Статистичний аналіз виробництва молока

 

Дані таблиці  показують, що за 2000-2009 роки обсяг виробництва молока зріс на 4314 кг.

Далі перейдемо  до визначення середнього абсолютного  приросту (+) або зменшення (-)продуктивності:

 

= 6197-1883/10-1 = 4314/9 = 479,3

Це значить, що за досліджуваний період абсолютний щорічний приріст склав 479,3 кг

У нашому прикладі середньорічний темп зростання обсягу виробництва молока становить:

  ,

 де    У_п – кінцевий рівень ряду;

         У₁ – початковий рівень ряду.

 

Отже, середньорічний темп зростання обсягу виробництва  молока у Дворічанському  районі складає 114,1%

Визначимо середньорічний темп приросту за формулою:

Для визначення середнього темпу приросту продуктивності молочного стада корів, використовують формулу:

 

Отже, можна зробити висновок, що середньорічний темп приросту молока у Дворічанському районі протягом 2000 – 2009 рр. становить 14,1% .

Важливим завданнями статистичного аналізу рядів  динаміки є кількісна характеристика основних тенденцій розвитку суспільно-економічних явищ.

Найпростішим  способом виявлення основної тенденції  розвитку є укрупнення періодів. Суть його в тому, що інтервальний ряд  динаміки заміщують іншим інтервальним рядом з більшим періодом. Об’єднані періоди мають мають бути якісно однорідним щодо факторів, що визначають загальну тенденцію, і досить тривалими, щоб запобігти випадковим коливанням досліджуваних ознак. Різновидом угрупування періодів є згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої. Суть цього способу в тому, що при стійкому інтервалі кожну наступну середню обчислюють, зсовуючи період на одну дату [9].

Визначаючи  ковзну середню, спочатку додають рівні  ряду за прийнятий інтервал і обчислюють середню арифметичну. Після цього утворюють новий інтервал, починаючи з другою рівня ряду, для якого визначають нову середню.

Застосовуючи  спосіб ковзної середньої, інтервал для її обчислення доцільно встановлювати  з непарної кількості рівнів. Якщо період  включатиме парну кількість рівнів, то обчислені середні слід відносити до середини періодів між двома рівнями ряду(табл. 3.3).

Таблиця 3.3 Розрахунок п’ятирічної ковзної  середньої продуктивності корів  в господарствах Дворічанського району Харківської області

 

Роки	Середньорічний  надій на 1 корову, кг	Середня продуктивність за п’ять років		Ковзна  середня продуктивність за п’ять  років
		період	кг	період	кг
2000	1883	2000-2004	2320,2
2001	2302
2002	2358			2000-2004	2320,2
2003	2241			2001-2005	2572,0
2004	2817			2002-2006	2720,6
2005	3142	2005-2009	3876,4	2003-2007	2886,6
2006	3045			2004-2008	3200,4
2007	3188			2005-2009	3876,4
2008	3810
2009	6197

         

Середньорічний  надій на 1 корову за 1-шу п’ятирічку склав 2320,2 кг, а за 2-гу склав 3876,4 кг. З таблиці видно, що обсяг виробництва молока помітно коливається. Це показує закономірне її підвищення. Об’єднання окремих років у п’ятирічні періоди дало нам змогу усереднити умови і виявити тенденцію підвищення продуктивності молочного стада корів.

Найбільш досконалим способом виявлення закономірності розвитку є аналітичне вирівнювання рядів динаміки по середньому абсолютному  приросту, середньому коефіцієнту зростання  і способом найменших квадратів. При вимірюванні по середньому абсолютному  приросту розрахунків рівні обчислюють за формулою:

У_t = У₀ +А_t

деУ_t – вирівняні ряди;

У₀ – початковий рівень ряду;

А_t – середній абсолютний приріст;

T – порядковий номер  року.

