Види суспільно-небезпечних наслідків у складі злочину

Настання зазначених у  законі наслідків в одних випадках є необхідною ознакою основного (простого) складу закінченого злочину, наприклад, поширення епідемій чи епізоотій, настання інших тяжких наслідків  у результаті порушення ветеринарних правил [ст. 251]; в інших же — суспільно  небезпечні наслідки відіграють роль кваліфікуючої обставини, що обтяжує відповідальність, наприклад, знищення або пошкодження лісових масивів загальнонебезпечним способом, якщо ці дії спричинили загибель людей, масову загибель тварин чи інші тяжкі наслідки [ч. 2 ст. 245].

Деякі норми КК пов'язують злочинність і караність діяння з обов'язковим настанням певних суспільно небезпечних наслідків. Так, зловживання владою або службовим  становищем тягне за собою кримінальну  відповідальність, якщо воно заподіяло  істотну шкоду охоронюваним законом  правам, свободам та інтересам окремих  громадян або державним чи громадським  інтересам, або інтересам юридичних  осіб [ч. 1 ст. 364] (цей випадок злочину  показано у наведеному вище прикладі про зловживання службовим становищем на виборах президента України); порушення  військовослужбовцем правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену  небезпеку для оточення, тягне  за собою кримінальну відповідальність, якщо такими діями потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження [ч. 1 ст. 414]. Інші норми пов'язують караність  діяння як з фактичним настанням  суспільно небезпечних наслідків, так і з можливістю їх настання. Наприклад, тракторист Л., перебуваючи  в стані сп’яніння, посадив до кабіни тракториста Н., який теж був  напідпитку. Під час руху Н. стало  погано, і він попросив Л. зупинитися. Той почав зупиняти трактор, але  Н., не дочекавшись повної зупинки, на ходу відкрив двері кабіни і випав  з неї, вдарившись при цьому об землю, внаслідок чого отримав розрив селезінки, інші тілесні ушкодження, а згодом помер. В діях Л. є ознаки складу злочину, передбачені п. 2 ст. 286 КК України порушення правил безпеки  дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортним засобом, що призвело до смерті потерпілого.⁴

Порушення правил ядерної  чи радіаційної безпеки тягне  за собою кримінальну відповідальність, якщо цими діями була створена загроза  загибелі людей чи настання інших  тяжких наслідків або заподіяна  шкода здоров'ю потерпілого [ч. 1 ст. 274].

Поділ злочинів на злочини  з матеріальним і злочини з  формальним складом відбиває об'єктивно  існуюче положення, коли в законі:

а) по-різному описується об'єктивна сторона складу злочину;

б) по-різному відбиваються суспільно небезпечні наслідки. У  злочинах з матеріальним складом  необхідно встановити не тільки діяння, а й суспільно небезпечні наслідки, а також причинний зв'язок між  ними. У злочинах же з формальним складом для кримінальної відповідальності досить встановити лише факт вчинення суспільно небезпечного діяння;

в) на підставі цього поділу по-різному вирішується питання  про момент закінчення злочину: злочин з матеріальним складом вважається закінченим з моменту настання суспільно  небезпечних наслідків; злочин же з  формальним складом вважається закінченим з моменту вчинення самого діяння, незалежно від настання наслідків.⁵

Суспільно небезпечні наслідки, залежно від характеру і обсягу шкоди, заподіяної діянням об'єкту, можуть бути поділені на наслідки у  вигляді реальної шкоди і наслідки у виді створення загрози (небезпеки) заподіяння шкоди. Більшість злочинів заподіюють реальну шкоду. Це типова ситуація. Вбивство, крадіжка, грабіж, хуліганство своїм наслідком  мають конкретну і реальну  шкоду, що заподіюється відповідному об'єкту кримінально-правової охорони.

Розглянемо на прикладі злочин з суспільно небезпечним наслідком  у вигляді реальної шкоди. 18 жовтня 2002 р. Ш. у своєму будинку під час  вживання разом з Ж. і К. спиртних напоїв умисно вдарив останнього рукою  в обличчя. У відповідь К. вдарив Ш., а коли той упав на підлогу, з  метою вбивства почав завдавати йому руками й ногами удари в життєво важливі органи, потім кухонним ножем заподіяв чотири різані рани в область шиї та щелепи і при цьому відрізав вухо. Ж., також з метою позбавлення Ш. життя завдав йому декілька ударів руками й ногами в ділянки розташування життєво важливих органів, а потім стрибнув на його грудну клітку, чим заподіяв численні переломи ребер справа і зліва, розриви капсули та паренхіми печінки. Внаслідок травматичного шоку від одержаних тілесних пошкоджень Ш. помер на місці вчинення злочину.

