Вербальна креативність особистості

Поведінкова сензитивність проявляється у здатності адекватно інтерпретувати поведінку інших людей, а також використовувати різні поведінкові стилі під час взаємодії з іншими людьми в відповідності з соціальною ситуацією. Емоційний компонент вербальної креативності виявляється в здатності зрозуміти і відчути емоційний стан іншої людини, у прояві емпатії. У структурі соціальної креативності екзистенційні параметри становлять особливу групу якостей. Наявність у людини мети надає життю осмисленість, спрямованість і тимчасову перспективу, а також впливає на те, як людина інтерпретує світ, реагує на нього і наділяє сенсом власну поведінку і переживання.

Виділено деякі особистісні  риси (самовпевненість, агресивність, самовдоволення, неприйняття соціальних обмежень і чужих думок), що відрізняють креативних від не креативних. На думку деяких психологів, це говорить про існування загального типу креативної особистості на відміну від особистості не креативної. Цікаво, що дослідження, проведені на дітях і молоді, показали, що особистісні риси юних і дорослих креативних індивідів збігаються. Це означає, що, по–видимому, креативність можна передбачати на підставі виявлення особистісних особливостей у досить ранньому віці [21].

Немає єдиної точки зору і щодо мотиваційних характеристик вербальної креативності. Згідно одній точці зору, креативний індивід намагається найкращим чином реалізувати себе, максимально повно відповідати своїм можливостям, виконувати нові, незвичні для нього види діяльності. Відповідно до іншої точки зору, мотивація креативних заснована на прагненні до ризику, до перевірки межі своїх можливостей.

Вироблення поліваріантності сприйняття, гнучкості мислення обумовлюються складністю і різноманітністю мікросередовища. Крім цього, розвитку творчого мислення сприяє деяка екстравагантність ситуації.

Поведінковий аспект креативності припускає реалізацію креативних властивостей на поведінковому рівні: вироблення певних поведінкових автоматизмів, вироблених способів дій. Вони виробляються за рахунок научіння: наслідування деяких дій, повторення і закріплення їх. Тому мікросередовище, яке сприяє формуванню креативності на поведінковому рівні, має мати зразки креативної поведінки і способи їх пред’явлення. Важливо, однак, щоб зразки креативної поведінки були тільки присутніми у мікросередовищі, але не нав’язувались.

Таким чином, можна виділити фактори  мікросередовища, які мають формуючий вплив на креативність: не регламентованість поведінки; предметно–інформаційна збагаченість; наявність зразків креативної поведінки. Також слід наголосити, що творчим людям притаманні наступні особистісні риси: незалежність – особистісні стандарти важливіші за стандарти групи, неконформність оцінок і суджень; відкритість розуму – готовність повірити своїм і чужим фантазіям, сприйняття нового і незвичного; висока толерантність до невизначених і нерозв’язних ситуацій, конструктивна активність в цих ситуаціях; розвинуте естетичне відчуття, прагнення до краси [23].

Таким чином можна зробити висновок про те, що соціальна (вербальна) креативність являє собою комплексну якість особистості, що дозволяє знаходити оригінальні і конструктивні рішення в ситуаціях міжособистісної взаємодії. У структурі взаємопов'язаних елементів соціальної креативності виявляється єдність мотивуючих, комунікативних, інтелектуальних, емоційних і екзистенціальних параметрів, кожен з яких представляє собою окремий блок особистісних характеристик та проявів, що мають певне значення в процесі міжособистісної взаємодії. Особистісний підхід у вивченні вербальної креативності характеризується особливою увагою до емоційних і мотиваційних факторів.

РОЗДІЛ 3

ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВЕРБАЛЬНОЇ КРЕАТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ–ПСИХОЛОГІВ

3.1. Програма дослідження особливостей вербальної креативності студентів–психологів

Поряд з поняттям творчість і творче мислення в психології все частіше використовується поняття "креативність", під яким розуміється здатність до творчості. Концепція креативності отримала своє поширення завдяки роботам Дж. Гілфорда і П. Торренсса. Торренсс визначав креативність як процес появи чутливості до проблем дефіциту знань, їх дисгармонії, невідповідності тощо; фіксації цих проблем; пошуку їх вирішення, висунення гіпотез, і, нарешті, формулювання та повідомлення результату. У нашій роботі ми спиралися на визначення сутності креативності П. Торренса [26].

