. При відсутності в авторському договорі умови про строк, на якому передається право, договір може бути розірваним автором після закінчення п’яти років з дати його укладання, якщо Правонаступник буде письмово сповіщений про це за шість місяців до розірвання договору.

      П’ятою умовою авторського договору є територія, на якій поширюються повноваження по використанню твору. Як територія дії авторського договору може бути зазначена територія окремої країни, декількох країн або всього світу.

      При відсутності в авторському договорі умови про території, на яку передається  право, дія переданого за договором  права обмежується територією Російської Федерації.

      Шостою  умовою є право на подальшу передачу майнових авторських прав особою, якій права були передані. Єдиною підставою здійснювати подальшу передачу майнових авторських прав є пряма вказівка на таку можливість в авторському договорі. У випадку відсутності такої умови (дозволу далі передавати права) правонаступник за авторським договором не має права здійснювати подальшу передачу майнових авторських прав.

      Сьомою  умовою договору є винагорода, що за загальним правилом визначається в  авторському договорі у вигляді  відсотка від доходу за відповідний  спосіб використання твору або, якщо це неможливо здійснити у зв’язку  з характером твору або особливостями  його використання, у вигляді зафіксованої в договорі суми або іншим способом. Мінімальні ставки авторської винагороди для окремих випадків використання творів установлюються Урядом Російської Федерації.

      Восьмою умовою авторського договору може бути передбачений особливий порядок  вступу такого договору в силу. Наприклад: договір вважається укладеним з моменту виключення правовласником майнових авторських прав з колективного управління відповідної організації по колективному управлінні майновими авторськими правами.

      Додатковою  умовою авторського договору може бути абсолютно будь-яка умова, що не суперечить чинному законодавству.

      3. Форма авторського договору

      Письмова  форма авторського договору є  обов’язковою в силу прямої вказівки Закону (стаття 32 Закону).

      Відсутність письмової форми зробить украй  скрутною довідність переходу майнових авторських прав (наприклад, при обміні e-mail повідомленнями перехід майнових авторських прав довести буде дуже важко, навіть якщо такі повідомлення містять всі необхідні умови  авторського договору. Використання ЕЦП на сьогоднішній день не одержало широкого застосування в Росії й перевагу варто віддавати звичайній письмовій формі договору).

      Закон не передбачає обов’язкове нотаріальне  посвідчення авторського договору: проста письмова форма є достатньою підставою для визнання договору укладеним, однак сторони вправі завірити його підписання в нотаріуса, зокрема, щоб уникнути можливості надалі для однієї з сторін заперечувати факт підписання даного договору.

      4. Передача майнових авторських  прав

      Особливо  важливим аспектом відчуження майнових авторських прав є дотримання перерахованих  вище умов авторського Договору. Варто  мати на увазі, що виняткові майнові  права можуть бути передані як на всі способи використання твору (стаття 16 Закону), так і на окремі з них. При цьому для кожного зі способів сторони можуть погодити різні строки використання твору, різну територію дії договору. Важливим є аспект про те, що умови авторського договору, що суперечать положенням Закону, є недійсними.

      5. Придбання майнових авторських  прав

      У випадку придбання майнових авторських прав в «похідного» правовласника (тобто не в автора або іншого первісного правовласника, до числа  яких у ряді випадків можуть належати також юридичні особи) особливо важливим аспектом такого придбання є аналіз «історії» відповідних майнових авторських прав, тобто всього ланцюжка договорів, по яких переходили відповідні майнові авторські права від одного правовласника до іншого. При цьому, також як і при передачі прав, варто мати через, що виняткові майнові права можуть бути передані як на всі способи використання твору (стаття 16 Закону), так і на окремі з них, а для кожного зі способів сторони можуть погодити різні строки використання твору, різну територію дії договору (надаваних прав).

      У випадку придбання майнових авторських прав у спадкоємців авторів необхідно  звертати увагу на обов’язкові частки спадкоємців при спадкуванні, наявність  фактів прийняття спадщини, наступні авторські договори спадкоємців, а  також термін дії авторського  права (зокрема, установлені статтею 27 Закону), після закінчення якого твору переходять у суспільне надбання й можуть використатися будь-якими особами без одержання згоди від правовласників і без виплати їм винагороди.

      У випадку придбання майнових авторських прав у юридичної особи також  необхідно простежити порядок переходу майнових авторських прав (договори, розділові  баланси, передатні акти і т.ін.).