Методика розслідування злочинів пов’язаних із зловживанням владою або службовим становищем

 

 

Міжрегіональна  Академія управління персоналом

Павлоградська філія 
 

Шарафан Світлана Леонідівна

                                    (П.І.Б)

 
 
КОНТРОЛЬНАЯ РОБОТА

 
за темою: Методика розслідування злочинів пов’язаних із зловживанням владою або службовим становищем    

шифр групи:  ТУ па – 12-10- С5П

напрям/спеціальність: Комерційне та трудове право  

дисципліна: Криміналістика  
 
 
 
 

науковий  керівник:

        _Нікітін О.О.  

  (П.І.Б.) 
 
 
 
 
 

Павлоград

2011 
 

План 

Вступ            стр.3 

1 Елементи криміналістичної  характеристики  злочинів пов’язаних із зловживанням владою або службовим становищем            стр.6 

2.Особливості  наступного етапу  розслідування   злочинів пов’язаних  із зловживанням  владою або службовим  становищем                                    стр.10 

Висновок                   стр.12 

Список  використаної літератури                          стр.14 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

     З набуттям своєї незалежності 24 серпня 1991 року  Україна стала самостійною незалежною державою. З цього періоду почалося формування демократичної ,правової держави ,яке  характеризується глибокими принциповими змінами практично в усіх сферах суспільного життя.

     Важливим  фактором у розвитку і побутові правової держави є законодавче зміцнення  апарата. Державний апарат містить  у собі не тільки 3 галузі влади ,але і безпосередньо ,зв’язані з ним громадські організації , підприємства,установи незалежно від їх форми власності, саме вони зараз перетерплюють зміни і реформування. Для  подальшого зміцнення законності необхідні рішучі заходи по припиненню будь – яких порушень у діяльності державного апарата.

     Не  досконала правова база , що дає  можливості відчути безкарність ,приводить  до того ,що різного рівня службові особи , самі допускають порушення і  скоюють злочини,порушуючи тим  самим нормативні акти України.

     Будучи наділені великими правами і розпоряджуючись нерідко значними матеріальними цінностями , такі особи своїм зловживанням ,заподіюють не тільки велику матеріальну , але і моральну шкоду, дискредитують державний апарат.

     Практика  знає чимало випадків вчинення злочинів саме посадовими особами . На сучасному етапі з’явилися нові види службової злочинної діяльності, пов’язані з економікою ,банківською сферою,із   використанням широкого спектру передових технологій. Спостерігається зростання міжнародної та вітчизняної організованої злочинності .

     Актуальність , даної теми полягає в тому , що кількість службових злочинів у  відсотковому відношенні до загальної  кількості злочинів є досить високим. Це  пов’язано з тим ,що службові особи так чи інакше   ,у більшості випадків , уникають кримінальної відповідальності , або підпадають під кримінальну відповідальність , але не в тім ступені , у якій потрібно в обставинах , що склалися в даний час у країні. А це спричиняє такі негативні наслідки ,як підривання суспільного порядку в країні , що у свою чергу , веде до руйнування апарата керування суспільством і державою в цілому. Процес розслідування злочинів , є одним із найбільш складних видів соціальної діяльності . Розслідування зловживань владою або службовим становищем та перевищень влади або службових повноважень пов’язане зі значним обсягом роботи, специфічністю умов розслідування , необхідністю проведення комплексу оперативно – розшукових заходів та слідчих дій.   Оперативні та слідчі працівники при  розслідуванні таких справ не завжди володіють необхідними навичками для успішного виявлення і розслідування цього виду злочинів. Відсутність систематизованих знань про особливості розслідування таких злочинів значно знижує ефективність боротьби з ними . А тим часом злочинці , які вчиняють такі злочини , в своїй більшості дуже добре орієнтуються у сучасному законодавстві , мають ґрунтові пізнання щодо бухгалтерського обліку та особливостей економічної діяльності , до того ж , між такими особами часто існують  тісні   корупційні зв’язки . Усе це не дозволяє останнім ефективно приховувати злочинну діяльність та чинити протидію розслідуванню.

     Дотепер питання розслідування зловживань владою або службовим становищем та перевищень влади або службових  повноважень є недостатньо розробленими у криміналістичній теорії , хоча актуальність його незаперечна.

     У контрольній роботі поставлено за мету вивчення методики розслідування злочинів пов’язаних із зловживанням владою або  службовим обов’язком . Відповідно до мети передбачені   такі основні завдання:

• Визначити поняття та виявити кримінальні особливості зловживань владою або службовим становищем;
• Визначити елементи криміналістичної характеристики зазначених злочинів;
• Визначити особливості етапів розслідування зазначених злочинів.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Елементи криміналістичної  характеристики злочинів пов’язаних із зловживанням владою або службовим становищем. 

     Зловживання владою або службовим становищем – це умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади  чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду, тяжкі наслідки охоронюваним законом правам , свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам , або інтересам третіх осіб {3;1с.128}.

     Для кваліфікації певного порушення  як злочину необхідною є наявність  в його складі всіх без виключення елементів злочину.  Під складом  злочину розуміють ,сукупність передбачених кримінальним законом об’єктивних і суб’єктивних ознак , що визначають суспільне небезпечне діяння як злочин.

