Склад родини Lamiaceae у флорі Рожищенського району Волинської області

Зростає в західних і правобережних районах території України — розсіяно. В садах, у затінку коло жител і тинів, на засмічених місцях, в також серед чагарників і в лісах.

 

 

 

 

Рід Зеленчук - Caleodolon Adans.

Зеленчук жовтий (C. luteum Adans.)

Рідкоопушена багаторічна трав'яниста рослина 15-40 см заввишки. Стебла у неї висхідні, інколи розгалужені, червонуваті біля основи. Листки прості, супротивні, черешкові, яйцеподібні, з країв двозубчасті, часто зі сріблясто-білими плямами, ніби їх забризкали вапном чи крейдою. Квітки неправильні (двогубі), зібрані у шестиквіткові кільчасті суцвіття. Цвітуть у травні-червні. Плід — з чотирьох горішків. Росте зеленчук жовтий зазвичай у листяних лісах, трапляється в заростях чагарників. В Україні зростає у подібних місцях по всій території, крім степової зони та Криму.

Рослину застосовують як лікарський засіб винятково у народній медицині.

 

 

 

Рід Собача кропива - Leonurus L.

Собача кропива  п’ятилопатева (L. guintguelobatus Gilib.)

Багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло прямостояче, 25—100 см заввишки, роз­галужене, чотиригранне, як і вся рослина опушене відстовбурченими волосками. Листки навхрест супротивні, черешкові; зверху яскраво-зелені, зісподу  — білувато-повстисті; нижні — округлі або яйцевидні, майже до середини п'яти-, семипальчасторозсічені, з серцевидною основою, верхні — довгасті, трироздільні або трилопатеві, з клиновидною основою. Квітки неправильні, сидячі, зібрані густими кільцями в пазухах листків на верхівках пагонів; віночок двогубий, блідо-рожевий. Плід з 4 однонасінних горішковидних часточок. Цвіте у червні — вересні.

Росте по всій території України  на засмічених місцях, біля доріг, серед  чагарників, на узліссях, лісових галявинах  і вирубках.

 

 

Рід Чистець - Stachus L.

Чистець болотний (S. palustris L.)

Багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Має довгі підземні пагони з білуватими бульбовидно-здутими  вкороченими меживузлями. Стебла від  основи підведені, чотиригранні, 30– 150 см заввишки, прості або трохи розгалужені, вкриті здебільшого негустими, короткими і довгими волосками. Стеблові листки супротивні, видовженоланцетні, з коротким черешком або майже сидячі, при основі округлі або невиразносерцевидні, з країв пилчасті або зарубчасто-пилчасті, на верхівці загострені, з обох боків бархатисто опушені м'якими волосками, іноді зверху майже голі, а зісподу розсіяно опушені по жилках, покривні листки суцвіття, а також часто і верхні стеблові сидячі, верхні покривні листки вкорочені, яйцевидноланцетні, майже цілокраї. Квітки двостатеві, неправильні, утворюють 4– 10-квіткові несправжні кільця, розсунуті в нижній і зближені у верхній   частині   загального колосовидного суцвіття; чашечка трубчасто-дзвониковидна, опушена довгими відлеглими волосками, нерідко з домішкою коротеньких залозних, з майже однаковими трикутно-ланцетними, закінченими коротеньким голим вістрям зубцями, не коротшими за її трубочку; віночок червоно-фіолетовий, зовні коротковолосистий з домішкою залозних волосків, двогубий, з суцільною, трохи опуклою верхньою губою і трилопатевою спідньою, середня лопать якої округло-трикутна і вкрита темними плямочками. Плід складається з чотирьох однонасінних горішковидних часток. Цвіте з червня до серпня.

 

Рід Буквиця - Betonica L.

Буквиця лікарська (B. offisinalis L.)

На перелогових  луках часто можна побачити куртини, а інколи й суцільні зарості цієї рослини. Буквиця — багаторічна  шорстковолосиста рослина. Стебло її прямостійне, малорозгалужене, 20-80 см заввишки. Листки супротивні, прості, яйцеподібні, біля основи серцеподібні, хвилясті з країв. Прикореневі листки — у розетці, довгочерешкові; стеблові — сидячі. Квітки неправильні (зигоморфні), пурпурні, утворюють щільні колосоподібні суцвіття. Рослина цвіте у травні-червні, в північних областях — у липні. Плід — з 4 горішків. Як правило, трапляється у мішаних лісах, на галявинах, луках, у перелісках і серед чагарників. В Україні росте майже на всій її території у подібних місцях.

