Формування експортних ресурсів ріпаку в крупних агроформуваннях

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Ноября 2012 в 15:41, магистерская работа

Краткое описание

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо нарощування виробництва ріпаку та його експортних ресурсів у сільськогосподарських підприємствах і пошук шляхів підвищення ефективності їх використання.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
узагальнити теоретичні основи ринкової економіки та зовнішньої торгівлі, проаналізувати правову базу функціонування національного ринку ріпаку та здійснення експортних операцій з ним;
визначити економічну сутність процесу формування експортних ресурсів ріпаку та їх роль у торговельному обороті та економіці крупних агроформувань;
дати оцінку сучасного стану, динаміки виробництва ріпаку, формування експортних ресурсів та розвитку експортних операцій з ріпаком в Україні;
проаналізувати світовий ринок насіння ріпаку і продуктів його переробки;
визначити шляхи подальшого розвитку галузі вирощування ріпаку, оптимізації обсягів експортних ресурсів на основі регіональних і державних механізмів регулювання та стимулювання експортно-імпортних операцій;

Оглавление

Вступ……………………………………………………………………………….
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМВАННЯ ЕКСПОРТНИХ РЕСУРСІВ РИНКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ……………….
1.1.Теоретичні основи формування та функціонування ринку сільськогосподарської продукції………………………………...……
1.2.Фактори формування та функціонування ринку сільськогосподарської продукції…………………………………….
1.3.Економічні засади формування експортних ресурсів………….…..
Розділ 2. СУЧАСНИЙ СТАН РИНКУ РІПАКУ І ПРОДУКТІВ ЙОГО ПЕРЕРОБКИ………………………………………………..…………
2.1. Народногосподарське значення та економічна ефективність виробництва і переробки ріпаку……………………………………..
2.2. Аналіз світового ринку насіння ріпаку і продуктів його переробки…
2.3. Розвиток аграрного ринку та сучасний стан ринку насіння ріпаку і продуктів його переробки…………………………………………..
Розділ 3. ФОРУВАННЯ ЕКСПРОРТНИХ РЕСУРСІВ РИНКУ РІПАКУ І ПРОДУКТІВ ЙОГО ПЕРЕРОБКИ ……………………….
3.1. Перспективи України в галузі виробництва та експорту насіння ріпаку і продуктів його переробки………………………..
3.2. Прогнозування пріоритетів вирощування сільськогосподарських культур в умовах обмеженого ресурсного потенціалу……………..
3.3. Економічна оцінка ефективності експортних операцій ріпаку…….
Висновки…………………………………………………………………..
Список використаних джерел………………………………………….

Файлы: 1 файл

Магістерська робота.docx

— 132.42 Кб (Скачать)

Основними перевагами ріпаку в порівнянні з іншим сільськогосподарськими культурами є стабільний попит на нього, що відзначається високими закупівельними цінами. Якщо на початку 2010-2011 МР майже на всі види зерна спостерігалося значне зниження цін, то цього не відбулося з ріпаком. У серпні 2010 року середня вартість продовольчого ріпаку становила 3700 грн/т, технічного - 3600 грн/т. Упродовж нинішнього сезону ціни на ріпак не опускалися нижче 4500 грн/т. Тож при середніх витратах 4300-4500 грн на 1 га достатньо отримати врожай на рівні 10 ц/га, аби повністю окупити понесені витрати на його вирощування. При урожайності 17 ц/га рівень рентабельності ріпаку становить 70% і більше, що відносить його до найбільш прибуткових культур нинішнього сезону (Рис.2.5.).

Рис 2.5. Динаміка вирощування  ріпаку в Україна

У 2011-2012 МР зберігатиметься  тенденція до зменшення виробництва  ріпаку. Обсяги очікується на рівні 58,8 млн т, що менше в порівнянні з минулорічним сезоном на півмільйона тонн. Зменшення виробництва відбудеться незважаючи на розширення площ під культурою. Площа вирощування ріпаку у світі має сталу тенденцію до зростання, та як наслідок, у новому сезоні буде більшою за всі попередні роки вирощування цієї культури. Вона становить 33,3 млн га, що на 0,7 млн га більше за минулорічну. При цьому урожайність знизиться на 3% до 1,8 т/га.