Щоб краще абстрактуватися  від випадкового коливання рівнів ряду застосовують аналітичне вирівнювання способом найменших квадратів. Суть його в знаходженні такої математичної лінії, ординати точок  якої були б найближчі до фактичних значень ряду динаміки. Це означає, що сума квадратів відхилень вирівняних рівнів від фактичних має бути мінімальною.

Вирівнювання способом найменших  квадратів можна здійснювати  по прямій  або будь-якій кривій лінії, яка виражає функціональну залежність рівнів ряду динаміки від часу. Для  того щоб знайти доцільну форму вирівнювання, потрібно проаналізувати досліджене явище і закони його розвитку [7].

Найбільш доцільно для  вирівнювання є пряма лінія, рівняння якої має такий вигляд :

y_t = а₀ + а₁t,

де У_t – вирівняні рівні ряду динаміки,

а_о- вирівняний рівень продуктивності стада корів при умові, що t=0, тобто в році, передає початку досліджуваного періоду,

а₁ - середній щорічний приріст (зниження) продуктивності,

t- порядковий номер року.

Невідомі параметри а0 і а1 визначають способом найменших  квадратів, розв’язуючи систему  нормальних рівнянь:

,

де У - фактичні рівні ряду динаміки (в нашому прикладі фактичний середньорічний надій  від 1 корови);

n - кількість  років у періоді, що вивчається.

Розглянемо методику вирівнювання ряду динаміки на прикладі обсягу виробництва молока у Дворічанському районі (табл. 3.4).

Таблиця 3.4 Вирівнювання ряду динаміки середньорічного  надою молока від 1 корови за рівнянням  прямої лінії

 

№ п/п	Роки	Фактичний середньорічний надій від 1 корови, кг	Розрахункові  величини		Вирівняний  надій від 1 корови, кг
t		y	yt	t2	yt=a0+a1t
1	2000	1883	1883	1	1563,8
2	2001	2302	4604	4	1904,8
3	2002	2358	7074	9	2245,8
4	2003	2241	8964	16	2586,8
5	2004	2817	14085	25	2927,8
6	2005	3142	18852	36	3268,8
7	2006	3045	21315	49	3609,8
8	2007	3188	25504	64	3950,8
9	2008	3810	34290	81	4291,8
10	2009	6197	61970	100	4632,8
55	Разом	30983	198541	385	30983

 

Підсумкові  дані з даної таблиці переносимо в систему рівнянь, що вказано  вище і розв’язавши знайдемо невідомі а0  і а1 :

 

Розділимо перше рівняння на 10 і друге – 55, відповідно виходить:

 

Віднімаємо  від другого рівняння перше і  отримаємо:

511,5 = 1,5 а₁

Звідси:

а₁= 341

Представляємо обчислене значення параметру а1 в одне з рівнянь:

3098,3 = а₀ + 5,5*341

3098,3 = а₀ + 1875,5

а₀ = 3098,3-1875,5 = 1222,8

          Значення параметрів а₀ і а₁ підставляємо в рівняння прямої і одержуємо:

y_t=1222,8 + 341t

Це означає, що в 1999р., тобто році який передує  досліджуваному, вирівняний  обсяг  виробництва 1222,8 кг, а середній щорічний приріст надою молока складає 341кг.

Підставляючи  в одержане рівняння по черзі значення t, дістанемо вирівняний ряд виробництва молока, який наведений в таблиці 3.4.

Як бачимо з  обчислених даних, вирівняна обсягу виробництва молока має чітку  тенденцію до зростання. Наочно тенденцію  рівня виробництва молока можна  показати графічно на графіку . Графік вирівнювання по прямій лінії наведений у Додатку А.

 

 

 

 

 

4.Аналіз  валового виробництва молока  та факторів, які

зумовлюють  його зміну

 

У валове виробництво молока включають усе фактично надоєне  молоко незалежно від того, чи було воно реалізоване або частина його спожита в господарстві на виробничі цілі для випоювання телят, поросят та інших тварин [3].

