Використання інтерактивного навчання і комп'ютерних технологій на уроках трудового навчання

Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Марта 2013 в 11:51, реферат

Краткое описание

Одним з основних завдань системи загальної середньої освіти є підвищення якості навчання. Але при цьому оцінка якості навчання зазвичай здійснюється по придбаних і сформованих в процесі навчання знаннях, уміннях і навиках. Проте така оцінка фактично не відображає рівень розвитку різних здібностей особи. У зв'язку з цим, з позиції системного психолого-педагогического підходу, пропонується оцінювати якість навчання в середньому учбовому закладі по рівню розвитку інтелекту дитини (вербального і невербального), і по психологічній готовності до діяльності в подальшій освітній системі або в професійній діяльності.

Файлы: 1 файл

використання інтерактивного навчання і комп.doc

— 301.00 Кб (Скачать)

«використання інтерактивного навчання і комп'ютерних  технологій на уроках трудового навчання».

 

Одним з основних завдань  системи загальної середньої  освіти є підвищення якості навчання. Але при цьому оцінка якості навчання зазвичай здійснюється по придбаних і сформованих в процесі навчання знаннях, уміннях і навиках. Проте така оцінка фактично не відображає рівень розвитку різних здібностей особи. У зв'язку з цим, з позиції системного психолого-педагогического підходу, пропонується оцінювати якість навчання в середньому учбовому закладі по рівню розвитку інтелекту дитини (вербального і невербального), і по психологічній готовності до діяльності в подальшій освітній системі або в професійній діяльності. Відповідно до психолого-педагогической концепції - підвищення якості навчання випускників загальноосвітніх шкіл може бути забезпечене при застосуванні в учбовому процесі трьох груп організації психолого-педагогических технологій: дослідження, проектування і взаємодії. Прикладом таких ефективних педагогічних технологій є використання інтерактивного навчання і комп'ютерних  технологій. 

Під засобами комп'ютерних технологій розумітимемо програмно-апаратні засоби і пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасні засоби і системи інформаційного обміну, що забезпечують операції по збору, продукуванню, накопиченню, зберіганню, обробці і передачі інформації.

Активна взаємодія школярів із засобами ІКТ розвиває у них  навики учбово-дослідницької діяльності і дозволяє добитися кращих результатів у вивченні предмету. Зараз підростає покоління школярів, яке вже не хоче працювати по стандартних формах і методиках. Тому необхідно шукати нові методики і форми подачі інформації, обробки і засвоєння матеріалу.

У літературі часто обговорюється проблема використання на уроках всіх трьох каналів сприйняття інформації — аудиального, візуального і кинестетического. Відомо, що реалізувати це на уроках майже неможливо через відсутність наочних посібників, досвіду роботи конкретного вчителя і інших причин. І тут нам дуже допомагає інтерактивний екран, який ввібрав в себе всі функції комп'ютера. Він дозволяє широко використовувати різноманітність колірної палітри, анімаційні ефекти, приєднані відеофайли. З його допомогою утримувати увагу дитяти значно легше.

Що дуже важливе, робота з цим досягненням техніки  не вимагає спеціальних знань  і навиків — досить того, аби вчитель мав базовий рівень комп'ютерних компетенцій. Учні ж дуже легко виучуються в процесі роботи.

Поза сумнівом, на першому  етапі час на попередню підготовку вчителя при використанні інтерактивної дошки збільшується, проте поступово накопичується методична база, яка значно полегшує підготовку до уроків надалі.

До речі, плануючи оснащення  школи інтерактивними дошками і  мультимедійними комплексами, адміністрація повинна готувати вчителів заздалегідь. На наш погляд, кращі форми підготовки — практичні і демонстраційні заняття. Чим більше сам педагог експериментує, ніж більше варіантів використання дошки визначає для себе і своїх учнів, тим ефективніше буде надалі вживання устаткування. При цьому з врахуванням специфіки предмету, теми, розділу, особливостей тих, що виучуються і інших моментів він сам визначає, наскільки часто застосовуватиметься інтерактивна дошка.

При цьому необхідно  відзначити, що нас продовжує хвилювати питання про ефективність використання вже наявної комп'ютерної техніки. Практика, на жаль, говорить про низьку ефективність використання всього цього дорогого устаткування, що пов'язане з недостатністю як програмного забезпечення,  так і педагогів, що володіють сучасними інформаційними технологіями.

Впровадження інтерактивних  технологій - дуже складний і дорогий  процес. Проте впровадження йде. Тому що якщо раніше престижно було мати комп'ютерні класи, то тепер - інтерактивні комплекси. Це аргумент психологічний, безумовно. Тобто це різновид моди. Адміністрація школи і відділів освіти зацікавлена в тому, аби "було що показати", що є також далеко не педагогічним аргументом.  Зрозуміло, що нормальні уроки так не проходять. І слава богу! Але це, так би мовити, негативні рушійні чинники.

Позитивним же є те, що різко підвищується емоційність  викладу і сприйняття матеріалу, інформаційна ємкість уроку, а главноет - можливість використання кращих вітчизняних  і навіть світових дидактичних засобів в кожній школі.

