Різновиди складних логістичних систем

    17.Макромаркетингова  підтримка функціонування логістичних систем підприємств розроблена на прикладі підприємств рекреаційного комплексу. Це комплекс маркетингових заходів, які виконуються органами державного управління та органами місцевого самоврядування і спрямовані на залучення відпочиваючих, бажаючих покращити здоров’я та туристів до регіону. Розроблено пакет методичного забезпечення маркетингової діяльності місцевої адміністрації для формування сприятливого зовнішнього середовища логістичних систем підприємств рекреації. 

    18.Використовуючи макромаркетингове планування, держава нікому не наказує. Кожне підприємство залишається автономним суб’єктом господарювання. План макромаркетингу тільки орієнтує підприємців певних секторів економіки у виборі рішення. Маркетинговими заходами держава здатна створити більш сприятливі умови для перспективних галузей національної економіки і тим самим адаптувати її структуру до потреб суспільства. Макромаркетинг з економічної точки зору — це механізм зацікавленості у згортанні виробництва одних товарів і максимально швидкому нарощуванні виробництва інших, виходячи з конкретних умов і місця території у внутрішньому та міжнародному розподілі праці. Такий механізм дозволить посилити регулюючу функцію держави. За рахунок макромаркетингового регулювання можливе створення сприятливих зовнішних умов для підвищення конкурентоспроможності підприємств і якості життя населення. 

    19.Для  визначення підприємств, логістичні  системи яких потребують селективної  макромаркетингової підтримки пропонуюється  використовувати багатофакторну (багатовекторну) модель конкурентоспроможності кластерів. Пріоритети макромаркетингу — це найбільш конкурентоспроможні напрямки діяльності, для яких у першу чергу слід створювати сприятливі зовнішні умови розвитку. 

    20.Макромаркетинг  концептуально подібний фірмовому. Разом з тим він має суттєві методологічні та методичні особливості. Пов’язані вони з відмінностями, властивими макро- і мезоекономічним системам у порівнянні з мікроекономічною системою. Запропоновано критерій та методика розрахунку інтегрального показника ефективності функціонування макромаркетингової системи. Чим вищі результативні індикатори її діяльності у порівнянні з відповідними нормативними чи середніми, тим більшу підтримку отримують логістичні системи підприємств. 

    21.Концепція формування маркетингової системи України полягає в наступному — вона повинна складатися із підсистеми макромаркетингу, мезомаркетингу та мікромаркетингу. Макро- і мезомаркетинг в міру своєї компетенції покликані створювати сприятливе зовнішнє середовище для підвищення ефективності маркетингу підприємств. Маркетингова діяльність на макро- і мезорівнях виконується органами державного управління та органами місцевого самоврядування і шляхом обміну задовольняє потреби у створенні сприятливого маркетингового середовища для формування довготермінових конкурентних переваг юридичних осіб, підвищенні якості життя населення території. Обмін полягає в тому, що кожна із сторін в результаті взаємодії досягає поставленої мети. Макро- і мезомаркетинг мають триєдину мету, базуються на принципі комплексності і синхронності, існують у формі маркетингової системи.

    Можливість та доцільність вирішення економічних та управлінських задач за допомогою побудови геометричних моделей. Постановка проблеми. Структура системи – це сукупність елементів стійких зв’язків між елементами системи, які забезпечують її цілісність та тотожність самій собі.

    2. Різновид складних систем – соціотехнічні, в т.ч. економічні, де за допомогою математичних методів традиційно моделюються задачі структурного та функціонального типів, в т.ч. управлінські, економічні, організаційні тощо. Універсальність концепції та методології логістики висвітлює важливі проблеми потокорозподілу ресурсів для ефективного управління складними соціотехнічними системами.

    3. Геометричне моделювання є досить широким і розвиненим розділом науки, що спирається, з одного боку на теоретичні і практичні досягнення прикладної геометрії та з іншого боку, використовує, вагомий аппарат математичної теорії. Геометричне моделювання все в більшій мірі торкається побудови моделей явищ і процесів для дослідження їх в динаміці і тому, як правило, містить розробку різноманітних алгоритмів, що спираються на адекватні процесу геометричні схеми, положення і висновки геометричної теорії. Спрощуючи, можна сказати, що геометрична модель вміщує в собі геометричну схему (геометричну абстракцію процесу чи явища, геометричну трактовку взаємозв’язків факторів і параметрів процесу), математичний апарат (певні математичні методи, адаптовані до процесу, що досліджується, або оригінальні методи, розроблені в процесі моделювання) та розрахункові алгоритми, що випливають із математичного методу, який використовується і в свою чергу спираються на геометричну схему та орієнтуються на можливості обчислювальної техніки.