У народній медицині з лікарською метою використовують траву, зібрану під час цвітіння. Ножицями або секатором зрізають верхівки рослини завдовжки до 30см. Зібрану сировину сушать під укриттям чи у добре вентильованому приміщенні. Зберігають у сухому місці з доступом повітря.

 

Рід Шавлія - Salvia L.

Шавлія  лікарська (S. officinalis L.)

Напівкущова рослина  родини губоцвітих. Стебла прямі, розгалужені, 20—70 см заввишки, майже круглясті, білувато-шерстисті  від довгих хвилястих волосків. Стеблові листки (почасти зимуючі) супротивні, черешкові, шкірясті, яйцевидно-довгасті або видовжено-еліптичні, при основі округлі або неглибокосерцевидні, на верхівці тупі або загострені, по краю дрібнозубчасті, на поверхні тонкозморшкуваті, з обох боків сіруватошерстисті, засіяні рясними крапчастими залозками; нижні листки нерідко при основі з однією-двома невеличкими лопатями; приквіткові листки яйцевидно-ланцетні, сидячі, лілувато-забарвлені, при основі перетинчасті, здебільшого дорівнюють чашечкам. Квітки двостатеві, непра­вильні, утворюють несправжні 4—8-квіткові, розсунуті кільця; чашечка дзвониковидна, по жилках (їх 15) волосиста, з трикутними, гострокінцевими, війчастими зубцями; віночок яскраво-ліловий, двогубий, з майже прямою верхньою губою і трилопатевою нижньою (бокові лопаті нижньої губи відігнуті, середня — на верхівці глибоковиїмчаста).

Плід складається  з чотирьох однонасінних горішкоподібних  часток. Цвіте у червні — липні.

 

Шавлія  кільчаста (S. verticilata L.)

Багаторічна рослина. Стебла числені, прості, рідше гільчасті, прямі, густо опушені багатоклітковими волосками. Листя серцевидно-яйцевидні, гострі, кінці листової пластинки городчаті, розміщуються кільцями, звідки походить і назва рослини. Квітки по 16-35 зібрані в мутовки; вінчик двогубий, лиловий, іноді білий. Цвіте в липні-вересні. Плоди — яйцевидні, коричневаті, гладенькі горішки — дозрівають в серпні-вересні.

Росте на відкритих  смітних місцях, а також на глинистих  обривах та вапнякових схилах.

Наземна частина  містить ефірні олії зеленкуватого  кольору з дуже різким запахом.

 

 

 

 

 

 

 

Шавлія  лучна (S. patnsis L.)

Стебла –  прямі, гладкі, чотирьохугольні, до 100 см заввишки. Стеблові листки – супротивні, черешкові, яйцевиднодовгасті, або  видовжено-еліптичні, при основі округлі  або не глибокояйцевидні, по краю дрібнозубчасті, на поверхні – дрібно зморшкуваті, всіяні рідкими залозками, нижні листки нерідко з однією-двома яйцевидним лопатями; приквіткові листки – яйцевидно-ланцетні, сидячи. Квітки – двостатеві, неправильні, утворюють несправжні 4-8 квіткові розсунуті кільця, чашечка – дзвониковидна, по жилках, волосиста, з трикутними гострокінцевими війчастими зубцями; віночок яскравo-синій двогубий з майже прямою верхньою губою і трилопатевою нижньою. Плід – складається з чотирьох однонасінних горішкоподібних часток. Цвіте у червні - липні.

 

Рід Пахучка - Clinorodium L.

Пахучка звичайна (C. vulgare L.)

Багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло чотиригранне, пряме, малорозгалужене, волосисте, 30—70 см заввишки. Листки супротивні, дрібні, яйцевидні або видовженояйцевидні, дрібнозарубчасто-пилчасті, волохато-волосисті. Квітки неправильні (віночок двогубий, пурпуровий, вдвоє довший за чашечку), дрібні, з щетиновиднолінійними, такої самої довжини, як і чашечка, густовійчастими приквітками, в 15—40-квіткових кільцях, що створюють півкулясті кінцеві суцвіття; чашечка трубчаста, двогуба, з 13 жилками, густоопушена, з шиловидними зубцями. Плід складається з 4 однонасінних горішковидних часток. Цвіте у червні — серпні.