У вивченні вербальної креативності можна виділити два основних напрямки, у яких вона проводиться: по–перше, вербальна креативність може вивчатися за продуктом творчості, а саме: за кількістю, якістю та значущостю. Однак безліч дослідників вважають, що продукт не може служити єдиним критерієм оцінки вербальної креативності, тим більше, що її оцінка проводиться фахівцями і залежить від їх смаків і суджень. По–друге, вербальна креативність розглядається, як здатність людини відмовлятися від стереотипних способів мислення і дій.

Спираючись на наявні в літературі уявлення про структуру соціальної креативності, моделі комунікативного потенціалу особистості і на концепцію психологічної структури креативності як системного психічного утворення Т. А. Баришевої [4], ми спробували визначити соціальну креативність як комплексну якість особистості, що включає мотиваційні, когнітивні, комунікативні, емоційні та екзистенційні параметри.

Творча реалізація соціального  взаємодії вимагає від особистості  не просто володіння різними комунікативними  навичками–вміннями. Тут необхідний більш глибокий рівень володіння комунікативними засобами, забезпечений більш глибоким розвитком особистісних здібностей.

Під час організації  дослідження й інтерпретації  результатів використані принципи системності та єдності діяльності й особистості, методи системного аналізу, спостереження, метод глибинного інтерв’ю, а також апробовані методики «Тест Торренса «Закінчення картинок», адаптований А. Н. Вороніною» (Додаток А); Анкета «Життєві цінності» (Додаток Б).

Практичне значення дослідження полягає в тому, що воно дає можливість виявити й оцінити рівень вербальної креативності у студентів–психологів.

Об’єкт курсової роботи: креативність особистості.

Предмет курсової роботи: вербальна креативність особистості.

Мета курсової роботи: дослідити вербальну креативність особистості.

Нами були поставлені наступні завдання дослідження:

1. На основі проведеного аналізу літератури сформувати гіпотезу, адекватну меті дослідження.
2. Вибрати дослідницький інструментарій, здатний підтвердити або спростувати висунуту гіпотезу.
3. Провести дослідження сутності особливостей вербальної креативності студентів–психологів.
4. Провести обробку результатів діагностики й проаналізувати їх за допомогою методів математичної статистики.
5. Обговорити й інтерпретувати результати дослідження.
6. Зробити висновки за проведеним дослідженням стосовно практичної значимості, перспективності проведення подальших досліджень, надати практичні рекомендації.

Методи дослідження: анкетування, тестування, методи математичної статистики, узагальнення отриманих результатів дослідження.

Гіпотеза: вважається, що існує взаємозв'язок ціннісно–смислової сфери з креативними характеристиками особистості студентів–психологів.

Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечується повнотою сукупності методів дослідження, що відповідають поставленим завданням, предмету й гіпотезі дослідження; використанням репрезентативної вибірки випробуваних і адекватних методів обробки результатів експерименту.

Новизна нашого емпіричного  дослідження полягає в тому, що нами був здійснений аналіз і структурування матеріалу відповідно до теми курсової роботи, поетапний виклад матеріалу  та на основі надання рекомендацій стосовно використання психодіагностичного інструментарію.

Практичне значення отриманих  результатів забезпечується тим, що висунуті положення та результати дослідження доведені до конкретних рекомендацій, реалізація яких створює передумови формування, підтримки та корекції рівня та стану креативності у студентів–психологів.

Дослідження проводилось  в .

У дослідженні взяли  участь 50 студентів–психологів різних курсів; репрезентативна вибірка поділена на 2 групи: чоловіки (30%) та жінки (70%).

Інструментарій –  для реалізації поставленої мети нами були використані такі методики:

1. «Тест Торренса (Додаток А): нами була використана адаптація вербальноі і образноі батареї тесту Є. Торренса (2 субтеста з 12 субтестів), виконана в ході багаторічних досліджень під керівництвом Е. Е. Тунік, мета якої полягає у максимально багатогранному дослідженні креативності особистості та дозволяє виміряти всі основні характеристики креативного мислення та оцінити творчій потенціал особистості. Діагностичні можливості методики дозволяють оцінювати такі показники креативності як: оригінальність, унікальність; «швидкість» виконання, «гнучкість», «складність». При проведенні тесту необхідно враховувати, що креативність проявляється в повній мірі лише в сприятливих умовах. Несприятливі функціональні стани, складні умови проведення, недостатньо доброзичлива атмосфера тестувань різко знижують результати. Дана вимога є загальним при проведенні тестування будь–яких форм креативності, тому перед тестуванням креативності завжди намагаються створити сприятливу обстановку, мінімізувати мотивацію досягнення і зорієнтувати тестованих на прояв своїх прихованих здібностей. При цьому краще уникати відкритого обговорення предметної спрямованості методики, тобто не потрібно повідомляти про те, що тестуються творчі здібності (особливо творче мислення). Тест можна представити як методику на «оригінальність», можливість виразити себе в незвичному справі і т.д. Час тестування по можливості не обмежують, орієнтовно відводячи на кожне завдання, картинку по 1–2 хв. При цьому необхідно підбадьорювати тестованих, якщо вони довго обдумують або зволікають. Маємо 6 катринок (невербальна частина тесту, адаптована А. Н. Вороніною) та 7 завдань вербальної частини тесту, відповіді на які фіксуються досліджуваним.

2. Анкета «Життєві цінності» (Додаток Б) мета якого полягає у ранжуванні ціннісних життєвих установ, що дозволить визначити пріоритетність деяких життєвих цінностей в залежності від рівня креативності особистості. Необхідно проранжувати 9 цінностей у відповідності, починаючи із головних.

Приводяться результати соціально–психологічного дослідження особливостей вербальної креативності у студентів–психологів. Отримані та проаналізовані результати ми систематизували і представили у наступному підрозділі нашої роботи.

3.2. Аналіз результатів дослідження особливостей вербальної креативності студентів–психологів

За результатами дослідження  нами були отримані наступні результати. Аналіз результатів був оброблений у автоматизованій програмі STATISTICA6.

Дослідження невербальної креативності показало, що тільки 30% студентів володіють високим рівнем креативності. При цьому у 2,5% випробовуваних невербальна креативність не виражена зовсім. Високий рівень вербальної креативності відзначений у 47,3% випробуваних. При цьому випробовуваних з абсолютною невираженістю вербальної креативності в даній вибірці виявлено не було. Звертає на себе увагу, що тільки у 10% студентів відзначено високий рівень вираженості як вербальної, так і невербальної креативності. При цьому проведений нами кореляційний аналіз не виявив взаємозв'язку між вербальною і невербальною креативністю.

Велика вираженість  у студентів–психологів вербальної креативності може свідчити про те, що в процесі навчання цей вид креативності формується як якість, необхідна для успішної професійної діяльності. При цьому, важливо відзначити, що у студентів IV курсу високий рівень вербальної креативності зафіксований у 42% піддослідних, у той час як у студентів V курсу – вже у 47,3%.

Параметри креативності розподілялися за такими рівнями залежно від кількості набраних балів: вище норми (вище 66 Т–балів); норма (40–65 Т–балів); трохи нижче норми (35–39 Т–ба–лов). У вибірці не зустрічаються значення за параметрами креативності, що знаходяться на рівні «значно нижче норми». Результати переважаючого відсотка респондентів ставляться до рівня «норма». Значення загальної вербальної креативності, або коефіцієнта вербальної креативності, на рівні «вище норми» відзначаються у 0,97% респондентів, а для 4,85% учасників експерименту характерний рівень «трохи нижче норми». Е. Торренс відзначав, що показник вербальна креативність більш стабільно і надійно відображає загальну креативну енергію особистості.

Показник вербальна  швидкість відображає здатність  людини пропонувати велику кількість  ідей у вербальній формі. Нормальний рівень розвитку вербальної побіжності діагностується у 98,1% респондентів, рівень «трохи нижче норми» відзначається у 1,9% студентів.

Результати вивчення ціннісно–смислової сфери студентів представлені в таблиці 3.1. Як видно з таблиці ієрархія життєвих цінностей відображає і особливості нинішнього часу, і соціально–психологічні особливості сучасної молоді. Матеріальне становище, як основний показник прагнень молоді, займає перше місце. Разом з тим, "збереження індивідуальності" і "розвиток себе" також відносяться до основних життєвих завдань сучасного студентства. Розуміючи, що аналіз ціннісних орієнтацій студентів може бути окремим завданням дослідження, зазначимо, що цікавить нас креативність в ієрархії цінностей займає останнє місце. Такий ранг цієї цінності, з нашої точки зору, може свідчити не стільки про незатребуваність креативності як цінності, скільки про ставлення до неї студентів як до операціональної особливості майбутньої професійної діяльності.