Першочергові організаційні форми діяльності органів місцевого самоврядування

Зміст

                                                                                                                           

Вступ ………………………………………………………………………………	3
1. Становлення місцевого самоврядування  в Україні…………………………..	5
2. Першочергові організаційні форми  діяльності органів місцевого самоврядування …………………………………………………………………..	7
2.1. Поняття місцевого самоврядування ………………………………………..	7
2.2. Функції та організація роботи  голів місцевих рад ………………………...	12
3. Повноваження місцевих Рад, які  здійснюються на сесіях …………………..	16
4. Порядок створення та повноваження  постійних комісій Ради ……………...	19
Висновок…………………………………………………………………………… Список використаної літератури ………………………………………………...	23 25

 

Вступ

 

Місцеве самоврядування в  Україні - це гарантоване державою право  та  реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного  об'єднання у  сільську  громаду  жителів  кількох сіл,  селища,  міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових  осіб  місцевого  самоврядування  вирішувати  питання  місцевого значення в межах Конституції  і законів України.

Місцеве самоврядування в  Україні здійснюється на принципах:

     ¨народовладдя;

     ¨законності;

     ¨гласності;

     ¨колегіальності;

     ¨поєднання місцевих і державних інтересів;

     ¨виборності;

     ¨правової, організаційної       та      матеріально-фінансової

самостійності  в  межах  повноважень,  визначених  цим  та  іншими

законами;

     ¨підзвітності та   відповідальності   перед    територіальними

громадами їх органів та посадових осіб;

     ¨державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

     ¨судового захисту прав місцевого самоврядування.

Закон України  «Про місцеве самоврядування в Україні», ухвалений Верховною Радою України 12 червня 1997 року, є законодавчим оформленням  чергового етапу реформування місцевої влади в Україні, який розпочався після прийняття нової Конституції. Чи не найвагомішим здобутком цього Закону є розподіл усіх повноважень на власні (самоврядні) та делеговані, тобто державні, що, власне, і є однією з головних ознак місцевого самоврядування. Такий розподіл знаменує собою початок етапу встановлення нових взаємостосунків між органами самоврядування та місцевими державними адміністраціями і надає нового імпульсу процесу реформування всієї структури влади в Україні.

 

1.Становлення  місцевого самоврядування в Україні

 

У період, коли Україна як радянська республіка перебувала у складі СРСР, навіть сам  термін місцеве самоврядування був  вилучений з ужитку.

Фактичне  відродження місцевого самоврядування в Україні, у широкому розумінні  цього слова, почалося після обрання  депутатів Верховної Ради Української РСР та місцевих Рад народних депутатів у березні 1990 року. Відсутність на той час в Україні належного правового забезпечення функціонування місцевого самоврядування, а також досвіду у нового місцевого керівництва не рідко призводило до прийняття органами місцевої влади рішень, які часто виходили за межі їх природної компетенції і входили у суперечність з інтересами місцевої влади інших рівнів (районної та обласної ), так і з державними інтересами.

Прийняття 7 грудня 1990 року Закону “Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування” відкрило в Україні, вперше серед республік тодішнього СРСР, шлях до створення правових основ для впровадження і динамічного розвитку системи місцевого самоврядування.

Оскільки  Закон мав відповідати положенням Конституції 1978 року, в ньому була зроблена спроба поєднати два не зовсім сумісних поняття. З одного боку, вводиться  поняття місцеве самоврядування , але, з іншого боку, органи самоврядування відносяться до категорії державних  органів . Незважаючи на юридичні неузгодженості з загальноприйнятими демократичними нормами, що регулюють місцеве самоврядування і визначають його саме як недержавний  і автономний від державного втручання  інститут самоорганізації населення, день ухвалення згаданого вище Закону “Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування” 7 грудня 1990 року можна вважати днем відродження місцевого самоврядування в Україні. Адже саме в цьому Законі було повернуто до вжитку сам термін - місцеве самоврядування , було визначено основні принципи, на яких будується місцеве самоврядування, в тому числі: самостійність і незалежність Рад народних депутатів у межах своїх повноважень у вирішенні питань місцевого значення; економічної і фінансової самостійності території; самофінансування і самозабезпечення; оптимальної децентралізації.

Отже, основи місцевого самоврядування в Україні  були закладені в законодавстві 1990--1992 років, проте не одержали в  цей час свого конституційного  закріплення.

Конституція України від 28 червня 1996 року конституційно  закріпила існування місцевого  самоврядування в Україні і визначила  в загальних рисах повноваження його органів, що є гарантією незворотності  процесу зміцнення позицій місцевого  самоврядування.

Закон України  «Про місцеве самоврядування в Україні», ухвалений Верховною Радою України 12 червня 1997 року, є законодавчим оформленням  чергового етапу реформування місцевої влади в Україні, який розпочався після прийняття нової Конституції. Чи не найвагомішим здобутком цього Закону є розподіл усіх повноважень на власні (самоврядні) та делеговані, тобто державні, що, власне, і є однією з головних ознак місцевого самоврядування. Такий розподіл знаменує собою початок етапу встановлення нових взаємостосунків між органами самоврядування та місцевими державними адміністраціями і надає нового імпульсу процесу реформування всієї структури влади в Україні.