Росте по всій території  України (крім півдня Степу) на узліссях листяних і мішаних лісів, серед чагарників.

 

 

 

Рід Материнка - Origanum L.

Материнка звичайна (O. vulgare L.)

Висота рослин досягає 50-70 см. Кореневище гіллясте, часто  повзуче. Стебло чотиригранне, прямостояче, у верхній частині гіллясте. Листя  довгасто-яйцеподібне, на верхівках загострене, зверху темно-, знизу сірувато-зелене, довжиною 1-4 см. Квіти дрібні, численні, зібрані в суцвіття. Віночок двогубий з п’яти пелюсток, які, зростаючись, утворюють трубку віночка і двогубий відгин. Верхня губа зростається з двох пелюсток, нижня – з трьох. Цвіте у червні-липні, починаючи з другого року життя.

Рослина невибаглива  до ґрунту, однак на важких глинистих  і кислих ґрунтах росте погано. Надає перевагу відкритим ділянкам. Добре зимує і в кінці лютого – на початку березня починає вегетацію.

 

 

 

 

 

 

Рід Чабрець - Thumus L.

Чабрець повзучий (Th. Reptans Klok)

Маленький напівчагарничок  заввишки до 20—40 см, створюючий дерновіки, з сильним приємним запахом.

Стовбури висотою 2—10 см, розпластані по грунту, тонкі, з гілками, що підводяться, покритими волосками.

Листя короткочерешкове, жорстке, пластинка яйцевидна або  довгаста, еліптична, усіяна точковими  залозками завдовжки 5—10 мм, гола або  негусто волосиста по краю.

Суцвіття голівчате, компактне. У нижніх квіток квітконіжки дорівнюють чашці, у верхніх — декілька коротше за неї. Чашка волосиста, узкв пределахкольчатая, відгин її трохи довший за трубку. Віночок завдовжки 5—8 мм рожево-ліловий, двугубий, з відгином коротше за трубку. Нижня губа трохи довша за неї, а верхня на верхівці виїмчаста, широкояйцевідная. Горішки завдовжки до 6 мм, еліпсоїдні.

Квітне чебрець  повзучий в червні-липні, а плоди  дозрівають в серпні-вересні. Спосіб розмноження насінний і вегетативний.

 

Рід Вовконіг - Lycopus L.

Вовконіг Європейський (L. europaeus L.)

 

Багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло борозенчасте, прямостояче, просте або  розгалужене, 30–120 см заввишки. Листки короткочерешкові, яйцевидно-ланцетні або ланцетні, по краю великозубчасті; нижні та серединні – біля основи розсічені. Квітки зигоморфні, зібрані у несправжні кільця, що розміщені в пазухах серединних і верхніх листків; віночок дзвониковидний, 4-лопатевий, білий, з червоними плямами. Плід – горішок. Цвіте у липні – вересні.

Росте по всій території України на болотах, заплавних луках, по берегах водойм, у вільшняках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рід М’ята - Mentha L.

М’ята польова (М. Ervensis L.)

 

Багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло висхідне або прямостояче, розгалужене, голе або опушене, 15—60 см заввишки. Листка супротивні, прості, яйцевидні або видовженоеліптйчні, волосисті, пилчасті, на верхівці — гострі, короткочерешкові; верхні — сидячі. Квітки зигоморфні, дрібні, лілові або рожево-лілові, у щільних розсунутих кільцях. Плід — горішок. Цвіте у червні — серпні.

Листки містять  ефірну олію, гесперидин, рамнозу, глюкозу, бетаїн, каротин тощо. До складу ефірної  олії входить ментол.

Росте на берегах  водойм, у заплавних лісах і  на луках по всій території України (в Криму — рідко).

