Аналіз розвитку страхового ринку України

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  МОЛОДІ  ТА  СПОРТУ  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ  ВИЩИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ  ЗАКЛАД

”КИЇВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ  ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

імені  Вадима  Гетьмана

 

 

Аналітична  робота

З  дисципліни:  “Страхування”

Тема:

“Аналіз  розвитку страхового ринку України ”

 

 

 

Виконала: студентка

15-ої  групи,  3-го  курсу, МЕіМ

Шулешко Оксана

 

 

 

 

 

Київ  2012

 

План

Вступ

1. Загальна характеристика  страхового ринку України

2. Аналіз динаміки показників

Висновки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

На сучасному етапі  поглиблення ринкової трансформації  та структурної перебудови національної економіки дедалі більшого значення набувають такі елементи господарювання, які б сприяли створенню оптимальних  умов для підприємницької діяльності. До них належить страхування, яке  в багатьох країнах світу розглядається  як могутній стабілізаційний фактор та суттєве джерело забезпечення довгострокових інвестицій в економіку  держави.

В Україні в умовах переходу до ринкової економіки перед багатьма підприємствами постала проблема фінансової стабілізації, забезпечення безперервної виробничої діяльності. Вдале подолання  ризикових ситуацій, що забезпечує в перспективі максимальну фінансову  стійкість, можливе за умов ефективного  функціонування страхового ринку.

В умовах ринку страхування  стає не тільки методом захисту страхувальників  від руйнівних стихійних лих, але і засобом забезпечення від  несприятливих змін ринкової кон'юнктури, що можуть негативно впливати на господарсько-фінансову  діяльність суб'єктів та добробут населення.

Страховий ринок України  останнім часом стрімко розвивається, проте в його формуванні та розвитку існує низка проблем і труднощів, а отже існує і потреба в  системному, комплексному дослідженні, спрямованому на їх виявлення, та розробці рекомендацій щодо їх вирішення.

 

 

 

 

1. Загальна характеристика  страхового ринку України

Впродовж останніх докризових років страховий ринок динамічно розвивався, зростала капіталізація страховиків. Рівень охоплення страхуванням наземних транспортних засобів перевищував 50 відсотків, ризиків цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів – 70 відсотків. За темпами приросту премій страховий ринок у докризові роки далеко випереджав інші галузі економіки країни. З’явилися страхові компанії як з іноземними, так і вітчизняними інвестиціями, які надають послуги європейського рівня, впроваджують сучасні технології, готують кваліфіковані кадри, підтримують належний рівень сервісу, дотримуються показників ліквідності та платоспроможності.

У 2009 році, вперше за останні 20 років, зменшились обсяги надходжень страхових премій, які до сьогодні ще не досягли докризового рівня. Одночасно, зменшилась частка страхових премій класичного страхування у загальних страхових преміях з 65,4% у 2009 році до 57,7% у2011 році, а також частка страхових премій класичного страхування у відношенні до ВВП з 1, 2% у 2008 році, до 0,9% - у 2009 році та 0,76% - у 2010 році. В 2011 році відстежується тенденція зростання деяких показників страхової діяльності.

Страховий ринок активно  співпрацює з населенням, створюючи  розгалужені мережі обслуговування громадян. В 2010 році із страхувальниками-фізичними  особами укладено близько 15 млн. договорів (без урахування страхування від  нещасних випадків на залізничному транспорті), що складає більше 90% від загальної  кількості укладених страховиками договорів страхування. Водночас, як у період розвитку, так і сьогодні багато проблем страхового ринку  залишаються не вирішені. Як наслідок, страховий ринок не забезпечує потреб суспільства в сучасних страхових  послугах. На ринку існують страхові компанії, які практикують демпінг, не забезпечуючи при цьому виконання взятих на себе зобов’язань, прикриваючись недостовірною звітністю, яка не дає змоги оцінити реальний фінансовий стан таких страховиків, що спотворює можливість споживача зробити усвідомлений вибір.

