Войти    Поиск   Связаться с нами

Ерозія грунтів в Україні

Дата: 21 Февраля 2013 в 18:38
Автор: Пользователь скрыл имя
Тип: реферат
Скачать в ZIP (5.40 Мб)
Файлы: 1 файл
Ерозія грунтів.doc (5.49 Мб)   —   ОткрытьСкачать

Реферат на тему:

 

«Ерозія грунтів в Україні»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала учениця 11-А класу

Прилуцької спеціалізованої школи  I-III cт.№6

з поглиблним вивченням інформаційних  технологій

Мотуз Ірина

 

 

 

 

Зміст

 

 

 

    1. Що таке грунт

 

    1. Ґрунт

 

    1. Ерозія

 

    1. Причиги ерозії грунту

 

    1. Поширеність основних типів ґрунтів світу і ступінь їхнього освоєння
    2. Шкода внаслідок ерозії ґрунтів
    3. Еколого-економічна оцінка збитків унаслідок ерозії ґрунтів

 

 

 

 

 

 

 

ЩО  ТАКЕ ҐРУНТ?

 

  Ґрунт - верхній  пухкий родючий шар поверхні  Землі, що склався із природної гірської породи під дією ґрунтоутворювальних процесів. Під впливом дощів, вітрів і льодовиків осадкові породи розпадалися на безліч частинок, які, залежно від величини, почали називати піском або гравієм. Так утворилася основа всіх типів ґрунтів, що містить необхідні мінеральні речовини, без яких неможливий ріст рослин. Іншим істотно важливим елементом грунту є останки померлих рослин і тварин, які в результаті діяльності бактерій перетворилися на гумус. Гумус необхідний усім організмам, що живуть у грунті, оскільки він затримує воду та поживні речовини, без яких не змогли б вижити. Великий вплив на ґрунтоутворювальні процеси має клімат. Проливні тропічні дощі вимикають швидке руйнування осадкових гірських порід, тому шар грунту в тропіках досягає 50 м. Проте найродючішою його частиною є поверхневий шар. У помірному поясі глибина грунту в середньому не перевищує 1 м, за винятком дельти Міссісіпі, де наноси досягають товщини ЗО м. Щоб зупинити ерозію ґрунту, люди використовують сівозміни, захисні лісові насадження і терасування.

 

 

     

 

 

 

На території  України чітко простежуються  три ґрунтово-кліматичні пояси: бореальний (помірно холодний), що охоплює Українське Полісся, суббореальний (помірний), що охоплює Лісостеп і Степ та субтропічний, який займає невелику територію Південного берега Криму.

    Пояси  і біокліматичні області розподілені  на грутові зони, підзони, провінції  та підпровінції, генетично зумовлені  фізико-географічними (ландшафтними) параметрами. Тому ґрунтовий покрив  країни суворо зональний, а його типи пов´язані з ландшафтними типами місцевості.

                                                                               

 

 

    На  Поліссі значна різноманітність  ґрунтотворних порід, їх гранулометричний  і мінералогічний склад, досить строкатий мезо- й мікрорельєф, а також позитивний баланс вологи і тепла зумовили складний, комплексний ґрунтовий покрив з високим ступенем диференціації виділень (середній розмір ґрунтових контурів 20-50 га). Найпоширеніші (близько 60% площі зони) дерново-слабо- і середньопідзолисті ґрунти переважно легкого гранулометричного складу. У заплавах річок і слабостіч-них зниженнях утворилися лучні й дернові ґрунти (близько 20%). До 10% площі займають торфоболотні ґрунти й торфовики. Невеликі площі (1,5-2%) становлять сірі й світло-сірі лісові ґрунти.

    Легкий  гранулометричний склад, а також  порівняно незначна кількість  гумусу (0,7-3,0%) в ґрунтах Полісся  зумовили їхню слабку агрегативність  та низьку стійкість проти  ерозійних процесів. Показник руйнування  ґрунтозахисних агрегатів (понад 1 мм), як правило, становить 45-80% і вище, що відповідає середній та сильній схильності проти вітрової ерозії.

    Ґрунтові  частки переносяться при порівняно  малих швидкостях вітру (6-8 м/с  на висоті флюгера). Інтенсивність відчуження досягає 1,2-2 т/га/год.

 

 

 

 

 

Ерозія (від  лат.- виривати) - руйнування ґрунту або гірських порід водним потоком, повітрям, льодом. Ерозія — один з головних чинників формування рельєфу земної поверхні, а також частина процесу денудації. Розрізняють схилову й руслову ерозії. В результаті ерозії утворюються яри, балки, річкові долини тощо. Крім Землі, явища ерозії спостерігаються й на інших планетах Cонячної системи, зокрема на Марсі.