 

Висновки

1. При проведенні морфологічного аналізу рослин родини Губоцвіті флори регіону дослідження нами були складені повні морфологічні описи 20 видів рослин.
2. Проведений систематичний аналіз, згідно якого можна зробити висновок, що досліджені рослини належать до 21 роду і 40 видів.
3. Складено фізико-географічну характеристику природних умов регіону дослідження.
4. Опрацьовано матеріали та методику дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Акопов І. У. Найважливіші вітчизняні лікарські рослини і їх     застосування / І. У. Акопов. – Ташкент, 1986. – 44 с.

 2.  Визначник вищих рослин України / [А. І. Барбарич, М. Н. Брадіс, О. Д. Вісюліна та ін.]. -  К.: Урожай, 1965. - 876 с.

3.  Вензель Л. В. Лікування  соками рослин / Л. В. Вензель. - Івано-    Франківськ: ІФДМА, 2003. - 180 с.

4.  Бродович Т.М. Атлас дерев та кущів заходу України / Т.М. Бродович, М.М . Бродович. – Львів: Растр-7, 1973. - 239 с.

5.  Векірчик К.М. Отруйні лікарські  рослини / К.М. Векірчик. - Т: Богдан,     1999. - 143 с.

6.  Визначник рослин України / [за ред. В. К. Терлецький]. - К.: Вища школа, 1987. - 548 с.

7.  Визначник рослин Українських  Карпат / [за ред. Л. В. Кабан]. - К.: Наук. Думка, 1977.  - 433 с.

8.  Голубець М. А.  Геоботанічне  районування Української РСР  / М.А. Голубець та ін.  - К.: Вища школа, 1977. - 302 с.

 9.  Гладун  Я. Д.  Лікарські рослини на пришкільній ділянці. / Я. Д. Гладун. - Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2005. - 136 с.

10.  Гродзинський А. М. Лікарські   рослини / А. М.  Гродзинський. -  Київ:  Укр. Вироб.-комерційний центр „Олімп", 1992. - 158 с.

11.  Єлін Ю. Я. Рослини наших  лісів / Ю. Я. Єлін. - Київ: Радянська  школа, 1979. - 88с.

12. Заверуха Б. В. Бережіть  рідкісні рослини / Б. В. Заверуха. - Київ: Урожай, 1971. - 234с.

13.  Катіна З. Ф. Дикоростучі лікарські рослини УРСР /  З. Ф. Катіна, Д. С. Івашин, Н. І. Анісімова. – Київ: Наук. думка, 1965. – 148с.

14. Котуков Г. Н. Культивовані  і дикоростучі лікарські рослини  / Г. Н. Котуков. – Київ, 1971. —  456с.

15.  Липа О. Л.  Ботаніка.  Систематика нижчих  і      вищих рослин / О. Л.  Липа, І. А. Добровольський. – К., 1975. - 339 с.

16.  Лікарські  рослини.  Енциклопедичний довідник / [за ред. А. М. Гродзинського]. – Київ: Головна редакція  Української Радянської енциклопедії, 1991. - 543 с.

17.  Лікарські  рослини. Енциклопедичний  довідник / [за ред. А. М. Гродзинського]. – Київ: Українська енциклопедія, 1992. - 640 с.

18.  Лікарські   рослини.  Енциклопедичний  довідник / - Київ: Головна     редакція, 1990. - 224 с.

19.  Мамчур Ф. І. Цвів  на  полонині  верес / Ф. І. Мамчур. - Київ: Молодь, 1987. - 176 с.

20.  Нечитайло В. А.  Систематика вищих рослин / В.  А. Нечитайло. - Київ: Фітосоціоцентр, 1997. - 271 с.

21.  Нечитайло В. А.  Ботаніка.  Вищі  рослини / В.  А. Нечитайло, Л. Ф. Кучерява. - Київ: Фітосоціоцентр,  2001. - 432 с.

22.  Носаль І. В. Від  рослини до людини / І. В. Носаль. - Київ: Веселка, 1992. - 605 с.

23.  Попов О. П. Лікарські  рослини в народній медицині / О. П. Попов. - Київ: Здоров'я, 1971. - 311 с.

24.  Природа Волинської  області / [за ред. К.І. Геренчука]. – Львів,     1973. - 159 с.

25.  Соколов  С. Я.  Современное состояние  теории  акклиматизации  и     интродукции  растений. Интродукция и зеленое  строительство / С. Я. Соколов. - Л., 1954. - 82 с.