Вплив розвитку техніки професійної діяльності на життєдіяльність особистості

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Гуманітарний  інститут

Кафедра авіаційної психології

 

КУРСОВА РОБОТА

(ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА)

з дисципліни  «Психологія праці»

Вплив розвитку техніки професійної  діяльності на життєдіяльність особистості

 

 

Виконала:

студентка 307 групи

Литвиненко І. В.

Науковий керівник:

Помиткіна Любов  Віталівна

 

 

 

 

 

Київ 2012

НАЦІОНАЛЬНИЙ  АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра авіаційної психології

ЗАВДАННЯ

на виконання  курсової роботи з дисципліни «Психологія праці»

студентки Литвиненко Ірини  Володимирівни

Тема курсової роботи:  Вплив розвитку техніки професійної діяльності на життєдіяльність особистості.

1.Термін виконання курсової роботи: з 11.09.2012  до 13.11.2012

2.Вихідні данні роботи:

- емоційне вигорання та стресосстійкісь офіс-менеджерів

- офіс-менеджери СП«Імідж Освіта»-25 осіб

3.Етапи роботи:

- вивчення теоретичної  літератури з обраної теми;

- вибір методів та вибірки  дослідження;

- проведення експериментального  психологічного дослідження;

- оформлення курсової  роботи.

4. Перелік обов’язкового  графічного матеріалу:

- експериментальні данні(таблиці,графіки)

- додатки(використанні методик,результат експериментальних даних)

5. Завдання видав                     Помиткіна. Л.В.

6. Завдання прийняла              Литвиненко І.В.

 

РЕФЕРАТ

 

Пояснювальна записка  до курсової роботи «Вплив розвитку техніки  професійної діяльності на життєдіяльність  особистості» : 35 ст; 2 таблиці;3 діаграми; 2 додатки;18 літературних джерел.

Об‘єктом дослідження курсової роботи є емоційне вигорання та стресостійкість офіс-менеджерів.

Предметом дослідження – вплив техніки на емоційне вигорання та рівень стресостійкості офіс-менеджерів.

Метою курсової роботи є виявити вплив розвитку технологій професійної діяльності на життєдіяльність особистості.

Мета роботи передбачає виконання  таких завдань:

- висвітлити теоретичні аспекти розвитку технологій професійної діяльності;

- дослідити психічні якості офіс-менеджерів;

- провести емпіричне дослідження.

Методи дослідження - аналіз та систематизація теоретичних даних, практична частина роботи була виконана за допомогою експерименту  «Діагностика професійного вигорання» (К. Маслач, С. Джексон, в адаптації Н.Е. Водоп’янової), Методика «Визначення стресостійкості та соціальної адаптації»( Холмс і Раге).

Ключові слова: ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ, СТРЕСОСТІЙКІСТЬ, ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ, ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОГРЕС.

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ………………………………………………………………………………… 5

 

Розділ Ι. Теоретичні аспекти дослідження впливу розвитку техніки на життєдіяльність особистості………………………………………………………6

 

1.1. Поняття і основні етапи науково–технічного прогрессу ……………...……..6

1.2. Психологічний портрет менеджера………………………………………..…11

1.3. Людина в умовах  науково-технічної революції ………………………….…15

 

Розділ ΙΙ. Аналіз результатів дослідження професійного вигорання та стресостійкості офіс-менеджерів………………………………………………...19

 

2.1. Опис методик дослідження …………………………………………………..19

2.2. Аналіз та інтерпретація результатів вивчення професійного вигорання та стресостійкості офіс-менеджерів………………………………………………….20

2.3. Аналіз та інтерпретація  результатів вивчення стресостійкості  та соціальної адаптації офіс-менеджерів…………………………………………………………23

 

Висновок…………………………………………………………………………… 26

Список використаних джерел……………………………………………….…….27

Додатки……………………………………………………………………...………29

 

Вступ

 