Найбільшим виробником ріпаку є Європейський Союз. У минулому маркетинговому році країни ЄС-27 виробили 20,7 млн т ріпаку, що становило понад третину світового врожаю. Проте у новому маркетинговому році очікується суттєве зменшення обсягів виробництва цієї олійної культури. Цьогорічний урожай прогнозується у межах 18,8 млн т, що менше минулорічного показника (20,7 млн т) на 9% та є найнижчим показником за останні чотири роки. Аналітики відзначають, що погіршення урожаю відбудеться через цьогорічну весняну посуху, а також тривалі літні зливи, що негативно вплинули на збиральну кампанію. Зокрема, в Німеччині урожай ріпаку може зменшитися на 25% до 4 млн т.

До провідних виробників ріпаку нового сезону належать Китай (з очікуваним рівнем виробництва 12,8 млн т), Канада (12,6 млн т) та Індія (7 млн т), які одночасно є найбільшими споживачами цього насіння та продуктів його переробки.

За даними USDA, світове споживання ріпаку вже другий сезон поспіль перевищуватиме його виробництво. Високий рівень споживання пов’язують зі зростанням чисельності населення у світі та відповідно підвищеним попитом на продовольство та енергоносії. У новому сезоні попит на таке насіння становитиме 60,5 млн т, що більше в порівнянні з минулим періодом на 1,3% та перевищує середньорічний показник за останні 10 років на 28%. Незважаючи на те, що обсяги споживання ріпаку скоротяться у порівнянні з минулорічними, світові кінцеві запаси будуть зменшуватися. Наприкінці поточного сезону вони прогнозуються у межах 3,7 млн т, що на 32% менше минулорічного (Рис 2.6.).

Рис 2.6. Прогноз структури  світового споживання ріпаку 2011-2012 МР

Скорочення обсягів виробництва  пожвавить світову торгівлю. Експорт ріпаку має досягти 10,8 млн т, що на 5,5% більше порівняно з торішнім маркетинговим роком. Найбільшим експортером цього насіння стане Канада, яка в новому сезоні може продати на зовнішніх ринках 6,7 млн т, що прирівнюється до 53% внутрішнього виробництва та 62% світової торгівлі.

Упродовж першої половини 2011 року на світових товарних біржах спостерігалося коливання цін на ріпак. Якщо у березні на Гамбурзькій біржі ціна з базисом поставки СІFстановила $663/т, у квітні зросла до $701/т, то у травні-червні стабілізувалася на рівні $670. В цілому середні світові ціни 2010-2011 МР були вищими у порівнянні з попереднім на 55%.

Експерти прогнозують  зменшення виробництва ріпаку урожаю 2011 року в Україні. За даними Держкомстату України, площі посіву цієї культури становили 872 тис. га проти 907 тис. га під урожай 2010 року. Посилаючись на середньостатистичну різницю між площами посіву та збирання, у поточному році збирати врожай доведеться з площі 830 тис. га. Урожайність ріпаку буде нижчою за минулорічну та в середньому становитиме 16-17 ц/га, на що вплинули проливні дощі, які пошкодили площі готового до збирання урожаю. У результаті валовий збір ріпаку в поточному році становитиме 1,35 млн т, що на 120 тис. т, або 8% менше в порівнянні торішнім.

Прогнози щодо зменшення  пропозиції внутрішнього ринку та світових запасів активізували закупівлі ріпаку. За інформацією операторів ринку, переробники купують це олійне насіння по 5050-5100 грн/т (СРТ-завод). У свою чергу, закупівельні ціни трейдерів є дещо вищими - 5100-5150 грн/т (СРТ-порт). Відтак, спостерігається загострення конкуренції, яка може з’явитися у найближчій перспективі (Рис 2.7.).

Рис 2.7. Прогноз структури  світового споживання ріпаку 2011-2012 МР

До того ж, два сезони поспіль  український ріпак практично не перероблявся на внутрішньому ринку. Підвищений попит переробників пов’язують із можливими змінами правил гри на внутрішньому ринку. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України пропонує введення експортного мита на деякі види сільськогосподарської продукції, серед яких є ріпак. Зокрема, експортне мито на соєві боби пропонується встановити у розмірі 8%, але не менш ніж 30 евро/т; насіння ріпаку - 11%, на рівні 53 евро/т; соняшникову олію - 10%, у межах 90 евро/т. Такі санкції можуть вплинути на зниження закупівельних цін, що буде на користь переробним підприємствам. Проте попри економічні перешкоди більшість вирощеного врожаю, як і у попередні роки, буде спрямовано на експорт. Так, у 2011-2012 МР для переробки та формування насіннєвого фонду планується використати 300-350 тис. т ріпаку. При цьому експортний потенціал оцінюється майже в 1 млн т.