    Питома  вага кожної з цих складових в  різних моделях неоднакова і залежить від багатьох факторів (складності явищ та процесів, рівня розробки математичного апарату, можливостей обчислювальної техніки, вимог до результатів моделювання в подальшому. Геометрична модель може торкатись окремого явища або процесу і не мати узагальнюючого характеру. Частіш за все, геометрична модель носить універсальний характер; може використовуватись для розрахунку різноманітних явищ та мати можливість самовдосконалення та розвитку. В цьому випадку можна говорити про методи геометричного моделювання, які використовуються для різноманітних процесів в науці та техніці. Питанням геометричного моделювання присвячена велика кількість робіт, навіть розвиток певних наукових шкіл пов’язаний з розвитком даного напрямку прикладної геометрії.

    Розробка  модлей є одним з важливіших факторів, які впливають на універсалізм характеру  концепції логістики та відображає наступні етапи, завдяки яким в логістиці  створюється нові кращі способи  застосування засобів:

➢ створення нових і розвиток існуючих геометричних компонентів систем комп’ютерного проектування, комп’ютерної графіки і інших інформаційно-технологічних дисциплін;

➢ конструктивно-геометричні інтерпретації задач і моделей математичних,

природних,гуманітарних і інформаційно-технологічних наук.

    Інтерпретаційний  напрямок в прикладній геометрії  є сучасною областю геометричних досліджень, яка ще потребує свого методологічного обґрунтування.

    Зокрема, в економіко-управлінській області геометричні інтерпретації можуть розглядатись не тільки як технології візуалізації математичних моделей «негеометричного» напрямку, але, головним чином, як геометричні аналоги опису структурних та функціональних схем, оптимізації управління складними параметрами, основою створення конструктивних та наочних систем прийняття рішень тощо. Відповідно до методологічної концепції моделі можна класифікувати за рівнем складності:

    ➢ геометрична модель об’єкту – модель вихідної форми або результату формотворення;

    ➢ геометрична модель процесу – модель неструктурованої монофункціональної динамічної системи, яка описує цю систему, в особливому випадку, як неперервна або дискретна послідовність її станів;.

    ➢ геометрична модель явищ – модель першого рівня структурної складності, яка пов’язує множину моделей об’єкту за допомогою моделі визначеного процесу;.

    ➢ складно структурована геометрична модель – модель логічної, в т.ч. ієрархічної сукупності об’єктів, процесів і явищ. Моделі 1-3 в загальному випадку є підсистема мами різних рівнів відносно системи 4;

    ➢ гетерогенна геометрична модель – складно структурована модель, де в якості її підсистем є моделі негеометричної природи (статистичні, диференціальні, кваліметричні і т.п.);

    ➢ складно структурована модель з геометричними компонентами – негеометрична в цілому модель складної системи довільного типу, в якій геометричні моделі є тільки локальними підсистемами, які вирішують особливі функціональні задачі.

    Важливою  типологічною ознакою є критерій функціональності. (Функціональність геометричної моделі – цільове призначення моделі в рамках реалізації процесу геометричного моделювання). Тоді морфологічний рівень класифікації геометричних моделей, погоджений з деяким процесом геометричного моделювання наступним чином:

    ➢ геометричні моделі форми;

    ➢ алгоритмічна геометрична модель;

    ➢ інтерфейсна (внутрішня) геометрична модель;

    ➢ геометрична модель візуалізації . 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновок

    Таким чином, можна зробити висновки застосування прикладної геометрії щодо задач економетрики, логістики має підвищити ступінь конструктивності та наочності при вирішенні конкретних економіко-управлінських задач, а також призвести до створення нових інструментальних засобів, що використовують переваги геометричних уявлень.

    Очевидно, що типологія економіко-управлінських задач має чітко корелюватись з типологією геометричних моделей та методами геометричного моделювання. Інструментарій прикладної геометрії є важливим фактором посилення операційних можливостей методів економетрики, логістики, економічної кібернетики. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Список  використаних джерел

    http://search.ligazakon.ua/