Отже, проведення уроків з використанням інтерактивних технологій передбачає наявність:   

 

  • Інтерактивної дошки
  • Проектора
  • Комп'ютера
  • Інтерактивної указки (не обов'язково, але такі існують)
  • Програмного забезпечення

 

     

  Використання такого комплексу дозволяє замінити традиційні наочні посібники на уроках мультимедійними: на уроки історії і географії не потрібно носити карти і глобуси, на уроках хімії не обов'язково діставати з шаф запилені моделі молекул і кристалічних решіток, в кабінеті біології не обов'язково зберігати скелет, на уроки літератури і художньої культури можна не носити товстенні і дорогі альбоми репродукцій. Окрім цього, оскільки дошка інтерактивна, то вчитель і діти можуть взаємодіяти з нею: ставити питання, давати відповіді (тестувати себе), працювати над помилками, удосконалювати вимову і тому подібне

 

Чи можливо віртуально навчити  дитину тримати у руках  ножівку, молоток, рубанок або зубило? Мабуть так. Але виникає питання чи варто  для цього застосовувати таке дороге обладнання?.

Наступна сфера вживання інтерактивних технологій в освіті - дистанційне навчання. Для нього  потрібний комп'ютер, підключений  до інтернет і уміння користуватися  електронною поштою і спеціальними програмами по дистанційному навчанню.

 

 

 Мабуть, більше не варто зупинятися на цих питаннях. Для цього є  спеціальна література.

 

 

При інтерактивній технології навчання побудоване на взаємодії з учбовим оточенням, учбовим середовищем, яке служить областю освоюваного досвіду.

Багато основних методичних інновацій зв'язано сьогодні із застосуванням інтерактивних методів навчання. Хотілося б уточнити само поняття. Слово «интерактив» прийшло до нас з англійського від слова «interact».

«Inter» — це «взаємний»,

«act» — діяти.

 

Інтерактивний — означає здатність взаємодіяти або знаходитися в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) або ким-небудь (людиною).

Отже, інтерактивне навчання — це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія  вчителя і учня.

Які основні характеристики «интерактива»? Слід визнати, що інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності. Вона має на увазі цілком конкретні і прогнозовані цілі. Одна з таких цілей полягає в створенні комфортних умов навчання, таких, при яких учень відчуває свою успішність, свою  інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що учбовий  процес організований таким чином, що практично всі учні виявляються залученими в процес пізнання, вони мають можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають, думають і яку роботу виконують. Спільна діяльність учнів в процесі пізнання, освоєння учбового матеріалу означає, що кожен вносить свій особливий індивідуальний внесок, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому, відбувається це в атмосфері доброзичливості і взаємної підтримки, що дозволяє не тільки отримувати нове знання, але і розвиває саму пізнавальну діяльність, переводить її на вищі форми кооперації і співпраці.

При використанні інтерактивної  технології учень стає повноправним учасником учбового процесу, його досвід служить основним джерелом учбового пізнання. Педагог не дає готових  знань, але спонукав учасників до самостійного пошуку. В порівнянні з традиційним навчанням в інтерактивному навчанні змінюється взаємодія педагога і учня: активність педагога поступається місцем активності учнів, а завданням педагога стає створення умов для їх ініціативи. Педагог відмовляється від ролі своєрідного фільтру, проникного через себе учбову інформацію, і виконує функцію помічника в роботі, одного з джерел інформації. Впровадження в освіті  інтерактивних технологій підвищує загальний рівень учбового процесу, підсилює мотивацію навчання і пізнавальну активність що вчаться, постійно підтримує вчителів в стані творчого пошуку дидактичних новацій.

 

Основним методом навчання є інформаційне моделювання, що складається  з наступних етапів-елементів:

 

1) постановка завдання; 
2) побудова моделі; 
3) розробка алгоритму (сукупність дій, правив для вирішення даного    завдання); 
4) виконання алгоритму; 
5) аналіз результатів рішення задачі і формулювання виводів; 
6) повернення до попередніх етапів при незадовільному рішенні задачі.

 

Інтерактивна діяльність на уроках припускає організацію і розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємодії, до сумісного вирішення загальних, але значущих для кожного учасника завдань. Інтерактів виключає домінування як одного виступаючого, так і однієї думки над іншим. В ході діалогового навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати альтернативні думки, ухвалювати продумані рішення, брати участь в дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. Для цього на уроках організовуються індивідуальна, парна і групова робота, застосовуються дослідницькі проекти, ролеві ігри, йде робота з документами і різними джерелами інформації, використовуються творчі роботи.

 

Таку діяльність учнів дуже добре застосовувати на уроках розробки, виконання та захисту індивідуальних проектів виробів. 

ПРИКЛАД УРОКУ  «ЗАХИСТ ПРОЕКТУ»

Виготовлення виробу з деревини Модель-Сувенір, що містить виготовлення виробів призматичної форми зі зрізами, вирізами й скосами розподіляється й виконується в практичній частині наступних уроків передбачених програмою.