Враховуючи сучасні тенденції  світового ринку, вітчизняні аграрії зможуть отримати від реалізації насіння ріпаку 6,1 млрд грн доходу, з яких прибуток становитиме 2,5 млрд грн. 

Переваги ріпаку

Економічні:

• високі закупівельні ціни;

• стабільний попит впродовж маркетингового року;

• сировина для високоякісної  харчової олії і рослинних жирів;

• сировина для технічної  олії широкого спектру застосування;

• сировина для біопалива (біодизель), технічних мастил;

• сировина для високобілкових кормів (шротів);

Агрономічні:

• позитивний вплив на екологічну ситуацію;

• поліпшення структури  ґрунту і запобігання його ерозії;

• добрий попередник для  інших культур;

• застосування технології вирощування зернових культур;

Фітосанітарні:

• висока здатність до пригнічення  бур’янів;

• відсутність патогенів, специфічних для зернових.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. ФОРМУВАННЯ ЕКСПОРТНИХ РЕСУРСІВ РИНКУ РІПАКУ І ПРОДУКТІВ ЙОГО ПЕРЕРОБКИ

3.1. Перспективи України  в галузі виробництва та експорту  насіння і продуктів його переробки

За попередніми прогнозами виробництво ріпаку в Україні продовжуватиме зменшуватися. Цьому сприяли значні втрати площ культури під час зимівлі. Очікується, що площа до збирання ріпаку становитиме близько 580 тис. га, а прогнозна урожайність 17 ц/га. Таким чином, валове виробництво ріпаку дорівнюватиме 986 тис. т, або майже на третину менше торішнього врожаю. Проте обсяг виробництва не вплине на його споживання. Як і в попередні роки більшість врожаю буде реалізовано на зовнішніх ринках.

За прогнозами USDA, у 2012-2013 МР виробництво ріпаку становитиме 60,4 млн т, що на рівні нинішнього сезону. Прогнозується зростання обсягів виробництва цього насіння у Канаді на 9%, Індії – на 3%, тоді як у Китаї залишиться на сталому рівні, а у країнах ЄС зменшиться на 6%. Зростання цін на енергоносії та продовольство вивело ріпак на провідне місце серед сільськогосподарських культур, які є сировиною для виробництва біоенергетичних ресурсів, зокрема біодизелю та продуктів харчування. Ріпакова олія посідає одне з провідних місць у світі. Очікується, що обсяги світового використання ріпаку хоча й зменшаться порівняно з поточним сезоном, залишатимуться на високому рівні. Так, світове споживання оцінюють на рівні 61,5 млн т. При цьому залишки на кінець 2012-2013 МР досягнуть 2,9 млн т, що майже на 31% менше попереднього рівня.

Обсяги світової торгівлі, як і виробництва прогнозуються на рівні нинішнього сезону. Особливих змін серед постачальників та споживачів на зовнішніх ринках ріпаку не відбудеться. Головним експортером залишиться Канада, а найбільшими імпортерами - країни ЄС-27, Японія та Китай. При цьому очікується збільшення Китаєм зовнішніх закупівель ріпаку з 1,8 млн т у нинішньому сезоні до 2,1 у новому. Україна може скористатися ситуацією на світовому ринку та експортувати вирощений урожай. Враховуючи реалізацію у поточному сезоні на зовнішньому ринку до 95% валового виробництва ріпаку, в новому сезоні експортний фонд оцінюється на рівні 900 тис. т.

Експорт ріпаку зумовлений відсутністю можливостей його переробки. Потужності вітчизняних олієжирових комбінатів оцінюються на рівні 11 млн т на рік. Проте технології більшості переробних підприємств не мають можливості переробляти ріпак. До того ж, переробники традиційно віддають перевагу соняшнику, адже збут олії та шроту краще налагоджений у середині країни та за її межами. З іншого боку, виробництво біодизелю не набуло поширення в Україні. Масштабне промислове виробництво біодизелю з ріпакової олії можливе за умови залучення інвестицій у будівництво переробних потужностей, формування гарантованого сировинного забезпечення, що передбачає як розширення посівних площ, так і досягнення стабільно високої урожайності ріпаку.

