Металоконструкции. Благовещенский мост

Металоконструкціями (також говорять "металеві конструкції" або використовують абревіатуру  МК) називають конструкції з металів  і різноманітних сплавів.

Їх використовують у різних сферах людської діяльності: в будівництві будинків, верстатів, механізмів, апаратів і т.д. У машинобудуванні звичайно під металоконструкціями розуміють деталі, які виготовляють із профільованого металу, на відміну від литих деталей і кувань. До початку минулого століття в будівельній індустрії застосовували здебільшого чавунні будівельні конструкції ( найчастіше в колонах, балках, сходах і т. д).  

На сьогоднішній день металоконструкції класифікуються на сталеві і з легких сплавів (наприклад, використовується алюміній). Сучасне будівництво активно використовує сталеві конструкції. Вони використовуються як несучі каркаси промислових об’єктів, у будівництві житлових і громадських будинків, у пролітних будовах мостів, каркасах доменних печей, резервуарах, щоглах, опорах ліній електропередач та ін.

Виробництвом  металоконструкцій почали займатися приблизно в середині 19 століття. Вважається, що виготовляти металоконструкції почали вперше в Лондоні, там перша споруда зі сталі з’явилася в 1851 році. А найвідомішим об’єктом з металоконструкцій стала Ейфелева вежа в Парижі.

Знамениті будинки й спорудження, побудовані з використанням металоконструкцій: Купол Ісакієвського собору в Ленінграді діаметром 22 метра, У Парижі - Ейфелева вежа - 300 метрів, Шухівская вежа (телевежа), виконана у вигляді несучої сталевої сітчастої оболонки ( м.Москва), Шведський хмарочос Turning Torso - м.Мальме, розташований на шведській стороні протоки Ересунд, Лондонський 40-поверховий хмарочос, конструкція у вигляді сітчастої оболонки з центральною опорною підставкою. Металоконструкції широко використовуються в сучасному будівництві й роблять будівельний процес простішим і дешевшим.

      Ще  на початку 19 століття в мостобудуванні Петербурга вперше застосували метал  як будівельний матеріал. Саме металоконструкції  стали початком виникнення нових  архітектурних форм, які значно змінили архітектуру мостів.

Чавун дуже міцний, практично в п’ять  разів міцніший за граніт. Це дозволило  створити більш легкі за вагою  будівельні конструкції. Громіздкі  вигнуті арки кам’яних мостів 18 століття канули в Лету. З’явились елегантні арки з металоконструкцій (чавуну).

     Благовєщенський міст – перший постійний міст через Неву в Санкт-Петербурзі. Він з’єднує Василеострівський район з центральною частиною міста.  

     Чавунний  арочний міст зведено у 1843-1850 роках за проектом інженера С.В.Кербедза, проектував металоконструкції американський інженер Дж. Уістлер. В оформленні моста брав участь архітектор А.П. Брюллов. Масивні і водночас ажурні перила, спроектовані Брюлловим, зображають символи водної стихії: тризуб Нептуна, раковина і два гіппокампа. На той час це був найдовший міст в Європі (300 метрів). Міст був восьмипрогонним, прогін біля правого берега був розвідним; вперше в Росії було використано поворотну систему розвідного прогону. Крізь туман петербурзькими  ночами світили  газові металеві ліхтарі. За легендою Микола І обіцяв Кербедзу підвищувати його в чині  за кожен прогін, в результаті чого інженер нібито швидко переглянув проект з метою збільшення кількості прогонів.

      Відкритий 12 листопада 1850 року міст отримав ім’я Благовєщенський від церкви Кінногвардійського полку і Благовєщенської площі, розташованих на лівому березі. На бику розвідного прогону у 1854 році за проектом А.І.Штакеншнейдера було зведено каплицю, освячену в честь св. Миколи Чудотворця. Після смерті імператора в 1855 році міст перейменовано в Миколаївський.

      В революційні дні на правому березі поблизу моста знаходився крейсер «Аврора», звідки і здійснив історичний постріл. В пам’ять про цю подію на набережній встановили меморіальний знак; у 1918 році міст отримав ім’я лейтенанта Шмідта.