  • Читання технічного малюнка, креслення й ескізу, ознайомлення з конструктивними особливостями виробу.
  • Розмічання заготовок. Пиляння деревини поперек і уздовж волокон столярними ножівками.
  • Розмічання заготовок.  Випилювання по зовнішньому контуру.
  • Розмічання заготовок. Свердління деревини. Зачищення деталей.
  • Ознайомлення з видами з'єднань деталей з деревини. Послідовність і прийоми складання виробу по складальному кресленню.
  • Обробка виробів з деревини шліфуванням, лакуванням, фарбуванням.

ЦІЛЬ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ.

Учити, учнів правилам виконання  технічних малюнків, ескізів. Ознайомлення із правилами розмітки заготовок  призматичної форми за допомогою  лінійки й косинця, шаблону з послідовністю, правилами й прийомами пиляння деревини поперек і уздовж волокон у стуслі й за допомогою розпилювальних пристосувань і використанням випилювання. Учити свердлити деревину, зачищати й шліфувати деталі виробу, збирати деталі у виріб. Розвиток уяви й здатностей.

ХІД ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ ОДНОГО ІЗ СУВЕНІРІВ – “ВОВЧЕНЯ”

I. Вивчення зразка. 

Розглядаються зразки моделей і  технічних малюнків, виконаних учителем.

 

  1. З якого матеріалу виготовлені зразки?
  2. Яка кількість деталей входить у виріб?
  3. Які інструменти будуть потрібні для виготовлення моделі?

II. Практична частина.

  1. Розглянете технічний малюнок з ескізами вхідних деталей, обраної вами моделі.
  2. Визначите скільки деталей входить у виріб, розміри деталей визначите по клітках і розрахуйте довжину заготовок на деталі виробу із припуском на пиляння.
  3. По певних розмірах деталей розділите заготовку на відповідні до розмірів деталі дрібнозубою ножівкою в стусле.
  4. Розмітити на підготовлених деталях відповідні скоси, вирізи (розміри по клітках). Можна підготувати шаблони деталей і розмітку робити по шаблонах. 
  5. Дрібнозубою ножівкою, лобзиком (дотримуючи правила безпеки й приймання роботи ножівкою, лобзиком) виконати вирізи, скоси по розмітці. 
  6. Зачистити деталі, сформувати форму, відшліфувати деталі.
  7. Складання виробу згідно з технічним малюнком і обраному способу кріплення (місця кріплення деталей зазначені на ескізах).
  8. Відшліфувати виріб. Зробити обробку

III. Самостійна робота.

  1. Читання технічного малюнка й ескізів зі зразка або по самостійно розробленій моделі.
  2. Визначення розмірів деталей виробу по клітках.
  3. Самостійна робота.
  4. Виставка моделей у класі. Обговорення виготовлених виробів, виставляння оцінок.


 

 

 

 

 

 

Іграшка, що з'явився на світанку людської історії, нерозривно пов'язана  з поняттями – “гра”, “ігрова  діяльність”. Не секрет, що дитина пізнає мир і вчиться взаємодіяти  з ним через гру. Іграшка несе в собі заряд позитивних емоцій, одночасно будучи засобом соціально-психологічного розвитку дитину й морального становлення особистості. При покупці іграшки своїй дитині перед родителями коштує дилема, яку ж іграшку вибрати. Найпоширеніші іграшки виготовляються із пластмас і матеріалів, що заміняють природні матеріали, створених не природою, а хімією. Це, звичайно ж, яскраві й барвисті штампування у яких вгасає приємна м'якість дотику до людської руки. Сьогодні в іграшках усе хімічне: і матеріал, і фарба – до того ж вони швидко виходять із ладу. Деревина є ідеальним матеріалом для виготовлення більшості іграшок. Суть деревини така, що вона несе тільки благо людині – це його природа, це матеріал затишний і поетичний, екологічно чистий. Робота з деревиною – це контакт із природою, який приносить радість і задоволення. Дерев'яну іграшку не можна розбити, вона лише зношується. У величезному світі різноманітних іграшок дитині залишається лише роль користувача й, звичайно ж, не творця. Іноді ми бачимо, що виникає інтерес не тільки до гри, але й до конструкції іграшок. Дитина розбирає іграшку, щоб глянути, що ж усередині, і шукає відповіді на виниклі питання. Ми, дорослі, ставимо запитання: “Навіщо ти зламав іграшку?”, – і чекаємо пояснення від дитини, а відповідь – інтерес. Інтерес, що виник у дитини в молодшому віці – це початок, і ми, дорослі, просто зобов'язані це помітити. Освітню область “Технологія” покликано озброїти учнів досвідом самостійної практичної діяльності, прагненням до творення, самореалізації; забезпечити оволодіння політехнічними й загально трудовими знаннями й уміннями в області технології, економіки, організації й екології сучасного виробництва, формувати уяву про перспективи його розвитку; виховувати морально-трудові якості, суспільно-коштовні мотиви вибору професії й працьовитість.

Информация о работе Використання інтерактивного навчання і комп'ютерних технологій на уроках трудового навчання