Дані дії кваліфікуються як умисне вбивство, вчинене з особливою  жорстокістю, коли винний усвідомлював, що завдає потерпілому особливих  мук і страждань шляхом глумління, тортур, мордування, мучення, у т. ч. з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю тощо. До особливо жорстокого способу умисного вбивства належить також заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, які завідомо для винного завдавали  потерпілому особливих страждань.

Вироком Апеляційного суду Чернівецької області від 24.03.2003 р. засуджено: К. за ч. 1 ст. 115 КК — на 11 років позбавлення  волі; Ж. за цією ж статтею на 10 років  позбавлення волі.

Згідно з вироком К. і Ж. визнано винними у вчиненні злочину з особливою жорстокістю.⁶

В даному випадку наявні суспільно небезпечні матеріальні  наслідки особистого характеру —  вбивство особи.

РОЗДІЛ 2   Матеріальні суспільно-небезпечні наслідки у складі злочину

До матеріальних наслідків  належить шкода, що має особистий  (фізичний) характер, наприклад, смерть людини при вбивстві, тілесні ушкодження (статті 115-119, 121-125), а також майнова шкода, наприклад, у злочинах проти власності (розділ VI Особливої частини КК). У свою чергу, злочинні наслідки майнового характеру можуть виражатися у так званій позитивній шкоді чи в упущеній вигоді (неодержані доходи). Позитивна майнова шкода полягає в тому, що майно, яке перебувало у власності чи володінні потерпілого, протиправне вилучається чи знищується або ж пошкоджується. У разі ж упущеної вигоди потерпілий не отримує тієї майнової вигоди, яку він має право отримати за законом, угодою, на іншій правовій підставі. Таким наслідком буде, наприклад, несплата в повному обсязі обов'язкових платежів шляхом заниження вартості будинку, що продається. Тут внаслідок обманних дій продавця і покупця держава не отримує тих грошових сум, які вона повинна була отримати при сплаті платежів у повному обсязі.

Наслідки від вчиненого  злочину можуть мати як матеріальний, так і нематеріальний(моральний) характер. Матеріальні суспільно небезпечні наслідки можна поділити на два види: фізичні й майнові.

До фізичних наслідків  слід зарахувати різні тілесні ушкодження (ст. 121-125 КК) або смерть (ст. 115-119 КК). До моральних наслідків можна віднести ті, які безпосередньо завдають шкоди конкретній особі: індивідуальні моральні страждання та ті, які заподіюють шкодугрупі осіб або суспільству в цілому – групові (суспільні) моральні страждання. На перший погляд, така назва може не задовольнити своєю спрощеністю. Але якщо говорити про будівництво правової держави, якій притаманна ознака наявності громадянського суспільства, то в такому суспільстві різного виду посягання на основи національної безпеки сприймаються суспільством як морально шкідливі. І таке сприйняття просякає свідомість кожного.

У науці кримінального  права до шкоди в розумінні  суспільно небезпечного наслідку зараховують: а) фізичну; б) майнову; в) моральну; г) політичну. До моральної відносять шкоду внаслідок, наприклад, незаконного позбавлення волі або викраденні людини (ст. 146 КК). До політичної шкоди належить шкода внаслідок посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 КК) або шкода при посяганні на державного чи громадського діяча (ст. 112 КК).

До матеріальних наслідків  слід відносити: матеріальну шкоду, яка заподіюється вчиненими корисливими злочинами, наприклад, крадіжкою (ст. 185 КК України); ушкодження здоров'я різного ступеня тяжкості, що настають як наслідок від вчиненого грабежу (від насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров' я в момент заподіяння) або розбою (від насильства, що є небезпечним для життя чи здоров' я в момент заподіяння).⁷

Наслідки злочину різноманітні і можуть мати місце в різних сферах: економіки, виробництва, прав людини, екології тощо. Так, згідно ст. 236 КК порушення  правил екологічної безпеки є  злочином, який за своєю конструкцією містить матеріальний склад. Злочин є закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків, передбачених ст. 236. Порушення правил екологічної безпеки, яке не супроводжувалось фактичним заподіянням шкоди  людині чи довкіллю, утворює склад  відповідного адміністративного проступку, а за наявності для цього підстав  — злочину, передбаченого ч. 1 ст. 253 КК. Суспільна небезпека злочину  згідно ст. 157 КК перешкоджання виборчих прав полягає у тому, що він посягає  на конституційне право громадян України обирати або бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Суспільно небезпечні наслідки у  вигляді фактичного ненадходження  до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних [ч. 1 ст. 212], великих [ч. 2 ст. 212] або особливо великих [ч. 3 ст. 212] розмірах висвітлені в ст. 212 КК як злочини у сфері господарської  діяльності. Усі вони можуть бути поділені на дві великі групи: наслідки матеріального  характеру і наслідки нематеріального  характеру.