 

 

Чинники, які  впливають на виникнення та інтенсивність  ерозійних процесів, ділять на дві групи: природні та соціально-економічні, пов'язані з господарською діяльністю людини. Сучасна ерозія, як правило, проявляється у випадку поєднання обох груп чинників. Природні чинники створюють умови для виникнення ерозії, а неправильна виробнича діяльність людини є основною причиною, що призводить до інтенсифікації її розвитку.

 

 

До природних  чинників належать:

  • рельєф місцевості,
  • клімат,
  • опади,
  • вітер,
  • температура повітря,
  • рослинність
  • і власне ґрунт.

 

Територія України  є своєрідним районом інтенсивних атмосферних процесів. Циркуляція повітряних мас визначає систему панівних вітрів. Провінція найактивнішої дефляції розташована на південному сході (південні частини Миколаївської, Запорізької, Донецької, Луганської і Херсонської областей).

 

ПРИЧИНИ ЕРОЗІЇ ГРУНТУ

 

        

 

    Учені,  які досліджують процеси ґрунтоутворення,  чітко розділяють два поняття  - прискорену та нормальну ерозію. Нормальна ерозія протікає повільно  і не знижує рівня родючості  землі. Прискорена ерозія пов'язана з господарською діяльністю людини. Ерозію грунту в першу чергу викликають звичайні природні явища - дощі і вітри. Дощова крапля, що впала на нічим незахищену поверхню, руйнує частинки фунту.                              

    Після затяжних  дощів в незахищеному ґрунті залишаються глибокі вимоїни. Вітри беруть участь у руйнуванні ґрунту в посушливих районах. Там вони є справжнім лихом, оскільки за лічені години руйнують таку кількість грунту, на руйнування якого дощам було б потрібно декілька років. Під час останнього льодовикового періоду сильні вітри в Північній Америці і в Азіг підняли в повітря мільйони тонн ґрунтових частинок, які потім осіли на землі у вигляді могутніх шарів жовтозему.            

  Сучасні шари жовтозему, що досягають глибини 150 м, під впливом дощів і вітру знову зазнають ерозії. Проливні тропічні дощі сильно руйнують ґрунт і можуть викликати екологічну катастрофу. Стікаючи по голих схилах у низини, дощова вода заливає поля, дороги й поселення. У розвинених країнах у долинах будують меліораційні комплекси, але після великих повеней вони перестають діяти, оскільки забиваються болотом.

    Дощі  й вітри сформували рельєф  Аризони - глибокі долини зі  схилами з наносів, що вкривають  скелі. 

    Перетворення  північноамериканських прерій на  поля стало причиною ерозії  грунту і численних піщаних  бур.

 

 

 

 

 

 

 

Поширеність основних типів ґрунтів світу

і ступінь їхнього освоєння

 

Земля завжди займала чільне місце серед національних багатств будь-якої держави.

Нижче в таблиці  приведені дані про ґрунтові ресурси  планети, про поширення

різних типів  ґрунтів. Тут же приведені дані і про їхнє господарське освоєння.

Географічні пояси й  типи ґрунтів          Загальна площа Відсоток освоєння

                                                                    млн.          км2          %

Тропічний пояс

Ґрунти дощових  лісів –   

червоні і  жовті ферралитные ґрунти 25,9      19,5                     7,4

Ґрунти сезонно-вологих  ландшафтів –

червоні саванновые, чорні злиті          17,6     13,2                    12,6

Ґрунти напівпустель і пустель         12,8       9,6                     0,8

 

Субтропічний  пояс

Ґрунти постійно вологих лісів –

червоноземи, желтоземы                   6,6      4,9                       19,7

Ґрунти сезонно-вологих  ландшафтів

– коричневі  й ін.                                       8,6     6,5                     25,6

Ґрунти напівпустель і пустель        10,6    7,9                       7,6

 

Суббореальний пояс

Ґрунти листяних лісів і прерій

– бурі лісові й ін.                                     6,1  4,6                           33,4

Ґрунти степових ландшафтів

– чорноземи, каштанові               7,9  5,9                           31,6

Ґрунти напівпустель і пустель      7,9  5,9                           1,3

Бореальний  пояс

Ґрунти хвойних  і змішаних лісів –

підзолисті, дерено-підзолисті    15,5  11,6                         8,4

Ґрунти мерзлотно-тайгових

 ландшафтів 8,2  6,1          -

Полярний  пояс

Ґрунти тундрових  і арктичних ландшафтів 5,7 4,3           -


 

Шкода внаслідок  ерозії ґрунтів

 

 