Актуальність теми. Науково-технічний прогрес, визнаний у всьому світі як найважливіший чинник економічного зростання, все частіше і в західній, і в вітчизняній літературі зв'язується з поняттям інноваційного процесу.Це, як справедливо відмітив американський економіст Джеймс Брайт, єдиний в своєму роді процес, об'єднуючий науку, техніку, економіку, підприємництво і управління. Але як сааме науковий-технічний прогресс впливає на психічний стан людини. Кожного дня працівники різних професій зтикаються з проблемою оволодіння новими технологіями, программами та техніками професійної діяльності. Як швидко психіка людини адаптується до змін та який вплив це несе на життєдіяльність особистості? Техніка професійної діяльності постійно розвивається тому ця тема не може бути вивченою до кінця.

Об‘єктом  дослідження курсової роботи є емоційне вигорання та стресостійкість офіс-менеджерів.

Предметом дослідження є вплив техніки на емоційне вигорання та рівень стресостійкості офіс-менеджерів.

Метою курсової роботи є виявити вплив розвитку технологій професійної діяльності на життєдіяльність особистості.

Мета роботи передбачає виконання  таких завдань:

-висвітлити теоретичні  аспекти розвитку технологій професійної діяльності;

-дослідити психічн і якості офіс-менеджерів;

-провести емпіричне дослідження.

Гіпотеза: «швидкий розвиток техніки професійної діяльності негативно впливає на стрессостійкість та емоційне вигорання людини,цим самим видбиваючись на життєдіяльності особистості в цілому»

Розділ Ι. Теоретичні аспекти дослідження впливу розвитку техніки на життєдіяльність особистості

 

1.1. Поняття і основні етапи науково–технічного прогрессу

Використання людського  інтелекту, що винаходить нові товари або більш ефективні технології виробництва - найважливіше джерело  економічного зростання.За останні 250 років розвиток техніки буквально  перетворив наше життя. Спочатку парова машина, потім - двигун внутрішнього згоряння, електрика і ядерний реактор  замінили мускули людини і тварин як основне джерело енергії. Автомобілі, автобуси, поїзди і літаки витіснили  коня і віз як основні способи  пересування. Технічний прогрес  продовжує змінювати наше життя  і сьогодні. Лазерні програвачі, мікрокомп'ютери, текстові редактори, мікрохвильове печення, відеокамери, магнітофони, автомобільні кондиціонери істотно змінили характер нашої  роботи і дозвілля протягом останніх двадцяти років .Науково-технічний прогрес, визнаний у всьому світі як найважливіший чинник економічного зростання, все частіше і в західній, і в вітчизняній літературі зв'язується з поняттям інноваційного процесу.Це, як справедливо відмітив американський економіст Джеймс Брайт, єдиний в своєму роді процес, об'єднуючий науку, техніку, економіку, підприємництво і управління. Він перебуває в отриманні нового продукту і тягнеться від зародження ідеї до її комерційної реалізації, охоплюючи таким чином весь комплекс відносин: виробництва, обміну, споживання.У цих обставинах інновація спочатку націлена на практичний комерційний результат. Сама ідея, що дає поштовх, має меркантильний зміст: це вже не результат "чистої науки", отриманий університетським вченим у вільному, нічим не обмеженому творчому пошуку. У практичній спрямованості інноваційної ідеї і перебуває її приваблива сила для підприємств, що працюють у ринковій економіці.Потенційні можливості розвитку та ефективності виробництва визначаються передовсім науково-технічним прогресом, його темпами і соціально-економічними результатами. Що цілеспрямованіше та ефективніше використовуються новітні досягнення науки і техніки, котрі є першоджерелами розвитку продуктивних сил, то успішніше вирішуються пріоритетні (щодо виробничих) соціальні завдання життєдіяльності суспільства. Науково-технічний прогрес (НТП) у буквальному розумінні означає безперервний взаємозумовлений процес розвитку науки і техніки; у ширшому суттєво-змістовому значенні — це постійний процес створення нових і вдосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки.НТП можна тлумачити також як процес нагромадження та практичної реалізації нових наукових і технічних знань, цілісну циклічну систему «наука — техніка — виробництво», що охоплює кілька стадій: фундаментальні теоретичні дослідження; прикладні науково-дослідні роботи; дослідно-конструкторські розробки; освоєння технічних нововведень; нарощування виробництва нової техніки до потрібного обсягу, її застосування (експлуатація) протягом певного часу; техніко-економічне, екологічне й соціальне старіння виробів, їхня постійна заміна новими, ефективнішими зразками. НТП властиві еволюційні (зв'язані з накопиченням кількісних змін) та революційні (зумовлені стрибкоподібними якісними змінами) форми вдосконалення технологічних методів і засобів виробництва, кінцевої продукції. До еволюційних форм НТП відносять поліпшення окремих техніко-експлуатаційних параметрів виробів чи технології їхнього виготовлення, модернізацію або створення нових моделей машин, обладнання, приладів і матеріалів у межах того самого покоління техніки, а дореволюційних. — зміну поколінь техніки й кінцевої продукції, виникнення принципово нових науково-технічних ідей, загально-технічні (науково-технічні) революції, у процесі яких здійснюється масовий перехід до нових поколінь техніки в провідних галузях виробництва. Науково-технічна революція (НТР) відбиває докорінну якісну трансформацію суспільного розвитку на засаді новітніх наукових відкриттів (винаходів), що справляють революціонізуючий вплив на зміну знарядь і предметів праці, технології, організації та управління виробництвом, характер трудової діяльності людей. Зміст сучасної НТР найбільш повно розкривається через її особливості, зокрема:

• перетворення науки на безпосередню продуктивну силу (втілення наукових знань у людині, технології і техніці; безпосередній вплив  науки на матеріальне виробництво  та інші сфери діяльності суспільства);

• новий етап суспільного  поділу праці, зв'язаний з перетворенням  науки на провідну царину економічної  і соціальної діяльності, що набирає  масового характеру (наука перебрала  на себе найбільш революціонізуючу, активну  роль у розвитку суспільства; сама практика потребує випереджаючого розвитку науки, оскільки виробництво все більше стає технологічним утіленням останньої);

• прискорення темпів розвитку сучасної науки і техніки, що підтверджується  скороченням проміжку часу від наукового  відкриття до його практичного використання;

• інтеграція багатьох галузей  науки, самої науки з виробництвом з метою прискорення й підвищення ефективності всіх сучасних напрямків  науково-технічного прогресу;

• якісне перетворення всіх елементів процесу виробництва  — засобів праці (революція в  робочих машинах, поява керуючих машин, перехід до автоматизованого виробництва), предметів праці (створення  нових матеріалів з наперед заданими властивостями; використання нових, потенційно невичерпних джерел енергії), самої  праці (трансформація її характеру  та змісту, збільшення в ній частки творчості).Науково-технічний прогрес, що завжди здійснюється у взаємозв'язаних еволюційних і революційних його формах, є домінантою (визначальним чинником) розвитку продуктивних сил, невпинного підвищення ефективності виробництва. Він безпосередньо впливає передовсім на формування й підтримування високого рівня техніко-технологічної бази виробництва, забезпечуючи неухильне зростання продуктивності суспільної праці. Спираючись на суть, зміст та закономірності сучасного розвитку науки і техніки, можна виокремити характерні для більшості галузей народного господарства загальні напрямки НТП, а для кожного з них — пріоритети принаймні на найближчу перспективу. За умов сучасних революційних перетворень у технічному базисі виробництва ступінь його технічної досконалості та рівень економічного потенціалу в цілому визначаються прогресивністю використовуваних технологій -— способів одержання й перетворювання матеріалів, енергії, інформації, виготовлення продукції. Технологія стає завершальною ланкою і формою матеріалізації фундаментальних досліджень, засобом безпосереднього впливу науки на сферу виробництва. Якщо раніше її вважали забезпечуючою підсистемою виробництва, то зараз вона набула самостійного значення, перетворившись на авангардний напрям НТП.Сучасним технологіям властиві певні тенденції розвитку й застосування. Головними з них є: по-перше, перехід до малостадійних процесів через поєднання в одному технологічному агрегаті кількох операцій, що раніше виконувались окремо; по-друге, забезпечення в нових технологічних системах мало- або безвідходності виробництва; по-третє, підвищення рівня комплексності механізації процесів на засаді застосування систем машин і технологічних ліній; по-четверте, використання в нових технологічних процесах засобів мікроелектроніки, що дає змогу одночасно з підвищенням ступеня автоматизації процесів досягати більш динамічної гнучкості виробництва.