До матеріальних наслідків  належить шкода, що має особистий (фізичний) характер, наприклад, смерть людини при  вбивстві, тілесні ушкодження (статті 115—119, 121—125), а також майнова шкода, наприклад, у злочинах проти власності (розділ VI Особливої частини КК). Так, за частиною 3 ст.89 КК (1960 р.) відповідальність за злочини проти власності настає лише у випадку, коли умисне знищення або пошкодження державного чи колективного майна, що завдало особливо великої  шкоди, вчинене шляхом підпалу або  іншим загально небезпечним шляхом. С. визнано винним за те, що він 26.02.2000 р. проник через огорожу на охоронювану  територію зернотоку КСП "Промінь", звідки таємно викрав деталі і двигуни  від зерносушильних комплексів на загальну суму 3 тисячі 780 грн. При цьому один комплекс було повністю розукомплектовано, чим КСП було заподіяно особливо великої шкоди на суму 21 тисячу грн.

Вироком Менського районного  суду Чернігівської області від 15.11.2000 р. С. засуджено за ч. 3 ст. 81 КК на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна. В даному випадку суспільно  небезпечні матеріальні наслідки майнового  характеру.⁸

У свою чергу, злочинні наслідки майнового характеру можуть виражатися у так званій позитивній шкоді  чи в упущеній вигоді (неодержані доходи). Позитивна майнова шкода полягає  в тому, що майно, яке перебувало у власності чи володінні потерпілого, протиправно вилучається чи знищується або ж пошкоджується. У разі ж  упущеної вигоди потерпілий не отримує  тієї майнової вигоди, яку він має  право отримати за законом, угодою, на іншій правовій підставі. Таким  наслідком буде, наприклад, несплата в повному обсязі обов'язкових  платежів шляхом заниження вартості будинку, що продається. Тут внаслідок  обманних дій продавця і покупця  держава не отримує тих грошових сум, які вона повинна була отримати при сплаті платежів у повному  обсязі.

РОЗДІЛ 3   Нематеріальні суспільно-небезпечні наслідки у складі злочину

Нематеріальні наслідки являють  собою такі негативні зміни в  об'єкті посягання, що поєднані з порушенням тих або інших інтересів учасників  суспільних відносин, охоронюваних кримінальним законом, і, як правило, не пов'язані  з фізичним впливом на людину як суб'єкта суспільних відносин чи впливом  на матеріальні предмети зовнішнього  світу (блага), з приводу яких існують  суспільні відносини. Тут може бути виділена шкода інтересам політичним (злочини проти основ національної безпеки України), організаційним (злочини  службові, злочини проти правосуддя, суспільної безпеки, суспільного порядку  і моральності), соціальним (злочини  проти виборчих, трудових та інших  особистих прав і свобод людини і  громадянина). Для прикладу наведемо розгляд справи про фальсифікацію  виборчих документів Горохівським районним судом Волинської області. П., будучи головою виборчої комісії № 61 Територіального виборчого округу № 20 з виборів Президента України у с. Рачин Горохівського району Волинської області, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третьої особи, вчинила фальсифікацію виборчих документів, яка полягає в тому, що 19.11.2004 р. за місцем свого проживання, заздалегідь знаючи, що п'ятеро зазначених у вироку осіб — мешканців села, не мають змоги взяти участь у голосуванні, незаконно видала М. відкріпні посвідчення на цих осіб, запропонувавши йому з метою завуалювання незаконної видачі виборчих документів написати від імені цих осіб заяви на видачу відкріпних посвідчень і включити зазначених осіб у список виборців, що той і зробив.

Вироком Горохівського районного  суду Волинської області від 31.08.2005 р. П. засуджено за ч. 3 ст. 158 КК України  на 5 років позбавлення волі. Дії  голови виборчої комісії територіального  виборчого округу з виборів Президента України, яка вчинила фальсифікацію  виборчих документів, правильно кваліфіковано  за ч. 3 ст. 158 КК України, оскільки дані дії ведуть до настання суспільно небезпечних наслідків — вплив на результати голосування або на неможливість виявити волевиявлення громадян.⁹