Функціонування застарілої лексики в творах Ліни Костенко

2. Аналіз матеріальних  історизмів, ужитих  у романах Ліни  Костенко.

    Серед застарілої лексики, вживаній у творах найповніше представлено історизми. Зафіксовані матеріальні історизми можна умовно поділити на такі групи:

1. Слова, що характеризують класову структуру суспільства, соціальний стан, місце людини в суспільстві та суспільні взаємовідносини представників різних верств населення минулих часів: єзуїт, вождь, війт, гусар, султан, бусурман, яничар, лях, цар, король, гетьман, запорожець, козак, відьма, князь, хан, гусари., шляхтич.

Наприклад: „Принижені вожді принижених народів” („Б.”, с.71); „Гусар крилатий...” („Б., с. 7”); „Султан Мехмет?” („Б.”, с. 6); „Оце тобі супряга з бусурманом...” („Б.”, с. 5); „Хіба я гетьман?” („Б.”, с. 5); „І на цей раз мене стерегли вже самі яничари” („Б.”, с. 16); „А запорожці – люди без круть-верть...” („Б.”, с. 21).

2. Назви колишніх військових чинів: війт, бурмістр, хорунжий, райці, криміналітер, магістрат, джура, кошовий, полковник, зброяр, підданці, гончар, посланець, генеральний писар.

Наприклад: „І довго ще літав над руїнами  магістрату легенький попіл...” („М.Ч”, с. 5); „Зброяр і джура стережуть вали” („Б.”, с. 50); „Пане Пушкарю, полковнику полтавський, а добродію наш!” („М.Ч.”, с. 18);

3. Назви старовинної зброї, військових реалій: ясир, рейвах, картеч, свита, ватага,   орда, фортеця, універсал, булава, шолом, нагрудник, клейноди, гармати, шабля, печатка, корогви, скипетр, трон, башта, ковчег, кубок, келеп, скаба, скипетр. Наприклад: „Шолом, нагрудник, все на нім як влито... ” („Б.”, с. 72); „Уже рука не вдержить булави.” („Б.”, с. 5); „Зірвав полковник повагом печатку...” („М.Ч.”, с. 20); „Володислав, що створений для трону...” („Б.”, с. 76).

4. Назви колишніх професій: сажотрус, писар.

Наприклад: „...і сажотрус з дробинкою” („Б.”, с. 33); „Он сидить писар...” („М.Ч.”, с. 18). 
 

5. Назви колишніх знарядь праці, побутових предметів: кубок, обертас,  бордюг, баняк, шмига.

Наприклад: „Сідло, бордюг, баняк, кобеняк...” („Б.”, с. 43); „... а ще кручу оцього обертаса...” („Б.”, с. 104).

6. Назви неіснуючих у наш час установ та об’єднань: гетьманство, лицарство, козацтво, Січ, тартак, віче.

Наприклад: „Ліси шуміли, моє зелене віче...”; „ Ви Січ, а ми Полтава...” („М.Ч.”, с. 21); „Богдан козацтво стягує під Білу!” („М.Ч.”, с. 20); „То все народи західні, лицарство” („Б.”, с. 69); „Бо що ж гетьманство з тим його величчям?” („Б.”, с. 62).

7. Назви одягу : архалук, кобеняк.

Наприклад: „....ледь видно архалук...” („Б.”, с. 5).

Розділ  ІІІ. Стилістичні  функції архаїзмів  та історизмів у романах  Ліни Костенко.

    Світ, у якому відбуваються події «Марусі  Чурай» та «Берестечка» - світ особливий. У ньому химерно переплелися  сива давнина з сучасністю, реальний побут з нестримною фантазією. Про історичну правду художніх творів ми судимо не тільки за майстерністю змалювання людських типів, відтворення закономірностей епохи, але й по тому, наскільки точно передано в них історичні деталі. У своїх романах Ліна Костенко використовує різного роду деталі, що характеризують епоху, вона правдиво писала життя народу в часи Гетьманщини, в період, коли в країні йшла війна за незалежність. Ця правдоподібність досягається цілим рядом спеціальних прийомів уведення в текст історизмів та архаїзмів. Вони здійснюють певну стилістичну функцію: є засобом художнього зображення епохи, засобом відтворення її національно-історичної дійсності, а також мовних особливостей свого часу. Без цих мовних засобів неможливо дати правдиву соціальну характеристику суспільства певного історичного періоду, відтворити культурно-побутовий колорит зображуваної епохи, намалювати портрет історичного персонажа, як зокрема у романі «Берестечко». Це застарілі слова, що характеризують військову структуру суспільства того часу: «Посунув трохи війта і бурмістра...» (с.22, «Маруся Чурай»); а також назви військового одягу: «У латах він, а я в своїй куверті» (с.50, «Берестечко»).