Природно-кліматичні умови  більшості регіонів України відповідають вимогам ріпаку. Ця рослина є цінним попередником, особливо для зернових культур; захищає ґрунт від надмірних опадів, перегріву в спекотну погоду. На відміну від соняшнику, ріпак не висушує ґрунт, покращує його агрофізичні властивості і фітосанітарний стан. Заорювання пожнивних решток культури рівноцінне внесенню 15-20 т/га органічних добрив і може збільшувати урожайність зернових на 5-10 ц/га. Приорювання кореневої системи, стерні і подрібненої соломи збагачує ґрунт азотом в обсязі 60-65 кг/га, фосфором - 32-36 кг/га, калієм - 55-60 кг/га.

Ріпак - цінна кормова культура, яка використовується для виробництва зеленого корму, вітамінного борошна, шроту, макухи тощо. Трав’яне борошно з ріпаку містить 18-20% білка, 38% шроту (макуха), загальна енергетична цінність 100 кг шроту становить 90 корм. од. Для покращення кормовиробництва сільськогосподарським підприємствам рекомендується розміщувати озимі пожнивні і проміжні посіви ріпаку практично в усіх видах сівозмін. Це дасть змогу отримати урожай 220-260 ц, або 32-34 ц корм. од. і 5-5,2 ц перетравного протеїну з одного гектара. Зміна традиційних горохо-вівсяних, вико-вівсяних та інших сумішей зеленого конвеєра проміжними посівами хрестоцвітих культур дозволить зменшити використання гороху, вівса, вики, кукурудзи тощо.

Враховуючи наукові рекомендації та особливості реформування земельних  відносин, ця культура може в перспективі  вирощуватись на площі понад 2 млн га. Товарні посіви ріпаку можуть повертатися на третій-четвертий роки, враховуючи спеціалізацію і напрями діяльності господарства, особливості земель та родючість ґрунтів. Крім того, врожайність ріпаку залежить від матеріально-технічного забезпечення господарств та вміння використовувати біологічні властивості цієї культури. Відтак, потенційні можливості України з вирощування ріпаку становлять 5-6 млн т при середній урожайності 25-28 ц/га. Цього достатньо для забезпечення вітчизняних переробних потужностей та формування експортного потенціалу. 

На сьогодні можна виділити такі основні тенденції на ринку  ріпаку: експорт ріпаку з України  продовжує «пробуксовувати», розмір посівних площ під озимим ріпаком в Україні має чітку тенденцію до зниження, крім того, стан озимого ріпаку не додає оптимізму.  

Сезон 2011-2012 експорт ріпаку з України продовжує «пробуксовувати». Незважаючи на те, що у вересні його експорт значно збільшився - до 276 тис. т проти 166 тис. т у серпні, він все ще відстає від показників попередніх сезонів (Рис 3.1.).

 

Рис 3.1. Експорт ріпаку в середньому за липень/вересень

На сьогодні ми залишаємо  свій прогноз експорту ріпаку з України в 2011-2012 сезоні на колишньому рівні - 1,35 млн т ріпаку (1,42 млн т у 2010-2011).

 

 

 

 

 

 

 

 

Табл. 3.1.

Україна: Баланс попиту і  пропозиції, тис. т.

Ріпак

2011/12

2010/11

2009/10

2008/09

2007/08

Початкові запаси

5

5

6

6

2

Посівні площі, тис.га

1159

1525

1486

1750

1145

Площі збору, тис.га

854

863

1185

1567

945

Урожайність, т/га

1,66

1,70

1,58

1,83

1,17

Імпорт

5

5

5

5

4

Пропозиція

1430

1480

1884

2881

1106

Переробка

60

44

78

208

210

Насіння

7

7

9

10

9

Експорт

1348

1420

1787

2652

875

Втрата

6

4

5

5

6

Попит

1421

1475

1879

2875

1100

Кінцеві запаси

9

5

5

6

6

Информация о работе Формування експортних ресурсів ріпаку в крупних агроформуваннях