Валові надої молока у сільськогосподарських підприємствах визначають за даними «Журналу обліку надою молока», а в районі, області й по країні в цілому — за даними статистичної звітності.

Таблиця 4.1Валовий надій молока в господарствах Дворічанського району Харківської області

2008р				2009 р				Відхилення  валового надою 2009  від 2008 ,ц.	В т.ч  за рахунок
Поголів’я корів, гол	Надій на 1 корову, ц	Валовий надій, ц		Поголів’я корів, гол	Надій на 1 корову, ц		Валовий надій, ц		Поголів’я корів	Надою на 1 корову
П0	У0	У0П0	П1		У1	У1П1		У1П1-У0П0	(П1-П0)*У0	(У1–У0)*П1
2100	38,10	80010	1900		61,97	117743		37733	-7620	45353

 

Опираючись на цю таблицю можемо зробити висновок про те що поголів’я корів у 2009 р. зменшилось на 200 голів, а валовий надій на 1 корову навпаки зріс на 23,87 ц.

У селянських і особистих підсобних, господарствах населення валовий надій молока за рік визначають посереднім методом. Для цього середній надій молока від однієї корови, визначений за даними бюджетних обстежень, множать на середньорічне поголів'я корів (пів сума кількості корів на початок і кінець року), що перебуває в особистій власності цих господарств.  

Показники рівня молочної продуктивності корів такі:

• надій від однієї корови молочного стада за рік, місяць, день;

• надій від однієї дійної корови за рік, місяць, день;

• надій від однієї дійної корови за період лактації.

Середній річний надій  молока від корови молочного стада визначають діленням валового надою молока на поголів'я корів на початок року. До поголів'я корів молочного стада не відносять корів м'ясного напряму, вибракуваних і поставлених на відгодівлю, а також корів, виділених для підсисного вирощування.

Середній надій молока на одну дійну корову обчислюють діленням валового надою молока на середнє поголів'я дійних корів за відповідний період. До дійних належать корови, що дали приплід і доїлися у поточному році. Середню кількість дійних корів за період визначають як відношення загальної кількості дійних корово-днів до календарної тривалості періоду. При цьому можна використати показник надою на середньо групову дійну корову.

Середньо  групову кількість, дійних  корів  обчислюють діленням загальної кількості дійних кормоднів  на 300 днів (нормальна тривалість   лактації).

Надій молока на одну корову відображує не тільки рівень молочної продуктивності корів, а й ступінь продуктивного використання поголів'я корів. Середній надій молока на корову молочного стада залежить від надою молока на дійну корову і питомої ваги дійних корів у стаді. Надій молока на одну дійну корову за період лактації визначають підсумуванням надоїв молока від корів, що закінчили лактацію у поточному році, і діленням знайдених даних на кількість цих корів.

При порівняльному аналізі  продуктивності корів на фермах, в  господарствах і групах господарств велике значення має облік якості молока, особливо його жирності. Для цього визначають вихід молочного жиру з розрахунку на одну корову або обчислюють надій молока від однієї корови у перерахунку на базисну  (стандартну) жирність.

Рівень молочної продуктивності корів значною мірою залежить від їх віку і місяця лактації. Збільшення надоїв молока за лактацію найчастіше спостерігається до 5—6-го отелення, після чого продуктивність корів поступово знижується. Максимальний надій молока протягом лактації припадає на другий місяць, потім продуктивність корів за кожний наступний місяць знижується на 7—8 %. Розбіжності у віці корів і місяці їх лактації зумовлюють потребу у приведенні рівнів надою до порівняльного виду. Щоб абстрагуватися від розбіжності у віці окремих тварин, надій корів відповідного віку слід поділити на коефіцієнт співвідношення з рівнем надою у віці, прийнятим за базу порівняння (як правило, за базу беруть отелення з максимальним рівнем продуктивності) [1].