             Поряд з історизмами в романах  широко використовуються стилістичні архаїзми, які виконують функцію створення колориту доби Козаччини, реального відтворення тогочасної мови, вони служать також мовним засобом соціальної характеристики персонажів твору. Архаїзми вживаються для вираження зневаги, зневіри, іронії, гніву. Автор активно використовує і побутову лексику. Найактивнішими й наймайстернішими є описи життя, війського устрою козаків. Контрастуючі стани, переживання, емоції героїв письменниця відтворює епічними засобами.

    Розвиток мови шляхом прогресу  знаходиться в прямій залежності  від розвитку мислення, від життєвої  практики, що ускладнюється, від  форм спілкування, від історичного  розвитку носія мови — народу. Мова — це хранителька історичної  пам’яті народу. Вона не просто його супутниця на історичних шляхах розвитку, а й діяльна сила, від якої значною мірою залежить вибір цих шляхів. Мова забезпечує «часову тяглість і безперервність життя, збереження органічності і

оригінальності  світосприймання етносу при зміні  його історичних форм» [Гайдученко 2006: 167]. Інакше кажучи, якщо у зв’язку з розвитком суспільства прогресує мислення людей, мова не може залишатись «байдужою» до цього руху по шляху прогресу. Вона також прогресує в своєму розвитку і удосконалюється.

Застарілі слова як компонент мови володіють значними стилістичними можливостями. Стилістичні функції застарілих слів виявляються в максимальній реалізації цих можливостей у контексті. Наявність застарілих слів у тканині художнього твору, взаємодія та співвіднесеність їх з іншими словами на різних рівнях є виявом стилістичного функціонування застарілої лексики в контексті творів сучасних прозаїків.

Хронологічно  маркована лексика не створює  відчуття архаїчності мови романів, а лише є мовними натяками на зображуваний час. Її вживання дає змогу наблизитися та зрозуміти загальний характер цілої епохи, її мову.

Віднесеність  застарілої лексики до категорії  стилістично відзначених слів зумовлена  тим, що вони несуть на собі особливий  стилістичний відтінок — відбиток застарілості. Через те, що застарілі слова рідко вживані у мові, вони яскраві, своєрідні, контрастні іншим загальновживаним лексемам, і тому вносять у текст певне емоційне напруження.

Архаїзми  в художньому тексті перебувають  у актуальнішій стилістичній позиції, ніж історизми, тому що на фоні своїх нейтральних синонімів їх незвичайність, експресивність здаються більш випуклими, і стилістичний вибір падає переважно на архаїзми.

Архаїзми, введені письменницею в історичні  романи, стилістично різнорідні і  виконують різні стилістичні функції, які тісно пов’язані зі стилістичною забарвленістю цих слів.

Головною  причиною звернення письменників до застарілих слів є здатність цих  слів набувати у контексті мовленнєвої  стилістичної забарвленості, а також  здатність сполучатися у деяких випадках з нейтральними лексемами різних функціональних стилів. Головне завдання таких слів — емоційно впливати на читача.

Історизми найбільш чітко закріплені за певною історичною епохою. Вони виступають у  тексті в ролі темпорального показника, що відносить зміст твору до певного реального часу, тобто в ролі тих особливих мовних засобів, що співвідносять зміст тексту з певним реальним часом.

Власне  архаїчна лексика більш нейтральна в цьому плані. Так історизми  козак, гетьман є основними характеризаційними засобами в описі подій Козаччини, тоді як архаїзми типу аршин, писар можуть бути в однаковій мірі співвіднесені з іншими періодами в розвитку держави. Відтворюючи мовний колорит епохи, особливості слововживання, типового для зображуваного історичного періоду, письменники вводять у тексти творів для позначення певних груп чи окремих представників «простого народу» слова типу смерд, чернь, голота,чага та інші.

Частіше суспільно-політична лексика введена  в канву історичних романів без  особливого емоційного забарвлення.

    Отже, збагачення смислової та емоційно експресивної мови історичної прози, підсилення її виразності, пов’язане з вживанням  в ній хронологічно маркованих (застарілих слів). Використання їх, з одного боку, є продовженням традицій та художнього досвіду класичної української літератури, а з другого — вносить нове в мову сучасної прози способами і прийомами використання.