Майже 100 років Благовєщенський міст прослужив без реконструкції. Збільшені транспортні навантаження вимагали капітальної перебудови, котра була здійснена у 1936-1938рр. за проектом професора Передерія Г.П. Новий двокрилий  розвідний прогін було встановлено між центральними опорами. Попередній розвідний прогін замінили залізобетонною аркою, облицьованою гранітом. Прогони зі сторін розвідної частини моста заново перекрили стальними балками. Тут уперше в історії радянської будівельної техніки конструкції такого масштабу виготовлені методом електрозварювання. Прямі лінії прогонних балок надали контурам моста дещо аскетичного характеру, який відповідав новій епосі великих звершень. Не вписались в неї ні каплиця, ні газові ажурні ліхтарі (нині вони освітлюють Марсове поле). А колишні чавунні арочні конструкції придались. Вони були використані при зведенні моста через Волгу в Твері і справно служать там донині. А від колишнього Благовіщенського моста залишились перила і опори. Наче передбачав в середині 19 століття молодий архітектор С.В.Кербедз, які навантаження доведеться витримати його будові.

      Наступну  реконструкцію здійснювали у 2005-2007 роках. Для цього з вересня 2005 року поряд з мостом лейтенанта Шмідта звели тимчасовий міст, який було введено в експлуатацію 9 травня 2006 року. В народі його зразу ж охрестили «син лейтенанта Шмідта». На період реконструкції цим тимчасовим мостом здійснювався рух транспорту і пішоходів. Водночас рух по мосту лейтенанта Шмідта було перекрито, і почався демонтаж прогонів, а згодом і опор моста. 

15 серпня 2007 року о 10 годині ранку  відбулась урочиста церемонія  відкриття реконструйованого моста – вже під назвою «Благовєщенський». Було повернено вигляд арочного Миколаївського (Благовіщенського) мосту, змінений в ході реконструкції 1938 року.

      Результати  дволітнього ремонту:

1. На розвідний прогін моста встановлено компактний гідропривід, оснащений новими гідроциліндрами. Завдяки економії в масі (частина маси перенесена з розвідних на постійні опори) при реконструкції мосту відпала потреба в ремонті опор розвідного прогону;
2. Мосту повернуто вигляд арочного Миколаївського (Благовіщенського) мосту, змінений при реконструкції 1938 року;
3. На мосту знято трамвайний рух, встановлено бар’єри, що розділяють зустрічні смуги;
4. На переправі встановлено автоматичні перегороджувальні бар’єри (аналогічні до тих, що застосовуються на залізничних переїздах), які обмежують доступ автомобілістів на міст в період розводки;
5. Міст оснащено автоматизованою системою розвідного прогону.

   Близько 4,5 тонн металоконструкцій було розібрано  і змонтовано мостовиками. Відновлено історичний силует, елементи декору, реставровано чавунні решітки. Повернуто і решітчасту нижню ферму, з криволінійним нижнім поясом. Зрозуміло, використано сучасні матеріали і технології. На проїжджій частині застосовано ортотропні плити замість залізобетонних. Ці металеві плити з ребрами жорсткості довговічніші значно зменшать навантаження на опори мосту.

   Сьогодні  інженери активно розвивають напрацювання старих мостобудівників. Широко використовуються новітні металоконструкції зі сталі, алюмінію, залізобетону, застосовують прогресивні методи монтажу з укрупнених збірних елементів. Це дозволяє сучасним інженерам найсміливіші архітектурні рішення в будівництві мостів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Список  літератури: 
 

1. Антонов Б. И. «Мосты Санкт-Петербурга». СПб, издательство "Глагол", 2002
2. Горбачевич К. С., Хабло Е.П. Почему так названы? О происхождении названий улиц, площадей, островов, рек и мостов в Ленинграде. — Л.: Лениздат, 1967. — 470 с.
3. Пунин А. Л. «Архитектура отечественных мостов». Л., Стройиздат, 1982
4. http://www.omzm.ru/
5. http://ru.wikipedia.org/wiki
6. Маклакова Т.Г. Архітектура двадцятого століття. М., 2001.