Розвиток страхового ринку  гальмує недосконале, застаріле  законодавство, неефективні, непрозорі, непередбачувані та вибіркові правила  державного регулювання і нагляд. Заходів, що вживаються для фінансового  оздоровлення страховиків, виведення  з ринку тих страховиків, які  не мають можливості найближчим часом  покращити свій незадовільний фінансовий стан, не достатньо. На неналежному  рівні забезпечуються потреби ринку  в кваліфікованому персоналі, насамперед, страхових агентів, андерайтерів, актуаріїв, страхових інженерів, страхових  детективів. Через значний обсяг  непокритих страхуванням ризиків у  держави та в суспільстві бракує коштів на відшкодування шкоди або  виникає необхідність використання коштів державного, місцевих бюджетів і суспільних фондів. У структурі  українського ВВП невиправдано малою  є частка класичного страхового ринку, на яку припадає близько 0,9 відсотків, у той час як середньосвітовий показник становить близько 7 відсотків.

Водночас, розвиток страхування  великих ризиків, зокрема, в енергетичній та будівельній сферах, аграрному секторі, ризиків за масовими видами страхування, зокрема, медичного страхування, страхування життя та формування потужного довгострокового фінансового ресурсу через залучення заощаджень домашніх господарств та корпорацій до інвестиційного процесу неможливий без реформування страхового сектора економіки. Нерозвиненість інститутів саморегулювання призводить до надмірного, витратного та неефективного втручання держави в ринкові процеси, не дозволяє в повному обсязі залучити інтелектуальні та фінансові ресурси страховиків і професійних об’єднань. Недосконалим або недостатнім є регулювання страхових посередників, актуаріїв, аудиторів, сюрвеєрів і аджастерів.

Страховий ринок перебуває  під дією значних як зовнішніх, так  і внутрішніх ризиків. Основними  з них є:

• глобальні ризики, зумовлені циклічним характером розвитку світової економічної та
• фінансової систем, неможливістю передбачити час та масштаб чергової кризи;
• макро- та мікроекономічні ризики, пов’язані, зокрема, із збереженням тенденцій до
• зниження темпів зростання національної економіки або окремих галузей, рівня інвестиційної
• активності, високих рівня інфляції та відсотків за банківським кредитуванням, низького рівня
• життя населення України, недостатнього рівня розвитку внутрішньої інфраструктури;
• фінансові ризики, що включають, зокрема, незадовільний фінансовий стан значної частини
• страховиків, низький рівень якості активів, залежність інвестиційних доходів від депозитної
• політики банківської системи;
• комерційні ризики, до яких, зокрема, належить посилення цінової конкуренції та загроза
• банкрутства значної кількості страховиків, зростання обсягу невиконаних зобов’язань між
• страховиками, в т.ч. за договорами перестрахування, та у відносинах з контрагентами і
• партнерами (банками, інвестиційними компаніями тощо).

Загальна кількість страхових компаній станом на 31.12.2011 становила 442, у тому числі СК "life"1 – 64 компанії, СК "non-life" – 378 компаній, (станом на 31.12.2010 – 456 компаній, у тому числі СК "life" – 67 компаній, СК "non-life" – 389 компаній).

Згідно з вимогами внутрішнього законодавства України передбачено такі види страхування:

• життя;
• від нещасних випадків;
• медичне;
• здоров'я на випадок хвороби;
• залізничного транспорту;
• наземного транспорту (крім залізничного);
• повітряного транспорту;
• водного транспорту (морського, внутрішнього водного транспорту та інших видів);
• вантажів та багажу;
• від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;
• цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
• відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
• відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
• відповідальності перед третіми особами;
• кредитів;
• інвестицій;
• фінансових ризиків;
• судових витрат;
• виданих гарантій (поручительств) та прийнятих гарантій;
• майна (відмінного від того, що передбачене видами 5 - 10).

Регулятором на страховому ринку України виступає Національна  Комісія, що здійснює державне регулювання  у сфері ринків фінансових послуг, є державним колегіальним органом  підпорядкованим Президенту України  та Верховній раді України.