Висновки                 

Структура романів Ліни Костенко «Маруся Чурай» та «Берестечко» дуже багата і різноманітна, вона створювалась з урахуванням суспільно-культурної специфіки зображуваної доби, що надає твору історичної дійсності, вводить читача в атмосферу давнини.

     Глибоке знання письменниці історії доби Козаччини, специфіки тогочасної мови, побуту дали їй змогу переконливо відтворити колорит тієї епохи. Ліна Костенко широко використовує різного роду деталі, що характеризують епоху. Вона виявляє тонке знання звичаїв, обрядів, мистецтва, архітектури, судової справи, ремесел Козаччини. Ліна Василівна заглиблювалася в суть минулого, створювала ситуації, які забезпечили правдивість та історичну вірогідність її романів.

     При дослідженні застарілої лексики в романах Ліни Костенко було засвідчено близько 200 історизмів та архаїзмів, більшість з яких трапляються не один раз. У творі «Маруся Чурай» найчастіше вживаються такі архаїзми: конвір, криміналітер, скаба, козак.

          Серед історизмів, як найуживаніших  у романі «Берестечко», можна  виділити слова, які позначають  назви колишніх професій: генеральний писар, сажотрус, цар, зброяр, джура»); назви старовинних чинів та військової зброї: гусар, хан, князь, булава, гармати, клейноди. А також імена відомих історичних та напівлегендарних осіб: Богдан Хмельницький, Маруся Чурай, Іван Богун, отаман Гук, Радзивілл, гетьман Потоцький.

         Проте найчисленішими є історизми, що характеризують класову та військову структуру суспільства та суспільних відносин часів саме Козаччини: штиб, райці, печатка, хунт, бурмістр, аршин, картеч, лати, таганча.

     У роботі описано пасивну лексику, як невід’ємний елемент словникового складу сучасної української літературної мови. Визначено також особливлсті художнього стилю Ліни Костенко. Матеріальні історизми з романів «Маруся Чурай» та «Берестечко» було поділено на головні семантичні групи. Це слова, що характеризують класову структуру суспільства того часу, назви колишніх військових посад, зброї, назви колишніх професій, знарядь праці, побутових предметів, назви релегійних установ, назви народів, назви одягу, грошових одиниць, мір довжини та ваги, імена відомих історичних осіб, назви населених пунктів, найменування яких застаріла, тощо.

     Лексичні архаїзми було схарактеризовано як власне лексичні, лексико-фонетичні, фонетичні та лексико-словотворчі архаїзми. Визначено стилістичну функцію історизмів та архаїзмів.

     Матеріал дослідження може бути використано на уроках української мови при вивченні застарілої лексики української мови, а також на уроках української літератури при вивченні творчості Ліни Костенко, оскільки за творчим набутком Ліни Костенко можна вивчати українську мову та українську історію, завдяки її творам, таким, як "Маруся Чурай" або "Берестечко". 
 
 

Список  використаної літератури 

1. Брюховецький  В.С. Ліна Костенко: Нарис творчості. – К.: Дніпро, 1990. – 262 с.
2. Забужко Н.Я. Вивчення роману Ліни Костенко «Маруся Чурай» // Українська мова та література в школі. – 1989. - №11. – с.23 – 28.
3. Карпенко О.Ю. Вступ до мовознавства: Підручник. – К.: Академія, 2006. – 336 с.
4. Костенко Л.В. Берестечко: Історичний роман. – К.: Український письменник, 1999. – 157 с.
5. Костенко Л.В. Маруся Чурай: Історичний роман у віршах. – К.: Весела, 1990. – 159 с.
6. Кудрявцев М. Перед лицем епох (До проблеми історизму творчості Ліни Костенко) // Українська мова і література. – 2003. – №. – с.4 – 8.
7. [Видалено адміністрацією програми] Художнє осмислення української історії у творчості Ліни Костенко (Наукова робота). – С., 2006. – с. 35
8. Сучасна українська літературна мова/ За ред. акад. І.К.Білодіда. – К., 1973. – 270 с.
9.   Сучасна українська літературна мова/ За ред. А.П. Грищенка. – К., 1993. – 240 с.
10. Сучасна українська літературна мова/ За ред. О.Д. Пономоріва.  – К., 1996. – 210 с.
11. Тлумачний словник української мови он-лайн. - www.slovnik.ua
12. Штанько В. Архаїзми у романах Ліни Костенко. – www.refine.ofg.ua/pageid-3239-1.html . - 10 березня 2005. – 30 с.