Технологічні методи все більше й усе частіше визначають конкретну форму і функції засобів та предметів праці, а отже, ініціюють появу інших напрямків НТП, витискують з виробництва технічно та економічно застарілі знаряддя праці, породжують нові машини та устаткування, засоби автоматизації. Зараз принципово нові види техніки розробляються й виготовляються під нові технології, а не навпаки, як це було раніше, коли панував примат засобів праці.НТП у галузі знарядь праці довів, що технічний рівень та якість сучасних машин (устаткування) безпосередньо залежать від прогресивності характеристик застосовуваних для їхнього виробництва конструкційних та інших допоміжних матеріалів. Звідси випливає величезна роль створення й широкого використання нових матеріалів, що характеризує один з важливих напрямків НТП.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Психологічний портрет менеджера

Дедалі більш наполегливо  й активно пробивають собі шлях у  нашій країні соціальні та економічні процеси, які породжують новий прошарок людей, що професійно займаються підприємницькою  та управлінською діяльністю. Ефективність управління починається з малого - вміння усвідомити свої особисті цілі, розуміти й адекватно оцінювати себе та інших людей, правильно розподіляти свій час, своєчасно і оптимально приймати рішення, активно діяти, знімати стреси, контролювати свою вагу, нормально вдягатися і красиво жити. Менеджер - людина, яка професійно здійснює функцію управління у ринковій системі відносин. Менеджер повинен розуміти природу управлінських процесів, вміти розподіляти відповідальність за рівнями управління, знати економіку та маркетинг, інформаційну технологію, вміти планувати і прогнозувати розвиток діяльності своєї фірми. Не менш важливо бути спеціалістом в роботі з людьми: вміти будувати взаємовідносини з підлеглими, між фірмою та клієнтами, з іншими фірмами, вміти приймати рішення в складних ситуаціях, які часто змінюються, чітко і дохідливо формулювати свої думки. Менеджер повинен володіти високою психологічною культурою, яка є невід'ємною частиною загальної культури людини. Психологічна культура вміщує три необхідних елементи: пізнання себе, пізнання іншої людини, вміння спілкуватися з людьми і регулювати свою поведінку. Перевірено, що успіх будь-якого підприємства на 85% залежить від бажання людей працювати, а також від їх взаємовідносин і-вміння спілку. Ці питання знаходяться в компетенції психології. Менеджеру і керівнику будь-якого рівня потрібна практична психологія і вміння використовувати знання різних психологічних дисциплін в своїй практичній діяльності та різноманітних життєвих ситуаціях. Щоб ефективність оволодіння знаннями, в тому числі і психологічними, була високою, людина повинна прийти до розуміння їх необхідності. Процес навчання (краще відразу поєднувати з практикою) повинен стати внутрішньою потребою кожної людини. Досліджуючи політичні, соціальні, економічні та психологічні сили, які діють в різних країнах, і вивчаючи вплив цих сил на тих, хто займає управлінські посади, можна зробити корисні узагальнення про мінливість змісту роботи керівника. Ці узагальнення дозволяють передбачити ті здібності та вміння, які необхідні вмілому менеджеру нині і в майбутньому.

 Проведені дослідження  дають можливість виділити одинадцять  найважливіших якостей менеджера,  які впливають на управлінську  діяльність: