Захисне заземлення

Крім описаних природних заземлювачів, ними можуть служити й інші, наприклад  металеві трубопроводи для негорючих  рідин, обсадні труби артезіанських  колодязів. У всіх випадках застосування природних заземлювачів що протікають при короткому замиканні струми не повинні перевищувати допустимих для кожного елемента заземлювача протягом всієї експлуатації електроустановки.

Найчастіше штучним заземлювачів є сталевий провідник, закладений в  грунт горизонтально або вертикально (похило), або група таких провідників, з'єднаних між собою. В останньому випадку заземлювач називається складним, а якщо електроди утворюють контур, то такий складний заземлювач називається заземлюючим контуром.

Назва «горизонтальні» і «вертикальні» заземлювачі вельми умовно. Суворе дотримання горизонтальності в першому [4].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Захисне занулення

Занулення — це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо).

Метою занулення є  усунення небезпеки ураження людини під час пробою на корпус обладнання однієї фази мережі електричного струму. Ця мета досягається внаслідок швидкого відімкнення максимальним струмовим захистом частини мережі, на якій трапилося замикання на корпус.

Занулення застосовується в чотирипроводових мережах напругою до 1000 В із заземленою нейтраллю. З  метою зменшення тривалості режиму замикання на корпус прокладається нульовий провід, що з'єднується з заземленою нейтраллю джерела і повторних заземлень. При зануленні корпусу електроустаткування з'єднуються не з заземлювачами, а з нульовим проводом.

Занулення перетворює замикання  на корпус в однофазове коротке замикання, у результаті чого спрацьовує максимальний струмовий захист і селективно відключає пошкоджену ділянку мережі. Крім того, занулення знижує потенціали корпусів, що з'являються в момент замикання на землю (на час, поки не спрацьовує апарат, що відключає - запобіжники або автомат). При замиканні на замулений корпус струм короткого замикання проходить крізь наступні ділянки кола (коло занулення має дуже малий опір - частки Ом): обмотки трансформатора, а також фазовий і нульовий провід. Значення струму визначається фазною напругою і повним опором кола короткого замикання.

Завдяки підключенню до нейтральної  точки джерела всіх не-струмопровідних  частин обладнання, однофазне замикання  на корпус перетворюється в однофазне  коротке замикання, яке призводить до спрацьовування максимального струмового захисту [5].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

При виконанні навіть найпростіших електротехнічних робіт, таких, наприклад, як заміна розетки або вимикача, треба суворо дотримуватись правил безпеки і технічних вимог:

 обов'язково треба відключати обидва полюси квартирної електромережі; наявність струму в електромережі слід перевіряти індикатором або контрольною лампою; необхідно пам'ятати, що кожна деталь електромережі, приєднана навіть до одного провода, може бути під струмом, який становить небезпеку для життя;під час ремонту електромережі стояти треба на сухій дерев'яній підставці (щиті, дошці, табуретці, драбині); не слід забувати, що сира підлога, вологе взуття, мокрі руки сильно підвищують електропровідність, а це загрожує життю; під час ремонту не можна торкатись металевих предметів, особливо труб і елементів водопроводу, каналізації і центрального опалення; не можна торкатись оголених проводів (навіть одного) без гумових рукавиць і попередньої перевірки наявності електричного струму індикатором чи

контрольною лампою; користуватися  слід тільки інструментами з ізольованими ручками.

 З метою безпеки потрібно  також дотримуватись правил користування  побутовими електроприладами:

 забороняється користуватись  несправними побутовими електроприладами;

 не допускається користуватися  побутовими електроприладами з  порушенням правил користування, зазначених в інструкціях;

 не можна вмикати в електромережу  велику кількість побутових електроприладів,  тому що це призводить до  перевантаження домашньої мережі і її відключення від зовнішньої мережі;

 забороняється торкатися голою  рукою ламп, проводів, вимикачів,  споживачів електроенергії при  знаходженні у воді (наприклад,  у ванні) або дотикатися їх  мокрою рукою, стоячи босому  на вологій підлозі; якщо в руці знаходиться електрична лампа, праска або інший електричний прилад, ввімкнений в електричну мережу, не дозволяється одночасно торкатися елементів (труб, кранів) водопроводу, каналізації і центрального опалення; не можна залишати без догляду ввімкнені в електричну мережу праску, сушарку, електроплитку, електрокамін та інші нагрівальні електроприлади.

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Винокурова Л.Е., Васильчук М.В., Гаман М.В. Основи охорони праці: Підручник. – К., 2001.
2. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. – М., 1992.
3. Єлисєєв А.Г. Охорона праці. – К., 1995.
4. Гандзюк М. П., Желібо Є. П., Халімовський М. О. Основи охорони праці: Підручник. 2-е вид. / За ред. М. П. Гандзюка. -К.: Каравела, 2004. - 408 с

 

5. Охорона праці машинобудуванні. Е.Я. Юдін. М. Машинобудування, 1983, 432с., ил.