 Еродований  ґрунт втрачає значну кількість гумусу. Наприклад, у темно-сірих опідзолених ґрунтах слабо- і середньозмитих (Київська область), порівняно з незмитими, вміст гумусу відповідно зменшився на 0,2 і 0,3%, а запаси у метровому шарі — на 30 і 50 т/га. Ще більші втрати гумусу спостерігаються у опідзоленихчорноземах (Черкаська область). Так, якщо у незмитих ґрунтах вміст гумусу в шарі 0-20 см дорівнює 3,9%, то у слабозмитих 3,3%, а в середньозмитих — 3,0%. При цьому із запасів гумусу в метровому шарі незмитих ґрунтів — 432 т/га, у слабозмитих вони становлять 194 т/га, тобто на 238 т/га менше, ніж на незмитих. Дещо менший спад вмісту гумусу в шарі 0-20 см і менші його запаси у метровому шарі в чорноземах типових (Тернопільська область), південних (Запорізька область), а також у темно-каштанових (Запорізька область) ґрунтах. Доведено, що із змиванням кожного сантиметра гумусового горизонту потенційна врожайність зерна знижується на 0,5-2,0 ц/га, а з втратою 1 т гумусу запаси корисної енергії у ґрунті зменшуються на 0,9-1,1 кДж/га.

 

За даними Інституту землеробства УААН у разі змиву 150 т/га ґрунту втрати поживних речовин внаслідок ерозії в Україні щороку становлять: сульфату амонію — 629 тис. т, суперфосфату — 290 тис. т і калійної солі 210 тис. тон. Такої кількості туків достатньо для вирощування 875 тис. тон зерна. В еродованих ґрунтах істотно знижується не тільки кількість макро-, але й мікроелементів, особливо марганцю і міді.

 

На схилових землях не використовується значна частина  опадів внаслідок збільшення поверхневого стоку, особливо під час танення снігу. А це дуже небажано для південних областей України, де випадає мала кількість опадів.

Еколого-економічна оцінка збитків унаслідок ерозії ґрунтів

 

Суть збитків  унаслідок ерозії полягає насамперед у втраті ґрунтом основної якісної  оцінки — родючості за рахунок прискореного змиву і розмиву ґрунту та видування його вітром. При цьому втрачається верхній найродючіший шар ґрунту, який містить гумус, поживні речовини (азот, фосфор і калій), мікроелементи і біологічно активні речовини. Під час розмиву ґрунту утворюються яри, в результаті чого угіддя втрачають не тільки родючість, але й саму площу. Землі переходять у розряд закинутих, не придатних для сільськогосподарського використання.

 

 

Прямі збитки внаслідок ерозії ґрунтів рекомендується характеризувати такими кількісними показниками:

    1. площею змитих і зруйнованих ярами земель;
    2. товщиною шару родючого ґрунту, яка змита з поверхні або повністю знищена ярами;
    3. об'ємом і масою втраченого ґрунту;
    4. масою гумусу та основних поживних елементів (азоту, фосфору і калію), які містяться у втраченому ґрунті;
    5. зменшення довжини гонів через ріст ярів;
    6. збільшення питомого опору змитих ґрунтів;
    7. масою відповідної кількості органічних і мінеральних добрив, якими можна відновити родючість, втрачену в результаті ерозії.

 

 

Першим наслідком  прямих фізичних збитків унаслідок  ерозії є зниження родючості ґрунту, а отже, й врожайності сільськогосподарських  культур, другим — збільшення ресурсів на обробіток еродованих земель через  підвищення питомого опору ґрунту і  коротших гонів. Так, наприклад, у разі зменшення вмісту гумусу в ґрунті з 6 до 2% щільність складення його зростає на 50%, а водопроникність ґрунту і його вологість — у 15-20 разів. Крім того, наслідком використання еродованих земель є необхідність застосування на них підвищених норм висіву сільськогосподарських культур через те, що частина насіння змивається, а друга частина не сходить у результаті погіршення умов проростання. Для характеристики всіх видів економічних збитків унаслідок ерозії необхідно враховувати такі два критерії:

  1. суму збільшення приведення втрат;
  2. суму втрат чистого прибутку.

 

 

                          


Краткое описание
Ґрунт - верхній пухкий родючий шар поверхні Землі, що склався із природної гірської породи під дією ґрунтоутворювальних процесів. Під впливом дощів, вітрів і льодовиків осадкові породи розпадалися на безліч частинок, які, залежно від величини, почали називати піском або гравієм. Так утворилася основа всіх типів ґрунтів, що містить необхідні мінеральні речовини, без яких неможливий ріст рослин.
Оглавление
Що таке грунт
Ґрунт
Ерозія
Причиги ерозії грунту
Поширеність основних типів ґрунтів світу і ступінь їхнього освоєння
Шкода внаслідок ерозії ґрунтів
Еколого-економічна оцінка збитків унаслідок ерозії ґрунтів