 

2. Першочергові  організаційні форми діяльності  органів місцевого самоврядування

2.1. Поняття місцевого  самоврядування

 

Місцеве самоврядування в  Україні - це гарантоване державою право  та  реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного  об'єднання у  сільську  громаду  жителів  кількох сіл,  селища,  міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових  осіб  місцевого  самоврядування  вирішувати  питання  місцевого значення в межах Конституції  і законів України.

Місцеве    самоврядування   здійснюється   територіальними  громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні  ради, які представляють спільні  інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Принципи  місцевого самоврядування ¾ це природньо обумовлені коренні початки та ідеї які знаходяться у фундаменті організації та діяльності населення, формування ними органів, самостійно здійснюющих управління справами.

Місцеве самоврядування в  Україні здійснюється на принципах:

     ¨народовладдя;

     ¨законності;

     ¨гласності;

     ¨колегіальності;

     ¨поєднання місцевих і державних інтересів;

     ¨виборності;

     ¨правової, організаційної       та      матеріально-фінансової

самостійності  в  межах  повноважень,  визначених  цим  та  іншими

законами;

     ¨підзвітності та   відповідальності   перед    територіальними

громадами їх органів та посадових осіб;

     ¨державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

     ¨судового захисту прав місцевого самоврядування

Система місцевого самоврядування включає:

     ¨територіальну громаду;

     ¨сільську, селищну, міську раду;

     ¨сільського, селищного, міського голову;

     ¨виконавчі органи сільської,  селищної,  міської ради;

     ¨районні та  обласні  ради,  що представляють спільні інтереси

територіальних громад сіл, селищ, міст;

     ¨органи самоорганізації населення.

У  містах  з  районним  поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради,  який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Сільські,   селищні,  міські  ради  є органами  місцевого самоврядування,  що представляють відповідні територіальні громади та   здійснюють   від їх  імені та  в їх  інтересах функції і повноваження  місцевого самоврядування,  визначені   Конституцією України та іншими законами.

Обласні    та    районні   ради   є   органами   місцевого самоврядування,  що представляють  спільні інтереси  територіальних громад   сіл,   селищ,   міст,  у межах повноважень,  визначених Конституцією України іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Представницькі органи місцевого  самоврядування,  сільські, селищні,  міські голови, виконавчі органи місцевого  самоврядування діють  за  принципом  розподілу  повноважень  у  порядку  і межах, визначених законами України .

Порядок   формування   та   організація   діяльності   рад визначаються Конституцією України  та іншими законами, а також статутами  територіальних громад.

Виконавчими   органами   сільських,   селищних,   міських, районних  у  містах  (у  разі  їх  створення)  рад  є їх виконавчі комітети,  відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських,  селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам,  а з питань  здійснення  делегованих  їм повноважень органів виконавчої влади  -  також  підконтрольними  відповідним  органам  виконавчої влади.

Органи  місцевого  самоврядування  є  юридичними особами і наділяються  законами  України власними  повноваженнями,  в межах  яких  діють  самостійно  і  несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі  повноваження  органів виконавчої влади,  у здійсненні яких вони є  підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Правовий   статус   місцевого   самоврядування  в  Україні визначається Конституцією України, цим  та  іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.

Правовий статус місцевого  самоврядування в містах Києві та Севастополі,  а також в Автономній  Республіці  Крим  визначається Конституцією України та цим Законом з особливостями, передбаченими законами про міста Київ і Севастополь.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише  на  підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  передбачені Конституцією і законами України,  та керуються у своїй  діяльності Конституцією   і  законами  України,  актами  Президента  України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим – також нормативно-правовими   актами  Верховної  Ради  і  Ради  міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Сільські,   селищні,  міські  ради  є органами  місцевого самоврядування,  що представляють відповідні територіальні громади та   здійснюють   від їх  імені та  в їх  інтересах функції і повноваження  місцевого самоврядування,  визначені   Конституцією України, цим та іншими законами.

Обласні    та    районні   ради   є   органами   місцевого самоврядування,  що представляють  спільні інтереси  територіальних громад   сіл,   селищ,   міст,  у межах повноважень,  визначених Конституцією України та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Представницькі органи місцевого  самоврядування,  сільські, селищні,  міські голови, виконавчі органи місцевого  самоврядування діють  за  принципом  розподілу  повноважень  у  порядку  і межах, визначених  законами України.

Порядок   формування   та   організація   діяльності   рад визначаються Конституцією України  та іншими законами, а також статутами  територіальних громад.

Виконавчими   органами   сільських,   селищних,   міських, районних  у  містах  (у  разі  їх  створення)  рад  є їх виконавчі комітети,  відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Ці виконавчі органи є підконтрольними і підзвітними відповідним радам,  а з питань  здійснення  делегованих  їм повноважень органів виконавчої влади  -  також  підконтрольними  відповідним  органам  виконавчої влади.

У сільських радах, що представляють  територіальні громади, які  налічують   до   500   жителів,   за   рішенням   відповідної територіальної  громади  або  сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися.  У цьому випадку функції виконавчого  органу ради  (крім  розпорядження  земельними  та  природними  ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.

 

2.2.Функції та  організація роботи голів місцевих Рад

 

Найголовніший принцип організації місцевого  самоврядування – це формування його керівних органів.

Сільський,  селищний,  міський голова є головною посадовою особою   територіальної  громади відповідно  села  (добровільного об'єднання в одну  територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.