     Суб’єктом даного злочинну можуть бути службові особи, які відповідно до примітки 1 ст. 364 КК постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним повноваженням. Службовими особами визнаються також іноземці та особи без громадянства, які виконують обов’язки згідно з п. 1 цієї примітки. {3;с.129}.

Серед основних елементів загальної криміналістичної характеристики службових злочинів варто виділити способи їх вчинення і приховування та типові матеріальні сліди.

     Для службових злочинів (за винятком службової  недбалості) характерною є загальна особливість — основою їх способу  є навмисне виконання (або невиконання) певних службових дій у вигляді  розпоряджень, наказів, доручень, дозволів, заборон, що заподіяли фізичну, матеріальну або моральну шкоду.

           Спосіб приховування службових злочинів нерідко є складовим елементом злочинної діяльності, здійснюваної відповідно до єдиного задуму. Це характерно в основному для хабарництва і службових зловживань, оскільки спосіб приховування їх передбачається заздалегідь.

     Дії службових осіб, спрямовані на вчинення і приховування злочинів, можуть не збігатися за суб’єктом у випадках, якщо приховування здійснюється не виконавцем, а іншими заінтересованими особами. Дії щодо вчинення і приховування злочину можуть не збігатися і за задумом, якщо необхідність маскування виникла у зв’язку з непередбаченими обставинами або зміною обстановки. І навпаки, приховування службової недбалості звичайно здійснюється після настання наслідків злочинної бездіяльності.

     Основними способами приховування службових  злочинів є: фальсифікація обліку і  звітності; внесення змін до документів; заміна або виготовлення фіктивних  документів; знищення документів; штатні переміщення; знищення матеріальних слідів злочину тощо.

     Типові  матеріальні сліди злочину та ймовірні місця їх знаходження як елемент криміналістичної характеристики службових злочинів тісно пов’язані  зі способами їх вчинення і приховування. Відомості про хабарництво, зловживання службовим становищем, перевищення влади, службові підробки, службова недбалість містяться в документах, що відображають службову діяльність. З них можна одержати уявлення про управління підприємством, установою, організацією, усвідомити характер службової діяльності, документообігу, діловодства, технології, і на цій основі виявити порушення. Джерелами відомостей про обставини службових злочинів можуть бути дані щодо вищестоящих і суміжних підприємств, установ і організацій, відвідувачів, інших свідків, співучасників злочину.

     Важливе значення мають відомості про  особисті стосунки підозрюваних, що можуть бути виявлені за місцем їх роботи та проживання. Це саме стосується й даних, що містяться у записних, телефонних книжках, на дискетах та інших носіях. Становлять також інтерес документи щодо відправлення телеграм, листів, бандеролей та документи, які фіксують роботу обчислювальної техніки, електронної пошти. Виявлення та аналіз таких слідів дозволяють дійти певних висновків, зокрема, на підставі порівняння даних про спосіб життя підозрюваного та документів про його прибутки.

     Отже , враховуючи викладене вище , можна  зробити висновок , що елементами криміналістичної  характеристики  злочинів пов’язаних із зловживанням владою або службовим становищем є:

1. спосіб їх вчинення ;
2. способи приховування злочину;
3. типові матеріальні сліди;

   Суб’єктом даного злочину , тобто особою , що зловживає владою або службовими становищем , може бути лише посадова особа, визначення якої наведено вище.

     При даних порушеннях службова особа у різних формах намагається використовувати свої службові повноваження , передбачені законодавством , установчими документами підприємства , наказами та іншими локальними документами підприємства з метою отримання для себе матеріальних  або нематеріальних благ.

   Передбачено , що зловживання владою або службовим  становищем вчиняється з корисливих мотивів чи в інших особистих  інтересах третіх осіб. В даних  випадках завжди розуміють прагнення службової особи шляхом зловживання владою або службовим становищем  отримати незаконну вигоду . При цьому для визнання :

• корисливих мотивів – винагорода повинна бути матеріального характеру( кошти , майно,майнові справи);
• інших особистих інтересів – винагорода повинна бути нематеріального характеру( кар’єрний розвиток, підтримання ділових , дружніх стосунків, бажання помститися тощо);
• інтереси третіх осіб – винагорода повинна бути в матеріальній формі , або нематеріальній формі третім особам , що можуть бути родичами або знайомими службової особи. Третьою особою може бути будь- яка особа на користь якої службова особа зловживає владою або службовим становищем з будь яких причин.

 

         
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.Особливості наступного етапу розслідування злочинів пов’язаних із зловживанням владою або службовим становищем. 

      Кримінальні справи порушуються за матеріалами  ревізій , перевірок ,заяв громадян Проведення початкових слідчих дій в плані їх послідовності ,терміновості і змісту залежить від виду посадового злочину ,ситуації ,при яких було порушено кримінальну справу , характеру матеріалів, які є в розпорядженні слідчого . Перевірку необхідно проводити обережно, тому що :

1. Якщо інформація не підтвердиться , це може скомпрометувати особу;
2. Якщо підтвердиться , це може насторожити винних і ускладнити в подальшому розслідування.