Регулятор виконує такі функції:

1. веде єдиний державний реєстр страховиків та держаний реєстр страхових брокерів;
2. видає ліцензії на проведення окремих видів страхування;
3. проводить перевірку щодо правильності використання страховими компаніями законодавства про страхову діяльність;
4. контролює платоспроможність страховиків;
5. визначає правила та формування та розміщення страхових резервів;
6. здійснює організаційно-методичне забезпечення актуарних розрахунків;
7. організовує та координує навчання, підготовку та перепідготовку кадрів і визначає кваліфікаційні вимоги осіб, які проводять страхову діяльність;
8. розробляє нормативні та методичні документи з питань страхової діяльності;
9. представляє інтереси страхового ринку на міжнародному ринку.

 

 

 

 

2. Аналіз динаміки  показників

 

Кількість страхових  компаній у 2010 – 2011 роках

		2010	2011
Загальна кількість		456	442
СК “non-Life”		389	378
CK “Life”	67			64

 

Кількість страхових компаній (СК) в Україні станом на 31.12.2011 становила 442, з яких 64 СК зі страхування життя (СК "Life") та 378 СК, що здійснювали види страхування, інші, ніж страхування життя (СК "non-Life"). За 2011 рік кількість страхових компаній зменшилася на 14 СК.

 

Страхова діяльність, млн.. грн.

	2009	2010	2011	Темпи приросту, %
				2010/2009	2011/2010
Валові страхові премії, у тому числі:	20442,1	23081,7	22693,5	+12,9	-1,7
Зі страхування життя	827,3	906,5	1345,4	+9,6	+48,5
Валові страхові виплати, у томі числі:	6737,2	6104,6	4864,0	-9,4	-20,3
Зі страхування життя	62,7	52,6	70,6	-16,1	+34,2
Рівень валових виплат, %	33,0%	26,4%	21,4%	-	-

 

 

 

 

 

Валові страхові премії, отримані страховиками при страхуванні та перестрахуванні ризиків від страхувальників та перестрахувальників за 2011 рік, становила 22 693,5 млн. грн., з яких:

7 478,7 млн. грн. (33,0%), що надійшли  від фізичних осіб;

11 102,8 млн. грн. (48,9%), що  надійшли від юридичних осіб.

За 2010 рік загальна (валова) сума страхових премій, отриманих  страховиками, становила 23 081,7 млн. грн., з яких:

6 171,1 млн. грн. (26,7%), що надійшли  від фізичних осіб;

9 860,4 млн. грн. (42,7%), що надійшли  від юридичних осіб.

За 12 місяців 2011 року сума отриманих  страховиками валових премій з видів  страхування, інших, ніж страхування  життя становила 21 347,1 млн. грн. (або 94,1% від загальної суми страхових премій), а зі страхування життя –

1 346,4 млн. грн. (або 5,9% від загальної суми страхових премій).

Так, обсяги валових страхових  премій за 2011 рік зменшилися порівняно  з 2010 роком на 1,7%.

Розмір валових страхових  виплат за 2011 рік становив 4 864,0 млн. грн., у тому числі з видів страхування, інших, ніж страхування життя – 4 793,4 млн. грн. (або 98,5%), зі страхування життя – 70,6 млн. грн. (або 1,5%).

Так, валові страхові виплати  за 2011 рік зменшилися на 20,3%  порівняно  з 2010 роком.

Скорочення страхових  виплат може розглядатися як негативна  ознака з огляду на те, що надходження  валових страхових платежів зазнало  незначних змін, а надходження  чистих страхових платежів збільшилося  на 34,8% (або на 4 642,3 млн. грн.) в порівнянні з 2010 роком. Це може свідчити про недостатність  у страхових компаній ліквідних  інструментів, надмірну збитковість  діяльності деяких страховиків. Водночас, істотне зменшення страхових  виплат у 2011 році відбулося за рахунок  скорочення виплат зі страхування фінансових ризиків, яке могло використовуватися  суб’єктами господарювання з метою  оптимізації оподаткування.

 

 

 

Рівень страхових виплат за видами страхування

Види страхування	Рівень валових виплат,%
	2010	2011
Страхування життя	5,8	5,2
Добровільне особисте страхування	47,5	39,8
Добровільне майнове страхування	26,3	19,1
Добровільне страхування відповідальності	2,4	2,4
Недержавне обовязкове страхування	31,2	32,8
Державне обовязкове страхування	93,9	94,4